КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-15298/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.,
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
ПОСТАНОВА
Іменем України
"11" квітня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Бєлової Л.В., Шелест С.Б.,
при секретарі: Акуленко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва та товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2012 року по праві за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень рішень № 0000122201 та № 0000442220 від 20.04.2011 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000122201 та № 0000442220 від 20.04.2011 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2012 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000442220 від 20.04.2011 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі посилаються на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення в частині задоволення позовних вимог. Вважають, що судом першої інстанції неправильно та неповно зясовані обставини, а постанову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
ТОВ «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал»також подали апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, в якій просять скасувати таку постанову в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нову про задоволення позовних вимог повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що зявилися в судове засідання, дослідивши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Голосіївському районі м. Києва підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ТОВ «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал»задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 16.02.2011 року по 30.03.2011 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено перевірку ТОВ «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал», за результатами якої складено акт перевірки № 59/1-22-10-35391432 від 06.04.2011 року про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.10.2007 року по 30.09.2010 року.
У ході перевірки встановлено порушення ТОВ «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал»вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, що полягало у заниженні податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 28 755 094, 00 грн, та ст. 7 Декрету КМУ № 15-93 від 19.02.1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»щодо здійснення ТОВ «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал»розрахунків з ПАТ «Олдесто Альянс Лімпед»у валюті України без одержання індивідуальної ліцензії НБУ.
На підставі акта перевірки, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесено податкові повідомлення-рішення: № 0000122201 від 20.04.2011 року, яким ТОВ «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал»нараховано суму грошового зобовязання з податку на прибуток фінансових установ, розташованих на території України за винятком страхових організацій у загальному розмірі 35 943 868, 00 грн; № 0000442220 від 20.04.2011 року, яким ТОВ «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал»нараховано суму грошового зобовязання у розмірі 9 346 153, 00 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення ТОВ «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал»були оскаржені в адміністративному порядку, проте, за результатами розгляду скарг такі повідомлення-рішення залишені без змін.
У звязку з викладеним, ТОВ «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал»звернулися до суду з позовом про скасування згаданих вище податкових повідомлень-рішень.
Суд першої інстанції, ознайомившись з матеріалами справи, дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000442220 від 20.04.2011 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Колегія суддів, ознайомившись з матеріалами справи та проаналізувавши доводи апеляційних скарг, не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності скасування податкового повідомлення-рішення № 0000442220 від 20.04.2011 року та зазначає таке.
Перевіркою встановлено, що ТОВ «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал»на підставі договорів № 98-Б/10 від 25.03.2010 року, № 1218-Б/10 від 14.04.2010 року, № 1923-Б/10 від 03.06.2010 року, № 2589-Б/10 від 03.08.2010 року, № 2902-Б/10 від 30.08.2010 року перераховано ПАТ «Олдесто Альянс Лімітед»грошові кошти у сумі 9 346 153, 00 грн. за придбані цінні папери українських емітентів.
Проте, індивідуальної ліцензії НБУ на перерахування нерезиденту - ПАТ «Олдесто Альянс Лімітед»коштів у ТОВ «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал»не було.
На підставі зазначеного, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва зроблено висновок, що, в порушення ст. 7 Декрету, ТОВ «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал»здійснювало розрахунки з нерезидентом без одержання індивідуальної ліцензії НБУ.
На підставі зазначеного ДПІ у Голосіївському районі м. Києва застосовано до ТОВ «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал»штрафні санкції у розмірі 9 346 153, 00 грн.
Важливо зазначити, що при перегляді оскаржуваного рішення суду першої інстанції, у звязку з тим, що до Декрету було внесено зміни Законом України № 4205-VI від 20.12.2011 року, апеляційна інстанція керується положеннями Декрету у редакції від 14.12.2010 року, що була чинною на момент винесення оспорюваного повідомлення-рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Декрету, здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії НБУ.
Статтею 1 Декрету закріплено, що резиденти - це юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України. Нерезидентами, в свою чергу, є розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.
За п. 4 ст. 5 Декрету індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.
Проаналізувавши наведене та зважаючи, що розрахунки в даному випадку здійснювалися між резидентом і нерезидентом в національній валюті України, колегія суддів дійшла висновку, то згідно з вимогами чинного законодавства ТОВ «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал»повинні були отримати індивідуальну ліцензію НБУ.
Аналогічна позиція міститься у листі Верховного Суду України № 1-4/201 від 19.05.2000 року.
Згідно з 1.2. Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління НБУ № 297 від 09.08.2002 року, небанківська фінансова установа має право здійснювати операції, передбачені ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»№ 2664-ІІІ від 12.07.2001 року, якщо вони є валютними операціями, тільки після отримання генеральної ліцензії згідно з п. 2 ст. 5 Декрету.
Валютні операції це операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей (ст. 1 Декрету).
У ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»закріплено, що фінансовими послугами, зокрема, є професійна діяльність на ринку цінних паперів, що підлягає ліцензуванню.
Відповідальність за порушення правил валютного регулювання і валютного контролю передбачена ст. 16 Декрету, а саме: за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензій НБУ згідно з п. 4 ст. 5 цього Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії НБУ - штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом НБУ на день здійснення таких операцій.
З урахуванням всього викладеного вище, апеляційна інстанція робить висновок, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва цілком правомірно винесено податкове повідомлення-рішення № 0000442220 від 20.04.2011 року, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Що стосується відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000122201 від 20.04.2011 року, колегія суддів зазначає наступне.
Суд першої інстанції, вивчивши наявні матеріали справи, прийшов до висновку про обґрунтованість висновків ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, викладених в акті перевірки.
