Постанова № 23993505, 03.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 квітня 2012 року № 2а-16687/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Альянс»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним рішення від 04.10.2011р.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Альянс»(надалі Позивач) до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (надалі Відповідач) про визнання протиправним рішення від 04.10.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Відповідачем при прийняті рішення грубо порушені норми чинного податкового законодавства України, що потягло за собою порушення законних прав та інтересів Позивача. Позов просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності.

Відповідно до частини шостої ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, 122, ч.6 ст.128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, про те, що позов підлягає задоволенню, з огляду про наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс», ЄДРПОУ: 34881820 зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією та перебуває на обліку яв платник податків в Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва.

Матеріалами справи підтверджено, що 29 вересня 2011 року Позивачем до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва подана уточнююча податкова декларація з податку на прибуток за 2010 рік.

07 жовтня 2011 року Позивачем отримано лист Відповідача від 04 жовтня 2011 року за вих. № 36261/10 / 28 - 611 «Про відмову у прийнятті» , яким позивача повідомлено, що оскільки звітна податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2010 рік не визнана як податкова декларація, то, керуючись п.48.7 ст.48 та п. 49.11 ст.49 ПК України, уточнююча податкова декларація з податку на прибуток за 2010 рік також не визнається як податкова декларація.

Проте, проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що такі рішення Відповідача є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, з огляду про наступне.

Відповідно до п.п. 16.1.2, п.п. 16.1.3. п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно визначення, наведеного в п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі- податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до ст. 49.2 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податі господарську діяльність у звітному періоді. Порядок складання податкової декларації визначений статтею 48 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу і чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обовязкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачень законом юридичних наслідків.(п. 48.2 ст. 48 ПК України.).

Перелік обов'язкових реквізитів податкової декларації наведений в п. 48.3 ст. 48 ПК України.

Згідно з п. 48.7 ст. 48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Пунктом 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

09 лютого 2011 року Позивачем до податкового органу у паперовому вигляді була подана звітна податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2010 рік. Прийняття даної декларації підтверджується відбитком печатки Відповідача на другому примірнику декларації.

З огляду на те, що звітна податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2010р. була отримана особисто від головного бухгалтера Позивача, у разі заповнення її з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 ст. 48 ПК України , виходячи з приписів п. п. 49.11.2 п. 49.11 ст. 49 ПК України Відповідач був зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня її отримання надати письмове повідомлення про відмову у прийнятті цієї податкової декларації.

Оскільки рішення про відмову у прийнятті звітної податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік відповідачем не приймалося , повідомлення про це на адресу Позивача не направлялося, дана податкова декларація вважається такою, що відповідає вимогам пунктів 48.3 та 48.4 ст. 48 ПК України та прийнятою податковим органом.

Правильність заповнення звітної податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік також підтверджується тим, що 10 травня 2011 року Позивачем у паперовому вигляді до податкового органу подана звітна податкова декларація податку на прибуток підприємства за 1 ( перший ) квартал 2011 року, в якій враховані показники декларації за 2010 рік.

В ході розгляду справи, підтверджено, що рішення про відмову у прийнятті звітної податкової декларації за 1( перший ) квартал 2011 року Відповідачем не приймалося.

Крім того, 09 серпня 2011 року Позивач засобами електронного зв'язку подана звітна податкова декларація з податку на прибуток підприємств за другий квартал 2011 року. Факт прийняття податкової декларації підтверджується квитанцією № 2.

Рішення про відмову у прийнятті звітної податкової декларації за 2( другий) квартал 2011 рок квартал 2011 року відповідачем також не приймалося.

Також, 29 вересня 2011 року , у зв'язку з поданням уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2010 рік, була подана уточнююча податкова декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, яка прийнята податковим органом.

Таким чином, за наявності прийнятої звітної податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, Відповідач не мав визначених законом підстав для невизнання поданої Позивачем уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2010 рік як податкової звітності, з посиланням на звітну.

Відповідно до п. 50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмеження зазначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкові декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Виконуючи зазначений обов'язок, Позивачем і була подана уточнююча податкова декларація з податку на прибуток за 2010 рік.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до ст. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

З уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2010 рік, поданою Позивачем до податкової інспекції, вбачається, що всі обов'язкові реквізити позивачем вказані.

Згідно з п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до орган державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48. статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платник г: датків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначення: причин такої відмови.

З аналізу вищевикладеного, податковий орган вправі не визнати як податкову звітність податкову декларацію тільки у разі невідповідності її вимогам ПК України .

Оскільки відповідно до п.49.10 ст.49 ПК України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею у томучислі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття забороняється - у податкового органу відсутні підстави відмовляти позивачу у прийнятті зазначеної декларації.

Крім того, Податковим кодексом України прямо передбачено спосіб реалізації відповідачем свої повноважень у випадку невідповідності податкової декларації вимогам цього Кодексу - направлення платнику податків письмового повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації.

В даному випадку, направивши позивачу повідомлення про невизнання податкової декларації як податкової звітності відповідач як суб'єкт владних повноважень діяв не у спосіб, встановлений законом.

Виходячи із меж заявленого позову, системного аналізу норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як субєктом владних повноважень не доведено правомірність прийнятого рішення. Доводи, викладені Відповідачем у письмових запереченнях спростовані матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 97, 128, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про невизнання як податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз - Альянс»(ЄДРПОУ: 34881820, 01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, корп.2) уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2010 рік, викладене у формі листа від 04.10.2011 року за вих. № 36261/10/28 611 «Про відмову у прийнятті».

3. Зобовязати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 29грн. 55 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз - Альянс»за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур