Ухвала суду № 23986253, 28.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/4875/11 Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В.В.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі Рогальовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Городищенському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Орловецька» до Державної податкової інспекції у Городищенському районі Черкаської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Орловецька сільська рада Городищенського району Черкаської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.08.2010 року № 0002131810/0.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 6 серпня 2010 року ДПІ у Городищенському районі Черкаської області проведено невиїзну документальну перевірку платника орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності стосовно питання нарахування та сплати позивачем оренди відповідно до податкових деклараціях поданих позивачем за 2009 та 2010 роки, з врахуванням внесених змін до договору оренди від 14.03.2008 року та додатку до договору від 14.03.2008 року.

В ході перевірки встановлено, що плата за оренду земельної ділянки під господарськими будівлями і спорудами в межах с. Орловець на підставі договору оренди вноситься в розмірі 1,2% від грошової оцінки землі, тоді як повинна становити не менше 3%, оскільки 24.12.2008 року сесією Орловецької сільської ради прийнято рішення № 15-8/5 «Про затвердження ставки орендної плати за використання земель під господарськими будівлями і спорудами земель комунальної власності Орловецької сільської ради на 2009 рік», якими встановлені ставки орендної плати за використання вищевказаних земель в розмірі 3% від їх грошової оцінки.

Відповідач, провівши перевірку відомостей, зазначених в поданих позивачем податкових деклараціях з орендної плати за земельні ділянки за 2009 та 2010 роки та провівши відповідний розрахунок прийшов до висновку, що позивач сплачує орендну плату в розмірі 1,2% від грошової оцінки землі.

В зв'язку з цим дійшов висновку, що позивач занизив податкове зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку під господарськими будівлями і спорудами за 2009 рік на 5 4120 грн. 87 коп., а за січень-червень 2010 року - на 28659 грн. 33 коп.

З огляду на викладені вище відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення 27.08.2010 року №0002131810/0 на загальну суму 119393 грн. 92 коп.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-XII (чинного на час виникнення спірних правовідносин) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) віднесена до загальнодержавних податків і зборів.

Спеціальним Законом, який визначав розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку був Закон України «Про плату за землю»від 3 липня 1992 року № 2535-ХІІ.

Статтею 2 зазначеного Закону визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до статті 14 Закон України «Про плату за землю»платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно статті 17 Закон України «Про плату за землю»податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З матеріалів справи вбачається, що Орловецькою сільською 24.12.2008 року прийнято рішення «Про затвердження ставки орендної плати за використання земель під господарськими будівлями і спорудами земель комунальної власності Орловецької сільської ради на 2009 рік»№15-8/5, якими встановлена ставка орендної плати за використання вищевказаних земель в розмірі 3% від їх грошової оцінки з врахуванням індексу інфляції за попередні роки та 2009 рік, виходячи з того, що за положеннями ст. 7 Закону № 2535-ХІІ з 01 січня 2008 року мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

27.06.2007 року Орловецькою сільською радою Черкаської області прийнято рішення №89/5 «Про надання товариству з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Орловецька»земельних ділянок в оренду по вул. Цвітківській, яким позивачу надано оренду земельні ділянки терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 18,6681 га та зобов'язано укласти договір оренди землі Орловецькою сільською радою.

14 березня 2008 року між головою Орловецької сільської ради та TOB «Птахофабрика Орловецька»укладено договір оренди землі, п. 5 якого визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 261000 грн. 60 коп.

Відповідно до умов договору оренди землі від 14.03.2008 року орендна плата 18,6681 га землі становить 31322 грн. в рік, яку позивач зобов'язався сплачувати у грошовій формі кожного місяця до 25 числа рівними частинами по 2610 грн. 16 коп. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року встановлено, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

23 лютого 2008 року договір оренди землі від 14.03.2008 року зареєстрований у Городищенському районному відділі №5 ДП «Центру ДЗК», про що у Державному реєстр земель вчинено запис за №040878000015.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про оренду землі»ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки.

Як зазначено вище, за умовами договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 261000 грн. 60 коп., при домовленій орендній платі за 18,6681 га землі у 31322 грн. за рік.

Разом з тим, відповідач при перевірці посилається на наявність змін до договору оренди.

З матеріалів справи вбачається, що 9 грудня 2008 року Орловецька сільська рада в особі сільського голови Гребінного В.В. та товариство з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Орловецька»в особі заступника генерального директора Волощука В.Р., уклали спірний договір про внесення змін до договору оренди землі від 14.03.2008 року, яким змінили п. 9 договору оренди землі і виклали його в такій редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у такій формі та розмірі за 18,6681 га -78305 грн. 28 коп. Орендна плата вноситься помісячно по 6525 грн. 44 коп. на рахунок №33211812700026, код податку 13050200, код установи 22809201 МФО 854018, банк УДК в Черкаській області. Оплата проводиться з 01.01.2008 року.

Крім того, 2 січня 2010 року Орловецька сільська рада в особі сільського голови Гребінного В.В. та товариство з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Орловецька»в особі генерального директора Артеменка В.М., уклали письмовий договір про внесення змін до договору оренди землі від 14.03.2008 року, яким п. 9 договору оренди землі виклали в такій редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 95530 грн. 66 коп. за 18,67 га (госп. двір в межах), на розрахунковий рахунок юридичні №33211812700026, код оренди землі 13050200, код установи 22809201 МФО 854018, банк УДК в Черкаській області.

Разом з тим, державна реєстрація ні договору від 09.12.2008 року, ні договору від 02.01.2010 року проведена не була.

На час укладення договорів від 09.12.2008 року та від 02.01.2010 року порядок щодо державної реєстрації договорів оренди землі був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073, а відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року «Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру», який у силу ст. 106 Конституції України є обов'язковим до виконання на території України.

Таким чином, договори від 09.12.2008 року та від 02.01.2010 року про внесення змін до договору оренди землі від 14.03.2008 року, як такі, що не пройшли державної реєстрації, не можуть вважатися вчиненими правочинами, а отже посилання відповідача на вказані правочини є безпідставним.

Крім того, як вбачається зі змісту договорів від 09.12.2008 року та від 02.01.2010 року сторони договірних відносин намагалися внести зміни щодо розміру орендної плати, а не грошової оцінки землі.

Так, відповідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі»зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

В матеріалах справи відсутні докази, що між сторонами виникав спір щодо грошової оцінки орендованої земельної ділянки.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Відповідно до ст. 200 КАС України -суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Городищенському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Орловецька»до Державної податкової інспекції у Городищенському районі Черкаської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Орловецька сільська рада Городищенського району Черкаської області про скасування податкового повідомлення-рішення -залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.