Ухвала суду № 23986967, 12.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2874/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М.

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" квітня 2012 р. м. Київ

колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенко Я.М., Степанюка А.Г.

розглянувши у відкритому содовому засідання справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Холдингова компанія»Укртехнопром»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання неправомірним дій та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання неправомірним дій та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що 19.07.2010 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва планову виїзну перевірку ЗАТ «ХК «Уктехнопром»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 31.03.2010.

За результатами перевірки податковим органом складено акт № 586/23-3-33056631 від 21.09.2010, яким встановлено порушення п. 3.5 ст. 3, п.п. 4.2.9 «г»п . 4.2 ст. 4, п.п. 4.3.20 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб за період перевірки у розмірі 15537,86 грн.

На підставі зазначеного акту, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000821740/0 від 28.09.2010 яким ЗАТ «ХК «Укртехнопром»встановлено податкове зобов'язання у розмірі 46630,58 грн., з яких 15537,86 грн. - основний платіж, 31075,72 грн. -штрафні санкції.

ЗАТ «ХК «Укртехнопром», оскаржив вищевказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДПІ у Оболонському районі міста Києва, ДПА у м. Києві, ДПА України.

Рішенням ДПА у м. Києві від 28.01.2011 скарга ЗАТ «ХК «Укртехнопром»частково задоволена на суму 28,17 грн.

Рішенням ДПА України від 18.02.2011 скарга ЗАТ «ХК «Укртехнопром»частково задоволена на 1936,67 грн. основного зобов'язання та 3873,34 грн. штрафних санкцій.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є чинним і не скасованим на загальну суму 40775,40 грн.

Відповідно до положень п.п. 4.3.20 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу не включається сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти у рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідготовки платника податку - найманої особи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами такого працедавця, але не вище розміру суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону, у розрахунку на кожний повний чи неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої найманої особи.

Відповідно до положень п.п. 5.4.2 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що визначає особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат платника податку, до валових витрат включаються витрати платника податку, пов'язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку; витрати на навчання та (або) професійну підготовку у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах інших осіб, які не перебувають з таким платником податку у трудових відносинах, але уклали з ним письмову угоду (договір, контракт) про взяті ними зобов'язання відпрацювати у платника податку після закінчення вищого та (або) професійно-технічного навчального закладу та отримання спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років; витрати на організацію навчально-виробничої практики за профілем основної діяльності платника податку або в структурних підрозділах, що забезпечують його господарську діяльність, осіб, які навчаються у вищих та професійно-технічних навчальних закладах. Зазначені витрати включаються до валових витрат у розмірі до 3 відсотків фонду оплати праці звітного періоду.

Судом першої інстанції встановлено, що податковий орган всупереч вищезазначених норм не звертався до державного органу для надання експертного висновку стосовно зв'язку витрат та цілей, а самостійно встановлено що витрати відповідно до говору з ОСОБА_2 не відповідають цілям діяльності позивача та визначено необхідність віднесення зазначених витрат до доходу (додаткового блага) працівника.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії договору № 1014 від 17.10.2008 між ЗАТ «ХК «Укртехнопром»та ОСОБА_2 про надання інформаційно-консультативних послуг, відповідно до якого, споживачем зазначених послуг є не працівники ЗАТ «ХК «Укртехнопром», а безпосередньо саме товариство. Підвищення кваліфікації працівників є похідним явищем, що виплаває з надання позивачеві інформаційно-консультативних послуг.

А тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем доведено зв'язку витрат щодо підвищення кваліфікаційного рівня працівників та основною діяльністю платника податку на підставі чого, ЗАТ «ХК «Укртехнопром»правомірно віднесено кошти у розмірі 12823,94 грн. до валових витрат товариства.

Стосовно порушення ЗАТ «ХК «Укртехнопром»абзацу «г»п.п. 4.2.9 п.4.2. ст.. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме відшкодування працівникам підприємства грошових коштів на відрядження з порушенням вимог чинного законодавства на загальну суму 2619,83 грн., колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, виходячи з наступного.

З акту перевірки вбачається, що висновок податкового органу щодо порушення ЗАТ «ХК «Укртехнопром»порядку відшкодування коштів на відрядження ґрунтується на відсутності фіскальних чеків щодо оплати проживання працівників у готелі.

Відповідно до п.п. 5.4.8. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат відносяться витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

З акту перевірки, що є джерелом доказової інформації, вбачається, що відшкодування коштів за проживання працівників у готелі здійснювалося позивачем на підставі рахунків зазначених у самому акті. Зазначення витрат на проживання у готелі на підставі рахунків з готелів до валових витрат ЗАТ «ХК «Укртехнопром»не суперечить положенням п.п. 5.4.8. п. 5.3. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому є правомірним.

А тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що висновки податкового органу щодо порушення ЗАТ «ХК «Укртехнопром»абз. «г»п.п. 4.2.9 п. 4.2. ст.. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 12, 41,160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2011 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Холдингова компанія»Укртехнопром»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання неправомірним дій та скасування податкового повідомлення-рішення -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 17 квітня 2012 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я.М. Василенко

А.Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлений 17 квітня 2012 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М

Степанюк А.Г.