Ухвала суду № 23988170, 25.04.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2012 р.Справа № 2-а/1570/2734/11

Категорія:8.1.5Головуючий в 1 інстанції: Федусик А.Г.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інагро-Гайсин»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Приморькому районі м. Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інагро-Гайсин»про стягнення заборгованості в розмірі 207 378,23 грн.,

В С Т А Н О В И Л А :

ДПІ у Приморському районі м. Одеси звернулася до суду з адміністративним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач перебуває на обліку, як платник податків у ДПІ, за номером 575 від 22.06.2007 року. Станом на 02.03.2011 року у відповідача перед бюджетом є податкова заборгованість в розмірі 207 378,23 грн., яка виникла у нього згідно з актом перевірки №8791/22-0 від 09.07.2009 р., складеним за результатами позапланової виїзної перевірки дотримання вимог валютного законодавства по договорам купівлі-продажу.

На підставі акту перевірки були прийняті рішення від 23.07.2009 року №0000912200 та №0000922200 від 23.07.2009 року, якими визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями в загальному розмірі 207622,89 грн. Станом на 31.12.2009 року у ТОВ рахувалася переплата в розмірі 244,66 грн., у зв'язку з чим остаточна сума заборгованості склала 207378,23 грн., яка до цього часу відповідачем не сплачена. У зв'язку з зазначеним позивач просив суд стягнути з відповідача суму в розмірі 207378,23 грн., виходячи із вимог Закону.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, вважав заявлені позивачем вимоги необґрунтованими та безпідставними.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року позовні вимоги ДПІ у Приморському районі м. Одеси задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інагро-Гайсин»на користь державного бюджету суму заборгованості та пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за не виконання вимог валютного законодавства у розмірі 207378,23 грн. на р/р 31112105700008, код платежу 21081000, Одержувач: ГУДКУ в Одеській області 23213460, банк одержувача: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.

Не погодившись з зазначеним рішенням ТОВ «Інагро-Гайсин»звернулось з апеляційною скаргою, просить постанову від 20 жовтня 2011 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову ДПІ у Приморському районі м. Одеси про стягнення 207 378,23 грн. Апелянт обґрунтовує свою позицію тим, що суд першої інстанцій в оскаржуваній постанові помилково послався на норми Закону України «Про систему оподаткування»та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Зазначеними законами обґрунтовувалися доводи стосовно питання податкового боргу, який мав місце 02.03.2011 року, тобто тоді, коли ці законодавчі акти втратили силу у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України з 01.01.2011 року. Разом з цим, апелянт вказує на те, що валютна пеня була розрахована податковим органом на підставі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а не із застосуванням ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Крім того, апелянт вважає, що прийняття податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги на суму нарахованої валютної пені є неправомірним, для цього визначена окрема форма рішення, а судом першої інстанції в порушення ст.ст. 159, 163 КАС України неповно і не всебічно з'ясовані ці обставини, не була надана оцінка правової позиції відповідача з цього питання.

За таких обставин апелянт вважає, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2011 року підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, не була надана належна правова оцінка всім доказам та обставинам справи в їх сукупності, судом першої інстанції були застосовані норми законодавства, які втратили чинність на момент прийняття постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно з довідкою №111 від 10.03.2011 року ТОВ «Інагро-Гайсин» перебуває на обліку у ДПІ як платник податків за №575 від 22.06.2007 року. 09.07.2009 року була проведена виїзна позапланова перевірка відповідача під час якої були виявлені порушення податкового законодавства. Був складений акт №8791/22-0 від 09.07.2009 року на підставі якого ДПІ у Приморському районі м. Одеси були прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.07.2009 року №0000912200 та №0000922200 про донарахування податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями на загальну суму 207622,89 грн.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Згідно до вимог ч. 5 ст. 36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Положеннями ст. 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як було встановлено, не заперечувалось сторонами та підтверджено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.03.2011 року у справі №2-а-10364/09/1570, зазначені рішення ДПІ від 23.07.2009 року про донарахування ТОВ «Інагро-Гайсин»податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями не скасовані та є чинними. До теперішнього часу сума боргу (з урахуванням переплати) в розмірі 207378,23 грн. у добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлені ДПІ у Приморському районі м. Одеси позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Інагро-Гайсин»податкової заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача непогашеної заборгованості в розмірі 207378,23 грн.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта стосовно застосування судом першої інстанції норм Законів України «Про систему оподаткування»та «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Той факт, що суд першої інстанції зазначив в постанові положення законів, що були чинними на час прийняття позивачем податкових повідомлень-рішень, на підставі яких з відповідача стягується податковий борг, не впливає на суть спору та необхідність сплати відповідачем узгоджених податкових зобов'язань, що визначені відповідними рішеннями ДПІ.

Правовий зміст зазначених судом першої інстанції законодавчих норм, що втратили чинність на час прийняття оскарженої постанови, відображений і в діючому на даний час Податковому кодексі України.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Згідно до вимог ст. 200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань. Ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду рішення, з боку ТОВ «Інагро-Гайсин»не було надано належних доказів на підтвердження обґрунтованості своїх заперечень проти позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Позивач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інагро-Гайсин»залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 28.04.2012 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький