Ухвала суду № 23986884, 10.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8283/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Твердохліб В.А., Костюк Л.О.

при секретарі - Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління у справах захисту прав споживачів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пума Україна" до Управління у справах захисту прав споживачів у м.Києві про скасування постанови від 10.05.2011 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пума Україна" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління у справах захисту прав споживачів у м.Києві про скасування постанови 000790/пром про накладення стягнень від 10.05.2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2011 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Управління у справах захисту прав споживачів у м.Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2011 року та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10.02.2011р. Управлінням у справах захисту прав споживачів у м. Києві відповідно Наказу №585 від 23.12.2010р. та направлення №000883/0037 від 07.02.2010р., проведено перевірку магазину «Пума»Товариства з обмеженою відповідальністю «Пума Україна».

Перевіркою встановлено, що товар який оформлено цінниками з позначення роздрібних цін не відповідає вимогам ДСТУ №4519:2006 «Споживче маркування товарів легкої промисловості», а саме п.4.6.2.2. -без місцезнаходження виробника, його адреси, проставленої виробником товару, чим порушено вимоги ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів»та р.І п.14 «Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами», затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007р. №104.

За результатами перевірки складено акт №000517 від 10.02.2011р.(а.с.12,13).

На підставі вищезазначеного Акту 10.05.2011р. прийнято постанову 000790/пром, якою відповідно до ст.27 Закону України «Про захист прав споживачів»на ТОВ "Пума Україна" накладено штраф в розмірі 18217 грн.(а.с.14,15).

Згідно із п. 4 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», який є спеціальним законом, що регулює відносини у сфері з питань захисту прав споживачів, виробник - суб'єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар.

Відповідно до ст. 5 вищезазначеного Закону України держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Згідно ст.6 зазначеного Закону України, продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Споживач має відповідно до ст. 15 Закону України, споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Відповідно до ч. 1. ст. 15 вказаного Закону України, інформація про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; 3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; 6) дані про ціну (тариф), умовила правила придбання продукції; 6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; 7) дату виготовлення; 8) відомості про умови зберігання; 9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); 10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Згідно ДСТУ 4519:2006 «Споживче марковання товарів легкої промисловості»визначає перелік інформації, яка має бути у споживчому маркованні щодо товару/виробу, і відповідно до п. 4.6. згідно переліку, до такої інформації, зокрема, і відноситься товарний знак (за наявності), назва та це розташування виробника.

Підпунктом 4.6.2.2. ДСТУ 4519:2006, офіційну назву виробника та його юридичну адресу зазначаються українською мовою та додатково, на розсуд виробника, мовою країни місце розташування виробника.

Підпунктом 4.6.2.3. ДСТУ 4519:2006, назву підприємства-виробника може бути надруковано мовою країни-виробника, але з обов'язковим зазначенням цієї назви українською мовою.

Частиною 2 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів»визначено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Оскільки, чинним законодавством не визначено конкретного місця, де саме має наноситись інформація передбачена ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів»та п. 4.6. ДСТУ 4519:2006. У пп. 4.7.1. ДСТУ 4519:2006 визначено, що споживче марковання щодо товару/виробу наносять на товарний ярлик і/або стрічку із зображенням товарного знаку, і/або контрольну стрічку, або пам'ятку щодо умов догляду, або стрічку із символами догляду та піктограму, або штамп. Марковання не повинно створювати додаткових труднощів для його сприйняття споживачем.

Крім того, відповідно до Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», імпортер - це суб'єкт господарсько-правових відносин, який декларує надходження на митну територію України товару (товарів).

ТОВ «ПУМА Україна»в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів»є виробником, і саме своє найменування та місцезнаходження має зазначати під час нанесення споживчого марковання.

Судом першої інстанції встановлено, що виробник товару, ТОВ "Пума Україна" нанесло інформацію про своє найменування та місцезнаходження безпосередньо на цінник товару, який є доступним споживачу у наочній формі, і завжди прикріплений до кожної одиниці товару, що свідчить про виконання вимоги ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів»та ДСГУ 4519:2006 по маркованню товару та підтверджено доказами, які наявні в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що в ціннику, який прикріплюється до кожної одиниці продукції, в тому числі і на тих цінниках, які були під час перевірки міститься інформація про: ціну товару; назву країни-походження; назву та місце розташування виробника, а саме, відповідно до копій цінників: ТОВ «ПУМА Україна», ЄДРПОУ 33741984, м. Київ, пр.. Московський, 9, тел. 8-044-4952360; назву товару; артикул товару; модель товару; розмір товару; дату виготовлення (місяць, рік); штрихований код товару; термін зберігання тощо.

З огляду на зазначене, вбачається, що вся необхідна інформація про товар, що забезпечує споживачеві можливість її свідомого і компетентного вибору, а також найменування та місцезнаходження виробника, який приймає претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування, завжди доступна для споживача.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що Управління у справах захисту прав споживачів у м.Києві при прийнятті рішення про накладення стягнення за порушення ТОВ "Пума Україна" вимог Закону України «Про захист прав споживачі»не довів обставини за результатами проведеної перевірки, що свідчить про те, що він як суб'єкт владних повноважень діяв не в межах та не у спосіб визначений законодавством України.

З огляду на викладене судова колегія вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими та доведеними належними доказами по справі, ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління у справах захисту прав споживачів у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Ухвала складена в повному обсязі 16.04.12р.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Костюк Л.О.