Ухвала суду № 23989897, 08.05.2012, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Справа № 2/1219/19/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2012 рокуНовопсковський районний суд Луганської області

у складі головуючого судді Ю.О.Бондар

при секретарі О.В. Перепелиці

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача- Пузіна Р.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про визнання протиправними дій по зміненню умов кредитного договору та зобов»язання виконати умови договору, третя особа на боці позивача- ОСОБА_4, третя особа на боці відповідача- Державна іпотечна установа,

ВСТАНОВИВ :

28.09.2011 року позивач звернулася до суду з позовом, у якому просить розірвати договір про іпотечний кредит № LGKOG40000004306, укладений 25 січня 2008 року між нею та відповідачем -ЗАТ КБ «ПриватБанк»на суму 49237 грн. 50 коп.; розірвати кредитний договір -№ LGKOG50000004306, укладений 25 січня 2008 року між нею та відповідачем -ЗАТ КБ «ПриватБанк»на сумму 1262 грн. 50 коп.; розірвати договір поруки, укладений 25 січня 2008 року між поручителем ОСОБА_4 та відповідачем по справі

16.11.2011 року позивач надала до суду додаткову позовну заяву, в якій просить:

- розірвати договір про іпотечний кредит № LGKOG40000004306, укладений 25 січня 2008 року між нею та відповідачем -ЗАТ КБ «ПриватБанк»на сумму 49237 грн. 50 коп.;

- розірвати кредитний договір -№ LGKOG50000004306, укладений 25 січня 2008 року між нею та відповідачем - ЗАТ КБ «ПриватБанк»на сумму 1262 грн. 50 коп.;

- розірвати договір поруки, укладений 25 січня 2008 року між поручителем ОСОБА_4 та відповідачем по справі

12.04.2012 року позивачем було надано додаткову позовну заяву, в якій вона просить суд

- визнати протиправними та скасувати рішення ЗАТ КБ «ПриватБанк»про зміну розміру процентів за кредитом № LGKOG40000004306;

- зобов»язати відповідача з червня 2008 року встановити передбачені договором № LGKOG40000004306 платежі по кредиту з розміром 15 % та перерахувати сплачені нею щомісячні платежі по кредитному договору, при цьому занести переплачену нею суму на погашення основного боргу по кредиту;

- розірвати договір про іпотечний кредит № LGKOG40000004306, укладений 25 січня 2008 року між нею та відповідачем -ЗАТ КБ «ПриватБанк»на сумму 49237 грн. 50 коп.;

- розірвати кредитний договір -№ LGKOG50000004306, укладений 25 січня 2008 року між нею та відповідачем - ЗАТ КБ «ПриватБанк»на суму 1262 грн. 50 коп.;

- розірвати договір поруки, укладений 25 січня 2008 року між поручителем ОСОБА_4 та відповідачем по справі.

- Стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 807 грн.

- стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

- стягнути з відповідача на її користь витрати на правову допомогу у сумі 3000 грн.

17.04.2012 року позивачем було надано додаткову позовну заяву, в якій вона просить суд

- визнати протиправними та скасувати рішення ЗАТ КБ «ПриватБанк»про зміну розміру процентів за кредитом № LGKOG40000004306;

- зобов»язати відповідача з червня 2008 року встановити передбачені договором № LGKOG40000004306 платежі по кредиту з розміром 15 % та перерахувати сплачені нею щомісячні платежі по кредитному договору, при цьому занести переплачену нею суму на погашення основного боргу по кредиту;

- Стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 732 грн.

- стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

- стягнути з відповідача на її користь витрати на правову допомогу у сумі 3000 грн.

23.04.2012 року від відповідача по справі - ПАТ КБ «ПриватБанк»до суду надійшло заперечення на додаткову позовну заяву. Згідно наданого заперечення відповідач просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні вимог, посилаючись на те, що при укладенні договору між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_1 було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін та прийняті як обов»язкові умови договору. Позивач погодилася з такими умовами та підписала договір особисто. Зміни умов договору в частині відсоткової ставки були закладені ще спочатку і відповідач до підписання договору мала можливість ознайомитися з його умовами. Підвищення відсоткової ставки по кредитному договору відбулося в зв»язку зі значним подорожчанням грошових ресурсів на світовому та українському фінансових ринках та підвищенням рівня облікової ставки Національного Банку України з 8 до 12 відсотків. Зміна відсоткової ставки в односторонньому порядку передбачена п. 8.9 договору. Щодо відшкодування моральної шкоди відповідачем зазначено, що ОСОБА_1 не довела факту завдання їй моральної шкоди, не надала доказів про завдання їй будь-яких збитків, доказів протиправності діяння на завдання шкоди, тому дана вимога є необґрунтованою. Крім того відповідач просить відмовити в задоволенні позову так як сплинув строк позовної давності, так як зміна відсоткової ставки за кредитним договором була здійснена 25.06.2008 року, повідомлення про зміну відсоткової ставки направлене поштою 26.06.2008 року, тому строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України сплинув.

Позивач та її представник в судовому засіданні на змінених позовних вимогах від 17.04.2012 року наполягали, просили позов задовольнити повністю. Позивач пояснила, що змінює позовні вимоги, відмовляється від позовних вимог про розірвання договору про іпотечний кредит № LGKOG40000004306, укладений 25 січня 2008 року між нею та відповідачем -ПАТ КБ «ПриватБанк»; розірвання кредитного договору -№ LGKOG50000004306, укладеного 25 січня 2008 року між нею та відповідачем -ПАТ КБ «ПриватБанк»; розірвання договору поруки, укладеного 25 січня 2008 року між поручителем ОСОБА_4 та відповідачем по справі. Просить по суті розглядати додаткову позовну заяву від 17.04.2012 року.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволення та застосувати строк позовної давності.

Представник третьої особи Державної іпотечної установи в судове засідання не з»явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, з позовними вимогами згоден повністю.

Вивчивши матеріали справи та надані сторонами докази, заслухавши пояснення сторін суд дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 25 січня 2008 року між позивачем та відповідачем -ПАТ КБ «ПриватБанк»було укладено договір про іпотечний кредит № LGKOG40000004306. Згідно п. 1.1 даного договору кредитодавець зобов»язується надати позичальнику грошові кошти у сумі 49237,50 грн., а позичальник зобов»язується прийняти, належним чином використати та повернути кошти і сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 15 % річних та інші платежі встановлені договором.

25.01.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір -№ LGKOG50000004306 на страховий кредит у розмірі 1262,50 грн.

25.01.2008 року між ОСОБА_4 та відповідачем по справі було укладено договір поруки на забезпечення виконання обов»язків ОСОБА_1 за іпотечним кредитом № LGKOG40000004306 від 25.01.2008 року.

Судом встановлено, що відповідно до п. п. 8.9 договору про іпотечний кредит № LGKOG40000004306 від 25.01.2008 року може бути встановлений новий розмір відсоткової ставки за користування кредитом у розі настання будь-якої із обставин, передбачених цим підпунктом. Протягом дії договору кредитор відповідно до умов договору може змінити розмір відсоткової ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин, а саме: порушення позичальником кредитної дисципліни, здійснення поточних коливань відсоткових ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач, починаючи з 26 червня 2008 року в односторонньому порядку змінював розмір відсоткової ставки: 26.06.2008 року- з 15 % до 25 %, з 01.02.2009 року з 25 % до 30 %, з 15.06.2010 року з 30 % до 28 %, що підтверджується інформаційними листами відповідача по справі.

Судом встановлено, що згідно п. п. 8.9 договору про іпотечний кредит встановлено, що процентна ставка за кредитом може змінюватись, зазначено обставини за якими вона може змінюватись та не вказано яка саме інша фіксована процентна ставка буде застосовуватись за наявності зазначених обставин та її розмір.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. У чинність ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України, умова договору щодо права банку іншою фінансовою установою змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку»встановлено, що банкам заборонено в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами.

