Ухвала суду № 23988150, 19.04.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2012 р.Справа № 2-а-4168/10/2170

Категорія:8.1.1Головуючий в 1 інстанції: Кравченко К.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Кравець О.О. судді - Запорожана Д.В.при секретаріПилипчук М.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановиЛА:

11 серпня 2010 року, товариство з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна»(надалі-позивач) звернулось з позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (надалі ДПІ, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 20.07.2010р. №0002972301/0, яким позивачу визначені податкові зобов'язання по податку на додану вартість на суму 93349,93 грн., у тому числі 62232,62 грн. за основним платежем та 31116,31 грн. - за штрафними санкціями.

Мотивуючи його тим, що придбання у ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»соняшника на підставі видаткових та податкових накладних цього підприємства є цілком законними операціями, які давали позивачу правові підставі включити сплачений продавцю у складі ціни товару ПДВ до податкового кредиту декларації з ПДВ. Позивач вважає, що висновки акту перевірки про нікчемність правочинів по поставці позивачу ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»соняшника, як основна підстава для невизнання відповідачем податкового кредиту по операціям з цим контрагентом, є безпідставними і надуманими.

Відповідач надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких вказує на те, що всі операції по реалізації соняшника по ланцюгу постачання від СПП ВКФ «СВ-Юніон»в адрес ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд», а від останнього позивачу є нікчемними, оскільки реально товару цими контрагентами не поставлялось, і ці контрагенти не вели фінансово-господарської діяльності. З цих підстав ДПІ вважає висновки акту перевірки позивача обґрунтованими, а винесене на підставі цього акту відносно позивача спірне податкове повідомлення-рішення правомірним.

Суд першої інстанції своєю постановою від 25 травня 2011 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна»задовольнив.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ від 20.07.2010р. №0002972301/0.

ДПІ не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ДПІ посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено.

Зі змісту акту перевірки від 08.07.2010р. №3113/23-4/32125693 вбачається, що висновки про завищення позивачем податкового кредиту за березень 2009 року на суму 62232,62 грн., ДПІ обґрунтовує тим, що вважає нікчемними (безтоварними) господарські операції, які мали місце по ланцюгу поставок товару (соняшника) СПП ВКФ «СВ-Юніон»- ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»- ТОВ «Екобіотек-Україна». Висновки щодо нікчемності правочинів по поставці позивачу соняшника ДПІ робить на підставі акту перевірки ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»(акт від 29.06.10р. №3007/15/2/33014958 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»з питань встановлених розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за березень 2009р.). ДПІ зазначає, що згідно з поданою ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»декларацією з ПДВ за березень 2009р. сума податкового кредиту сформована по операціям з СПП ВКФ «СВ-Юніон», яке не здійснювало фінансово-господарську діяльність, не мало персоналу, основних фондів, складських приміщень і транспортних засобів, а наведені цім підприємством в декларації з ПДВ за березень 2009р. дані про обсяги податкового кредиту та зобов'язань є недійсними. Само ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»не надало для перевірки документи, що підтверджують проведення операцій з вказаними контрагентами. З цих підстав операції позивача з ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»за висновком ДПІ також носять безтоварний характер, що виключає можливість віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»у складі ціни товару.

Висновки акту перевірки від 08.07.2010р. №3113/23-4/32125693 про неправомірне включення позивачем до податкового кредиту ПДВ в сумі 62232,62 грн. по операціям позивача з ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»оцінюються з точки зору відповідності викладених в цьому акті перевірки обставин постачання товару позивачу фактичним обставинам справи, які встановлені в ході судового розгляду даної справи, а також з точки зору узгодженості цих висновків з положеннями податкового законодавства.

Згідно пункту 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Порядок формування платником податку податкового кредиту встановлений пунктом 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 .

Згідно абзацу першого підпункту 7.4.1 пунктом 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг) підпункт 7.4.5 цього ж пункту.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів /робіт, послуг/, дата виписки відповідного рахунку /товарного чека/ - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів /робіт, послуг.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаної норми закону, відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум ПДВ у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

До матеріалів справи позивачем долучені копії видаткових та податкових накладних на поставку соняшника від ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»в адрес позивача: від 12.03.09р. на 34,92 т. на суму 75776,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 12629,49 грн.), від 13.03.09р. № РН-0000036 (податкова накладна №26) на 32,280 т. на суму 74387,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 12397,93 грн.), від 16.03.09р. №РН-0000038 (податкова накладна №40) на 17,500 т. на суму 37975 грн. (у т.ч. ПДВ - 6329,17грн.), від 18.03.2009р. №РН-0000043 (податкова накладна №44) на 34,31т. на суму 74109,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 12351,60 грн.), від 21.03.09р. №РН-0000043 (податкова накладна №45) на 51,457т. на суму 111147,12 грн. (у т.ч. ПДВ - 18524,52 грн.).

Позивач також надав суду першої інстанції копії платіжних доручень, які підтверджують факт проведених позивачем оплат ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»вартості отриманого соняшника з урахуванням податку на додану вартість згідно вищезазначених видаткових та податкових накладних.

ДПІ в акті перевірки не посилається на невідповідність вимогам законодавству податкових накладних, за якими позивач формував податковий кредит, не вказує на неправильність складання позивачем податкових декларацій з ПДВ, а також не посилається на відсутність фактичної сплати позивачем ПДВ у складі ціни товарів.

Факт того, що ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»мало право на виписку податкових накладних і було зареєстровано як платники податку на додану вартість, не оспорювався відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.

Таким чином, належними доказами підтверджено той факт, що на момент проведення перевірки у позивача були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям з ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд», які визначені позивачем у податкових деклараціях з ПДВ за перевіряємий період.

Перевіривши надані позивачем документи свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту з податку на додану вартість за періоди, які були предметом перевірки.

Таким чином наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Закону №168/97 необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, і сплата позивачем вартості товару з податком на додану вартість є обов'язковими, але не вичерпними підставами для висновку про правомірне декларування податкового кредиту.

Для встановлення обґрунтованості декларування платником податку податкового кредиту суду необхідно встановити також наступні обставини:

- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту;

- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;

- віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку;

В акті перевірки та в ході судового розгляду ДПІ посилалось на відсутність реальних господарських операцій, тобто на «безтоварність»операцій по ланцюгу постачання позивачу соняшника СПП ВКФ «СВ-Юніон»- ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»- ТОВ «Екобіотек-Україна».

З метою дослідження реальності господарських операцій позивача з придбання соняшника у ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»судом долучені до матеріалів справи оформлені цим контрагентом товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт транспортування вантажними автомобілями соняшника від вантажовідправника - ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»з пункту навантаження с. Калинівка, Каховського району в адрес вантажоодержувача - ТОВ «Екобіотек-Україна», пункт розвантаження: м. Херсон, вул.. Ракетна, 110-а. Також судом долучені копій складських квитанцій про прийняття позивачем на свій склад соняшника, що надходив від ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд», із визначенням маси, вологості, засміченості соняшника. Вказані в складських квитанціях дані відповідають даним товарно-транспортних накладних ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд».

Судом першої інстанції допитаний в якості свідка менеджер позивача -ОСОБА_5, який пояснив, що в ТОВ «Екобіотек-Україна»він займається закупівлею соняшника, який потім переробляється позивачем у соняшникову олію на власному устаткуванні. У березні 2009 року він запропонував своєму знайомому ОСОБА_6, який також займається зерновими, продати позивачу соняшник. Останній дав згоду і протягом березня 2009 року завозив соняшник вантажними автомобілями на склад позивача у м. Херсоні по вул. Ракетна, 110-а. Документи на соняшник були оформлені від ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд», директором якого являвся ОСОБА_6. Оплата соняшника здійснювалась позивачем вже після отримання товару.

Встановлені судом першої інстанції обставини проведених позивачем з ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»операцій свідчать про те, що приймання-передача соняшника від цього постачальника відбувалась на складі позивача, а саме транспортування соняшника здійснювалось його постачальником, що підтверджується наданими товарно-транспортними накладними.

Як встановлено судом першої інстанції, і підтверджено змістом акту перевірки, позивач здійснює свою діяльність у м. Херсоні по вул.. Ракетна, 110-а, де займається виробництвом рафінованої та нерафінованої соняшникової олії, здійснює оптову реалізацію соняшникової олії та майонезу як на території України, так і на експорт.

Таким чином, придбання позивачем соняшника у ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд», з віднесенням до податкового кредиту ПДВ по таким операціям, відвідає суті господарської діяльності позивача, що свідчить про дотримання позивачем пункту 7.4.1 пунктом 7.4 ст. 7 Закону №168/97 в частині віднесення до податкового кредиту лише тих сум ПДВ, які сплачені у складі ціні товарів (робіт, послуг), що використовуються у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином вплив допущених контрагентами платника податків порушень податкового законодавства на право платника податків на податковий кредит слід оцінювати з урахуванням можливої обізнаність цього платника податків щодо таких порушень.

При цьому саме по собі невиконання контрагентом платника податків своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету ще не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про допущені вищевказаним постачальником у першому та другому ланцюгах порушення податкового законодавства, в матеріалах справи відсутні.

Також ДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливість з'ясувати всі обставини діяльності постачальників товарів до виробника на момент придбання цього товару, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що позивач міг знати, або мав реальну можливість з'ясувати наведені в акті перевірки недоліки в діяльності ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»та СПП ВКФ «СВ-Юніон»на момент придбання ним соняшника у ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд».

Таким чином ДПІ належними доказами висновків акту перевірки щодо «фіктивності»«ВКФ «Укрзернотрейд»та «безтоварності»господарських операції між ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»та СПП ВКФ «СВ-Юніон»не доведено, а посилання ДПІ в обґрунтування цих висновків лише на висновки інших актів не обґрунтовано.

Слід зазначити, що згідно долученої до справи податкової декларації ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»з ПДВ за березень 2009 року із додатком №5, це підприємство задекларувало у складі податкових зобов'язань ПДВ на суму 62232,62 грн. по поставці соняшника позивачу. ДПІ також не надало суду доказів, які б свідчили про те, що позивач систематично проводить свої господарські операції переважно з тими контрагентами, які не дотримуються податкової дисципліни та не сплачують податків.

З урахуванням встановлених фактичних обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильно висновку, що дії позивача по віднесенню до податкового кредиту сум ПДВ по операціям з придбання соняшника у ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд» свідчать про його добросовісність як платника податків, а вчинені позивачем господарські операції з цим контрагентом не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

З'ясовані обставини господарської діяльності позивача не дають підстав вважати, що головною метою позивача було одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Перевіривши наведені відповідачем в акті перевірки доводи для донарахування позивачу спірними повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань, встановивши фактичні обставини проведених позивачем спірних господарських операцій, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивачем не допущено порушень вимог Законів України «Про податок на додану вартість»при формуванні податкового кредиту по операціям з ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що донарахування позивачу спірними повідомленнями-рішеннями зобов'язань по податку на додану вартість є безпідставним.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя О.О. Кравець суддя Д.В. Запорожан