Зокрема, перевіркою було встановлено, що згідно:
1) з договором купівлі-продажу цінних паперів № 900-Б/09 від 25.12.2009 року ТОВ ТОВ «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал», що діють в інтересах та за рахунок ПВІФ «Добробут»НВЗТ, було продано ВАТ «Київшляхбуд»акції ЗАТ «Завод монтажних конструкцій»у кількості 9 809 942 шт. на суму 113 571 077,00 грн.
Кошти за продаж зазначених акцій надходили на розрахунковий рахунок ТОВ «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал» згідно з платіжними документами № 22, № 23, № 24. № 25. №>"26. № 27. № 28. № 29. № 30. № 31. №32, №33, №43 від 13.01.2010 року.
2) згідно з договором купівлі-продажу цінних паперів № 121 -Б/09 від 18.03.2009 року ТОВ «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал», що діють в інтересах та за рахунок ПЗНВІФ «Інка-капІтат»було продано ТОВ «Консалтинг-фінанс»акції ВАТ «Спецхімобладнання»у кількості 40 000 шт. на суму 10 000.00 грн.
У ході перевріки встановлено, що кошти за продаж зазначених акцій надходили на розрахунковий рахунок ТОВ «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал» згідно з платіжним документом № 50 від 18.03.2009 року.
3) згідно з договором купівлі-продажу цінних паперів № 187-Б/09 від 18.05.2009 року ТОВ «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал» в інтересах та за рахунок ПЗНВІФ «Інка-капітал»було продано ТОВ «Консалтинг-фінанс»акції ВАТ «Спецхімобладнання»у кількості 16 400 шт. на суму 4 100,0 грн.
Кошти за продаж зазначених акцій надходили на розрахунковий ТОВ «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал» згідно з платіжним документом № 96 від 18.05.2009 року.
Однак перевіркою зазначених господарських операцій, проведеною ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, було встановлено, що постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2005 року по справі № 2/1413 ЗАТ «Завод монтажних конструкцій»було визнано банкрутом. Листом № 14155/7/22-017 від 09.07.2010 р. ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська надано інформацію, що ЗАТ «Завод монтажних конструкцій»знято з обліку 02.09.2005 року.
До того ж, постановою Окружного адміністративного суду Дніпропетровської області від 23.01.2009 року по справі № 2-а-10978/08/0470 ВАГ «Спецхімобладнання»припинено як юридичну особу.
Зважаючи на викладене, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва дійшли висновку, що здійснення вищенаведених операцій купівлі-продажу акцій суперечить нормам ЦК України та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків, оскільки під час вчинення вказаних правочинів не було додержано вимог ч. 1, ч. 5 ст.203 ЦК України, отже, такі правочини є нікчемними.
Крім того, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва з`ясовано, що кошти, отримані ТОВ «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал» за договорами № 900-Б/09 від 25.12.2009 року, № 121-Б/09 від 18.03.2009 року та № 187-Б/09 від 18.05.2009 року є доходами товариства з інших джерел. Таким чином, ТОВ «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал» в порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»занизило валові доходи у сумі 113 585 177.00 грн.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність винесеного повідомлення-рішення № 0000122201 від 20.04.2011 року.
Апеояційна інстанція погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
За ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, а також припиняється повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.
Усі види майнових активів (майно та майнові права банкрута), які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку (ст. 26 Закону).
Отже, корпоративні права акціонера (право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації тощо) щодо товариства, стосовно якого судом прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, не можуть бути реалізовані через їх обмеження вимогами кредиторів, інших учасників провадження у справі про банкрутство та процедурами, визначеними зазнчаеним вище Законом.
Крім того, колегія суддів зазначає, що п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Відповідно до п.п. 4.1.2 п.4.1 ст.4 зазначеного Закону, до складу валового доходу включаються, зокрема, доходи від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.
Згідно з п.п. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход включає доходи від операцій, передбачених ст. 7 цього Закону.
Сума коштів або вартість майна, отримана (нарахована) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження таких цінних паперів і віднесена до складу доходів у окремому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами, підлягає виключенню зі складу доходів окремого обліку та відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 згаданого Закону повинна включатися до складу валового доходу як доходи з інших джерел.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає правомірним висновок ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, що здійснення ТОВ «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал» операцій з купівлі-продажу акцій суперечить нормам ЦК України та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків, оскільки під час вчинення вказаних правочинів, товариства, з акціями яких здійснювали господарські операції ТОВ «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал» - в одному випадку було визнано в судовому порядку банкрутом та в іншому випадку - в судовому порядку припинено юридичну особу.
До того ж, як вбачається з акта перевірки, ТОВ «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал» до перевірки не були надані документи, що б підтверджували взаємозв'язок понесених товариством витрат з веденням його господарської діяльності.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що винесені ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі висновків перевірки повідомлення-рішення є цілком правомірними, отже, не підлягають скасуванню.
З урахуванням викладеного, колегія суддів прийшла до висновку про невідповідність висновків суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000442220 від 20.04.2011 року обставинам справи.
Відповідно до ст. 202 КАС України, зазначене є підставою для скасування постави суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Частиною 2 ст. 205 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000442220 від 20.04.2011 року та постановлення в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 189, 195, 196, 198, 202, 205 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал» - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2012 року скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000442220 від 20.04.2011 року та постановити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Український інвестиційний капітал»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000442220 від 20.04.2011 року відмовити.
У решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2012 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Бєлова Л.В.
Шелест С.Б.
Повний текст постанови виготовлено: 17.04.2012 року
Судове рішення № 23986223, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.04.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-15298/11/2670. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: