Постанова № 23992991, 27.02.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4785/2011

27 лютого 2012 року 10год. 10хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Тарасюк Р.В.;

відповідача: представник Красько Г.Г.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" до Державна податкова інспекція у м.Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрТехноФос» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.05.2011р. №0001552342.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом на підставі акту від 27.04.2011р., складеного за результатами позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «Мінераліз», ТОВ «Континент Нафто Трейд», ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго» за січень 2011 року. Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 103333 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач в адміністративному порядку не оскаржував.

На думку позивача, в акті перевірки податковим органом зроблено безпідставний висновок про безтоварність господарської операції позивача з ПП «Мінераліз». Стверджує, що господарська операція з названим контрагентом є товарною та такою, що фактично виконувалась, в підтвердження названих обставин позивач надав: первинні документи по спірній господарській операції, на підставі яких ТзОВ «УкрТехноФос» здійснив формування податкового кредиту. Представник позивача позов підтримала та надала пояснення, аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. Просила позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, викладеною в поданих письмових запереченнях, а зокрема пояснив, що господарська операція позивача та ПП «Мінераліз» щодо поставки мікродобрив є нікчемною та безтоварною, оскільки у контрагента позивача відсутні необхідні активи, трудові ресурси, виробничі потужності для провадження господарської діяльності, відсутні товарно-транспортні накладні про транспортування придбаного товару.

Відповідач вважає правомірним зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 103333 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1,00 грн., а відтак в задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «УкрТехноФос» є субєктом господарювання, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м.Рівне, зареєстроване платником податку на додану вартість.

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Рівненській області серії АА №143261 від 21.07.2009 року підприємство здійснює серед іншого, оптову торгівлю хімічними продуктами, виробництво добрив та азотних сполук.

За результатами проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «Мінераліз» (код 37105205), ТОВ «Континент Нафто Трейд» (код 33681103), ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго» (код 5424874) за січень 2011 року ревізором відповідача складено Акт від 27.04.2011р. № 494/23-100/30946915 (далі за текстом Акт перевірки). Перевіркою встановлено, що ТзОВ «УкрТехноФос» в січні 2011 року мало взаємовідносини з ПП «Мінераліз», ТзОВ «Континент Нафто Трейд», ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго».

Для підтвердження правомірності включення позивачем сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідачем направлено запити на проведення зустрічних звірок, а саме:

- по ПП «Мінераліз» направлено запит до ДПІ у Рівненському районі від 18.03.2011р. №9821/15-235. Станом на дату складання Акту перевірки надійшла відповідь від 11.04.2011р. №4097/15-168 (вх.ДПІ від 11.04.2011р. №5260/7/01-128), в якій ДПІ у Рівненському районі надсилає довідку «Про проведення аналізу приватного підприємства «Мінераліз» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 30.01.2011р.»;

- по ТзОВ «Континент Нафто Трейд» направлено запит до Луцької ОДПІ від 18.03.2011р. №9822/15-235. Станом на дату складання Акту перевірки надійшла відповідь від 05.04.2011р. №3688/7/26-3 (вх. ДПІ від 06.04.2011р. №4771/76/01-128), в якій повідомляється, про те що на ТзОВ «Континент Нафто Трейд» направлено запит щодо надання пояснень та копій підтверджуючих документів по взаємовідносинах з ТзОВ «УкрТехноФос»;

- по ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго» направлено запит на підприємство від 14.04.2011р. №13799/23-118. Станом на дату складання Акту перевірки відповідь не отримана.

Згідно даних Декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року, додатку №5 «Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» до декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року встановлено, що позивач в січні 2011 року мав взаємовідносини з ПП «Мінераліз» на суму 620000 грн., в т.ч. ПДВ на суму 103333 грн. Дана сума включена позивачем до складу податкового кредиту за січень 2011 року.

Для проведення перевірки відповідачем було використано довідку ДПІ у Рівненському районі «Про проведення аналізу приватного підприємства «Мінераліз» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 30.01.2011р., в якій зазначається, що одним із основних покупців ПП «Мінераліз» за січень 2011 року є ТзОВ «УкрТехноФос», за рахунок якого були сформовані податкові зобовязання ПП «Мінераліз». ДПІ у Рівненському районі встановлено неможливість поставки товарів ПП «Мінераліз», а договори, відповідно до п.1, п.2 ст.215, п.1.5 ст.203 Цивільного кодексу України, є нікчемними і згідно з ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю.

В даній довідці виноситься висновок, що господарські операції ПП «Мінераліз» з основними постачальниками та основними покупцями, які зазначені в довідці (в т.ч. ТзОВ «УкрТехноФос») не підтверджені первинними документами, тому не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодобувача». Також за результатами проведеного аналізу, на думку податкового органу, вбачається відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків та вбачається незаконне формування податкових зобовязань та податкового кредиту по взаємовідносинах ПП «Мінераліз» з основними постачальниками та покупцями.

Разом з тим, в довідці додатково повідомляється, що ПП «Мінераліз» у 2010 році декларує відсутність основних засобів (згідно додатку К1 до декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік), що свідчить про відсутність необхідних матеріальних ресурсів для ведення господарської діяльності.

На підставі таких документів відповідачем зроблено висновки про нікчемність та безтоварність господарської операції завищило залишок відємного значення з податку на додану вартість по господарській операції з ПП «Мінераліз» на поставку мікродобрив, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2011 року в розмірі 103333 грн.

Однак, суд з такими висновками податкового органу не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пп.198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пп. 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.6. ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З системного аналізу вищевказаних норм Податкового кодексу України слідує, що податкова накладна є основним, але не беззаперечним документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем ПДВ у ціні товару, (робіт, послуг) та надає право на формування податкового кредиту платника податків. За змістом наведених правових норм необхідною умовою для включення податку на додану вартість до податкового кредиту, що безпосередньо впливає на зменшення суми податкових зобовязань, є, зокрема, фактична наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). При цьому, наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

З урахуванням зазначеного та доводів ДПІ у м. Рівне про нікчемність правочину на поставку мікродобрив, укладеного між позивачем та ПП «Мінераліз», без мети настання реальних правових наслідків через встановлення фактів порушення податкового законодавства постачальником ПП «Мінераліз», відсутність первинних документів, документів на підтвердження перевезення та приймання товару, судом при розгляді справи підлягали зясуванню обставини щодо фактичного здійснення господарських операцій поставки товару, по яких визначено суму податкового кредиту, наявність чи відсутність первинних бухгалтерських документів, що підтверджують обставини здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, зміст цих господарських операцій, їх реальний характер, а також використання в господарській діяльності позивача.

Судом встановлено, що відповідно до податкових накладних №35 від 21.01.2011р. на суму 770 000 грн., №36 від 21.01.2011р. на суму 400 000 грн., продавець- ПП «Мінераліз» на підставі договору купівлі-продажу від 21.01.2011р. №18.2 поставив ТзОВ «УкрТехноФос: селітру аміачну (в мішках) 126,984 т. на загальну суму 400 000 грн.; нітроамофоску (в біг-бегах) 182,030 т. на загальну суму 770 000 грн.

Перевезення мікродобрив здійснювалося автомобільним транспортом ТОВ «УкрТехноФос», що підтверджується копією шляхового листа.

За отриманий товар розрахунки проведені в повному обсязі.

Щодо факту приймання придбаного товару на складі покупця матеріально-відповідальною особою з оприбуткуванням на складі представник позивача пояснила, що бухгалтерський облік на підприємстві здійснюється на електронних носіях.

Згідно протоколу обшуку оперуповноваженого в ОВС УБОЗ УМВС України в Рівненській області майора міліції Кірянова С.І. від 16 березня 2011 року під час обшуку виявлено та вилучено усі системні блоки позивача.

Факт придбання вищевказаного товару підтверджується податковими накладними №35 від 21.01.2011р. та №36 від 21.01.2011р. та банківською випискою.

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Рівненській області серії АА №143261 від 21.07.2009р. позивач здійснює, серед іншого, оптову торгівлю хімічними продуктами, виробництво добрив та азотних сполук.

Придбані мікродобрива були використанні ТзОВ «УкрТехноФос» для виробництва мінеральних добрив (виробництва тукосуміші), тобто в межах основної господарської діяльності. Згідно з технічними умовами тукосуміші «УкрТехноФос», затвердженими генеральним директором товариства та погодженими з Головним санітарно-епідеміологічним управлінням Міністерства охорони здоровя України на підставі висновку від 17.05.2007р., для виробництва тукосуміші допускається використання сировинних компонентів, зокрема таких, які позивач придбав у ПП «Мінераліз».

Крім того, товариство має у власності комплекс будівель та споруд цеху по виробництву тукосумішей з дільницею по фасуванню міндобрив, складські будівлі, що підтверджується копіями свідоцтв про право власності.

Судом досліджені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі та повязані з рухом активів, виконанням зобовязань, останні відповідають змісту, відображеному в податкових накладних на придбання товару, та підтверджують обґрунтованість визначення податкового кредиту з податку на додану вартість.

В ході судового розгляду справи свідок Конєв А.Е. показав, що є керівником приватного підприємства «Мінераліз». Очолюване ним підприємство перебуває на обліку, як платник податків в ДПІ у Рівненському районі, є платником податку на додану вартість. В січні 2011 року підприємство здійснило продаж ТзОВ «УкрТехноФос» мінеральних добрив (аміачної селітри та нітроамофоску). Попередньо вищевказані мікродобрива придбавались ПП «Мінераліз» у ТзОВ з іноземними інвестиціями «БНХ Україна», ТзОВ «Украгроком», підприємством «Тасман» ТзОВ «Маріс-2005».На підтвердження даної обставини надав копії договорів купівлі-продажу на придбання мінеральних добрив. Також пояснив, що підприємство орендує у позивача складське приміщення в с.Городок. За 200-300 метрів від орендованого ПП «Мінераліз» складу знаходиться складське приміщення ТзОВ «УкрТехноФос». Придбані мікродобрива позивач транспортним засобом КАМАЗ ВК 2721 АМ перемістив з орендованого складу ПП «Мінераліз» у власне складське приміщення.

З огляду на вищевикладене суд не бере до уваги заперечення відповідача про відсутність товаро-транспортних накладних.

Судом встановлено, що в ході проведення перевірки позивачу вручено лист №13798/23-118 від 14.04.2011 року «Про надання пояснень», де ДПІ у м. Рівне просила надати письмові пояснення та завірені належним чином копії всіх первинних документів при проведенні взаєморозрахунків з ПП «Мінераліз» (код 37105205), ТОВ «Континент Нафто Трейд» (код 33681103), ЗАТ «Ей І- Ес Рівнеенерго» (код 5424874) за січень 2011 року.

Позивач надав відповідь від 14.04.2011р. №297, у якій повідомив, що у звязку з численними вилученнями правоохоронними та податковими органами в ході проведення слідчих дій оргтехніки (практично усі системні блоки підприємства), копій та оригіналів первинних фінансових (бухгалтерських) документів за різні податкові періоди, в тому числі й за період, що перевірявся, не має можливості надати документи та вживає заходи щодо їх повернення. Тому, просив призупинити проведення перевірки до повернення правоохоронним органом УБОЗ в Рівненській області первинних бухгалтерських та інших документів за січень місяць 2011 року на підставі п. 82.4 ст. 82 Податкового кодексу України.

ТзОВ "УкрТехноФос" листом №307 від 18.04.2011р. звернулося до ПП «Мінераліз» про надання копій первинних документів щодо господарських взаємовідносин у січні 2011р. Листом №83 від 28.04.2011р. ПП «Мінераліз» надало такі копії, які були долучені позивачем до заперечення на акт перевірки.

Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Всупереч вищевказаній нормі, позапланова перевірка ДПІ у м.Рівне була проведена без дослідження первинних бухгалтерських документів, які використовувались ТзОВ «УкрТехноФос» для складання бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до п.85.9. ст.85 Податкового кодексу України у разі, коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

ДПІ у м. Рівне не зверталося з письмовим запитом до правоохоронних органів про надання первинних бухгалтерських документів для перевірки.

Таким чином, суд дійшов до висновку до позапланова виїзна документальна перевірка проведена ДПІ у м. Рівне без дотримання п.85.9 ст.85 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Натомість, Акт перевірки відповідача не містить жодного посилання на будь-які первинні документи або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність факту безтоварності операцій позивача з обумовленим контрагентом.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтується його позов. Натомість, відповідач не довів нікчемності правочину на поставку мікродобрив укладеного між позивачем та ПП «Мінераліз» та безтоварності даної господарської операції з ПП «Мінераліз», відповідно не довів завищення позивачем залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2011 року у сумі 103333 грн., а отже і не довів наявності передбачених законом підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 13.05.2011 року № 0001552342, яким зменшив розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 103333 грн. та застосував штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне форми "В4" №0001552342 від 13.05.2011 року.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Щербаков В. В.