Ухвала суду № 23991589, 31.01.2012, Апеляційний суд Одеської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д О Д Е С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

Фадєєнко А.Ф.,

при секретарі - Петренко Г.А..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, звернувшись 27 липня 2000 року до суду з вищеназваним позовом, вказали, що ОСОБА_4 після укладення у 1987 році шлюбу з ОСОБА_2, поселилась та зареєструвалась в квартирі АДРЕСА_1 як дружина ОСОБА_2 зі згоди останнього. У шлюбі народилась дочка ОСОБА_5. У 1999 році шлюб розірвано і ОСОБА_4 з дочкою ОСОБА_4 стали проживати у квартирі батьків ОСОБА_4, що знаходиться в АДРЕСА_2. Посилаючись на не проживання в квартирі більше шести місяців без поважних причин, позивачі просили визнати відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_3, на підстав статті 71 ЖК України (а.с.3).

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 23 січня 2001 року позов задоволено (а.с.33).

Ухвалою Одеського обласного суду від 22 травня 2001 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 січня 2001 року скасовано, справу направлено на новий розгляд (а.с.48-51).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2002 року провадження у справі закрито за відмовою позивачів від позову (а.с.79).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24 травня 2011 року ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2002 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для розгляду (а.с.125-126).

Справа № 22 ц - 1590 - 226 - 2012 Категорія 44

Головуючий у першій інстанції Сегеда О.М.

Доповідач Вадовська Л.М.

2.

При новому розгляді справи позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 підтримали вимоги про визнання відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням на підставі статті 71 ЖК України.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 позов не визнали.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2011 року в позові відмовлено (а.с.261-263).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Неправильність рішення суду апелянти мотивували порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Встановлено, ОСОБА_3 - мати ОСОБА_2

13 лютого 1987 року ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_4, який розірвали 26 січня 1999 року на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 листопада 1998 року за позовом ОСОБА_2 (а.с.8, 232-235).

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, - дочка ОСОБА_2 та ОСОБА_4

19 жовтня 2002 року ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_7

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, - син ОСОБА_2, ОСОБА_7

Квартира АДРЕСА_3 є комунальною власністю. В квартирі зареєстровані з 28 грудня 1965 року ОСОБА_3 як основний квартиронаймач, з 3 жовтня 1984 року ОСОБА_2, з 10 березня 1989 року ОСОБА_4, з 25 лютого 2004 року ОСОБА_5, з 11 липня 2007 року ОСОБА_2(а.с.6, 173, 184-186, 188-193, 216-218).

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20 березня 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15 квітня 2004 року та ухвалою Верховного Суду України від 18 квітня 2006 року, відмовлено ОСОБА_3 в задоволенні позову до ОСОБА_4 про припинення договору піднайму квартири АДРЕСА_1 та встановлено, що ОСОБА_4 вселилась в квартиру в якості члена сім'ї, а не з підстав договору піднайму (а.с.86, 110-112).

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 14 травня 2010 року та ухвалою Верховного Суду України , задоволено позов ОСОБА_4, ОСОБА_5, вселено їх в квартиру АДРЕСА_1, визначено порядок користування вказаною квартирою, згідно якого ОСОБА_4, ОСОБА_5 виділено кімнату площею 11,3 кв. м, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2 кімнату площею 17,4 кв. м, кухню коридор, санвузол залишено у загальному користуванні. Рішення суду виконано (а.с.87-88, 114-117, 120-121).

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні пред'явленого до суду у липні 2000 року позову про визнання ОСОБА_4, ОСОБА_5 такими, що втратили з підстав статті 71 ЖК України право користування жилим приміщенням, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з обставин, встановлених судовими рішеннями, що набрали законної сили, які в силу положень частини 3 статті 61 ЦПК України вже не підлягали доказуванню, так як мали преюдиціальне значення, а саме, з вселення в квартиру в 1987 році в якості члена сім'ї зі згоди ОСОБА_3 і ОСОБА_2, з недоведеності відсутності відповідачів в квартирі з лютого 1999 року по липень 2000 року без поважних причин, з

3.

вселення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в квартиру та встановлення порядку користування такою на підставі судового рішення тощо.

Висновки суду відповідають обставинам справи та ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Посилання в скарзі на вибуття ОСОБА_4, ОСОБА_5 зі спірної квартири на інше постійне місце проживання, як то в квартиру батьків ОСОБА_4, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки позивачами вимоги про визнання ОСОБА_4, ОСОБА_5 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, були заявлені та розглянуті судом з підстав статті 71 ЖК України, в ході розгляду справи в суді першої інстанції правові підстави позову зі статті 71 ЖК на статтю 107 ЖК України не змінювались шляхом подання письмової заяви у відповідності до положень частини 2 статті 31 ЦПК України та з дотриманням вимог статті 119 ЦПК України.

За правилами статті 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції. Зміна правових підстав заявлених вимог в ході апеляційного провадження у справі нормами процесуального права не передбачена.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм процесуального права, правові підстави для скасування рішення суду відсутні.

Не сплачений за подачу апеляційної скарги судовий збір в сумі 47,05 грн. підлягає стягненню з апелянтів до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 за подачу апеляційної скарги судовий збір в сумі по 23 грн. 53 коп. з кожного (отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, р/р 31214206780007, МФО 828011, Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, призначення платежу: судовий збір, код 02892913, пункт 8 КБК 22030001, ОСОБА_2, ОСОБА_3).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

А.Ф.Фадєєнко