Ухвала суду № 23988278, 19.04.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2012 р.Справа № 2-а-982/11/1570

Категорія:8.1.1Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Кравець О.О. судді - Запорожана Д.В.при секретаріПилипчук М.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУР»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановиЛА:

01 лютого 2011 року, позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (далі по справі ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2010р. №0001242350/0 про визначення неправомірно заявленої суми бюджетного відшкодування по деклараціях за червень 2010р. в розмірі 1191189,00 грн.

У судовому засіданні першої інстанції представник позивача підтримав зазначені позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні першої інстанції представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Суд першої інстанції своєю постановою від 09 червня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУР»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2010р. №0001242350/0 про визначення неправомірно заявленої суми бюджетного відшкодування по деклараціях за червень 2010р. в розмірі 1191189,00 грн. задовольнив.

Скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 20.10.2010р. №0001242350/0.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ДПІ у Приморському районі м. Одеси посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 17.09.2010р. по 20.09.2010р., на підставі направлення від 10.09.2010р. №001603/1319 головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Бурячком Сергієм Васильовичем та відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 10.09.2010р. №1303 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ГУР»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за рахунок платника у банку за червень 2010 року, у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, що декларувалось за період з червня 2009 року по квітень 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 06.10.2010р. №11908/23-512/33915277.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ГУР» п.п.7.7.2, п.п.7.7.3. пп.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», внаслідок чого ТОВ «ГУР»неправомірно заявлено суму бюджетного відшкодування по деклараціям за червень 2010 року в розмірі 1191189грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення рішення №0001242350/0 від 20.10.2010р. яким зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року у розмірі 1191189грн.

Так, у акті перевірки зазначено, що відповідно до абз. «а»п.п.7.7.7. п.7.7.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Перевіркою встановлено, що зазначене завищення задекларованого бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010 року виникло у зв'язку з тим, що сплата від'ємних значень проводилась у періодах, які передують травню 2010 року. Відповідно, у попередніх періодах ТОВ «ГУР»добровільно відмовилось від бюджетного відшкодування на суму сплачених від'ємних значень попередніх податкових періодів.

Відповідно до п.1.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на час вищезазначених правовідносин і втратив чинність з 01.01.2011р.) від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом

Згідно з п.п.7.7.1. п.7.7.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

п.п.7.7.2 п.7.7.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Відповідно до п.п.7.7.3. п.7.7.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до пп. 7.7.4 п.7.7. ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року N168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п.15.3.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року №2181-III заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «ГУР»19.07.2010р. було подано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування, згідно якого залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду складала 1675516грн.; частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) -1191189,00 грн.; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку - 1191189,00 грн. Зазначений залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду виник за період з червня 2009 року по квітень 2010 року.

Відповідно акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 06.10.2010р. №11908/23-512/33915277 перевіркою не встановлено порушення ТОВ «ГУР»порядку та строків формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

При цьому, зміни позивачем задекларованого напряму відшкодування сум ПДВ не встановлено, оскільки з досліджених декларацій з податку на додану вартість ТОВ «ГУР»та додатків до них не вбачається декларування ним отримання бюджетного відшкодування шляхом зарахування належної платнику повної суми бюджетного відшкодування до зменшення податкових зобов'язань по цьому податку в наступних податкових періодах. Так, позивачем декларувалось лише бюджетне відшкодування від'ємного значення з ПДВ на рахунок платника.

Відповідно до п. «а»пп. 7.7.7 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Однак, заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок не встановлено, оскільки зазначена сума була задекларована позивачем до відшкодування.

Посилання відповідача у акті перевірки на порушення позивачем п.17.2 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є помилковим, оскільки зазначений пункт визначає зобов'язання платника податків у разі самостійного виявлення факту заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУР»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2010р. №0001242350/0 про визначення неправомірно заявленої суми бюджетного відшкодування по деклараціях за червень 2010р. в розмірі 1191189,00 грн. підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУР»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя О.О. Кравець суддя Д.В. Запорожан