Ухвала суду № 23987085, 04.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3399/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівАліменка В.О., Земляної Г.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арамат садів»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання рішення недійсним.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арамат садів»пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним рішення від 29.12.2010 №0011582305 в частині накладення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 23190,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2011 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва на підставі направлення на перевірку від 03.12.2010 №838 проведено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Арамат садів»з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За наслідками перевірки складено акт від 16.12.2010 №1166/26/50/23/21490497 та за порушення позивачем пунктів 12, 13 статті 3, статті 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»прийнято рішення від 29.12.2010 №0011582305 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Арамат садів»штрафних (фінансових) санкцій у сумі 23327, 50 грн.

За наслідками оскарження цього рішення в частині накладення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 23190,00 грн. до Державної податкової адміністрації у місті Києві, рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 29.12.2010 №0011582305 залишено без змін, а скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Арамат садів», без задоволення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у редакції на час виникнення спірних правовідносин, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу, товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно зі статтею 21 названого Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 6 Закону України Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством,, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Згідно із статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В акті перевірки від 16.12.2010 №1166/26/50/23/21490497 посадовими особами державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва зафіксовано, що в реалізації товариства з обмеженою відповідальністю «Арамат садів»знаходились алкогольні напої, які не обліковані в установленому законодавством порядку та на які відсутні первинні документи. Загальна вартість необлікованого товару складає 11 595, 00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що всі первинні документи були надані до органу державної податкової служби у зв'язку із проведенням позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010.

Так, з акту перевірки про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Арамат садів»від 29.12.2010 №1088/1-23-20-21490497 вбачається, що у період з 29.11.2010 по 24.12.2010 проводилась перевірка фінансово-господарської діяльності позивача, під час якої перевірялись первинні бухгалтерські документи позивача.

Сторінка 36 цього акту перевірки містить інформацію за результатами перевірки дотримання позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема, з підпункту 3.7.2 пункту 3.7 акту вбачається, що під час перевірки порушень порядку проведення розрахункових операцій перевіркою не встановлено.

В матеріалах справи містяться два акта перевірки державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва, які містять протилежні висновки відносно дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Арамат садів»вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Слід зазначити, що обидві перевірки проводились на товаристві в один і той же час.

Крім того, позивачем на обґрунтування своєї позиції щодо відсутності порушень надано до суду першої інстанції первинні документи на алкогольні напої, зокрема, видаткові та товаро-транспортні накладні, а також ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Також відповідачем не наведено суду доказів щодо наявності порушення позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Таким чином колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 29.12.2010 №0011582305 в частині накладення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 23190,00 грн. прийнято необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Аліменко В.О.

Земляна Г.В.