Відповідно до ч. 2 п. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач не зобов»язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки, комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Таким чином рішення відповідача, щодо збільшення відсоткової ставки в односторонньому порядку є незаконними та підлягають скасування, а порушене право позивача підлягає захисту, шляхом визнання протиправними та скасувати рішення Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про зміну розміру процентної ставки за договором про іпотечний кредит № LGKOG40000004306 від 25.01.2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»та ОСОБА_1 та зобов»язання банку встановити процентну ставку, передбачену договором - 15 %.

Суд вважає посилання відповідача на застосування строку позовної давності такими, що не заслуговують на увагу, оскільки в даному випадку строк позовної давності не підлягає застосуванню у чинність ст. 268 ЦК України.

Згідно п. 5 5. Постанови Пленуму Верховного суду «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31.03.1995 року, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про

відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Виходячи з вищезазначеного, та враховуючи те що діяння банку, щодо збільшення процентної ставки в односторонньому порядку суд вважає неправомірними, а також те що позивачем доведено причинний зв»язок між діями відповідача та моральною шкодою що їй була завдана, а саме: при укладенні договору позивач розраховувала саме на вказану в договорі суму щомісячних платежів, включаючи проценти, виходячи зі свого матеріального стану. При збільшенні щомісячних платежів у зв»язку з підвищенням процентної ставки по кредиту у позивача змінився уклад життя, так як їй необхідно було сплачувати більшу суму по кредиту і їй бракувало коштів на витрати у повсякденному житті (комунальні послуги, продукти харчування), через що також погіршився її стан здоров»я, що підтверджується медичною довідкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою яка її завдала за наявності її вини.

При визначенні розміру моральної шкоди, судом оцінено та враховано дослідженні в судовому засіданні докази, моральні страждання та переживання позивача, які вона зазнала через неправомірні дії відповідача, а також причинний зв»язок між ними, та співвідношення вчинених дій та спричинених наслідків, та принцип розумності та справедливості. Тому моральна шкода підлягає задоволенню частково, а саме у сумі 2000 грн.

Ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано до суду довідку з погодинним розрахунком роботи виконаної її адвокатом по даній цивільній справі. Загальний час витрачений по справі адвокатом ОСОБА_2: вивчення матеріалів справи, підготовка позовної заяви, участь у судових засіданнях складає 11 год 30 хв.

Згідно вимог Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», враховуючи ч. 1 ст. 11 ЦПК України, згідно якої суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих сторонами, суд вважає вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У чинність ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати так як позов задоволено повністю.

Керуючись ст. ст. 3,10,11,60,8488,209,212,214,215,217,218 ЦПК України, ст. ст. 6, 13, 1056-1, 651-653 ЦК України, Постановою пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року, Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»від 20.12.2011 року, Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп/99 , ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008 року, Законом України «Про захист прав споживачів», суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про визнання протиправними дій по зміненню умов кредитного договору та зобов»язання виконати умови договору, задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про зміну розміру процентної ставки за договором про іпотечний кредит № LGKOG40000004306 від 25.01.2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»та ОСОБА_1.

Зобов»язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»з червня 2008 року встановити передбачені договором про іпотечний кредит № LGKOG40000004306 від 25.01.2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»та ОСОБА_1 відсотки за користування кредитом у розмірі 15 %..

Перерахувати сплачені ОСОБА_1 щомісячні платежі по кредитному договору, починаючи з червня 2008 року.

Зарахувати переплачену ОСОБА_1 суму за процентами по кредитному договору на погашення основного боргу по кредиту.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, кор./рах. 32009100400 в обласному управлінні Національного банку України м. Дніпропетровськ, МФО- 305299 на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»на користь ОСОБА_1 732 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»на користь ОСОБА_1 3000 грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений в нарадчій кімнаті 08.05.2012 року.

Суддя: