Рішення № 239862, 10.10.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.10.06р.

Справа № 41/211

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Машинес Інтернешенел",

м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Олімпекс-Агро", с. Голубовка, Новомосковський район, Дніпропетровська область

про стягнення 17919,57 грн.

Суддя Е.В. Орєшкіна

Представники сторін:

Від позивача: Прищепа С.А., довіреність № 12/2 від 30.01.06 року

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 17066,26 грн., штрафу –853,31 грн., всього –17919,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати поставленого йому позивачем товару за усною домовленістю сторін.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав, вимог не заперечив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, про час і місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином (а.с. 52, 53).

Нез’явлення відповідача на виклик суду не перешкоджає розгляду справи по суті.

Справа, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі усної домовленості сторін за накладними, копії яких долучені до матеріалів справи, в період з травня по жовтень 2005 року позивачем були поставлені відповідачу запасні частини до сільськогосподарської техніки на загальну суму 81573,56 грн.

Позивач посилається на те, що відповідач частково розрахувався за отриманий товар, в якості доказу чого подані виписки банку, копії яких долучені до матеріалів справи, до стягнення ним пред’явлений борг в розмірі 17066,26 грн.

Сторонами не подано доказів сплати відповідачем вартості поставленої йому позивачем продукції в повному обсязі.

Фактичні дії сторін підпадають під норми ст.ст. 11, 202, 509, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли зобов’язання по оплаті поставленого позивачем товару.

Враховуючи, що сторонами термін виконання зобов’язання –оплати продукції не встановлений, в силу ст. 530 ЦК України, кредитор (позивач у справі) вправі вимагати його виконання у будь-який час. Боржник (відповідач у справі) зобов’язаний виконати таке зобов’язання в семиденний строк від дня пред’явлення вимоги кредитором.

В якості доказу звернення до відповідача з вимогою на оплату товару до матеріалів справи позивачем долучений лист № 97 від 23.05.06 року, надісланий на адресу відповідача 01.06.06 року рекомендованим листом за № 49002, копія якого додана до позовної заяви, та отриманий останнім 03.06.06 року.

Оскільки законом форма вимоги не встановлена, суд приймає зазначений лист як доказ звернення позивача в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України.

Таким чином, строк оплати поставленої позивачем продукції у відповідача настав 11.06.06 року.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до вимог цивільного кодексу, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У встановлений законом строк відповідач оплату суми 17066,26 грн. не здійснив. Докази погашення вказаної заборгованості сторонами на момент вирішення спору не подані, в матеріалах справи вони відсутні.

За таких обставин суд вбачає підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 17066,026 грн.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 853,31 грн. не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 року № 888, на яке посилається позивач як на підставу пред’явлення вказаної вимоги, є нормативним актом СРСР.

Згідно п. 66 вказаного Положення, за необґрунтовану відмову від акцепту платіжної вимоги (повністю або частково), а також за ухилення від оплати продукції при інших формах розрахунків покупець (платник) сплачує постачальнику штраф у розмірі 5 % суми, від сплати якої він відмовився або ухилився.

Постановою Верховної Ради України „Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР № 1545 ХІІ від 12.09.19991 року встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України (ч. 2 ст. 4 ЦК України). Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності (ч. 1 ст. 5 ЦК України). Виконання цивільних обов’язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства (ч. 3 ст. 14 ЦК України).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. ( ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

За загальним правилом, підставою для встановлення та застосування засобу забезпечення виконання зобов’язання є домовленість сторін про таке забезпечення; тільки щодо неустойки та застави передбачено, що вони можуть встановлюватись безпосередньо законом.

Отже, з прийняттям нового Цивільного кодексу України, ним врегульовані питання щодо зобов’язання та окремих його видів, в тому числі, договорів купівлі-продажу, поставки та питання забезпечення зобов’язання.

Враховуючи, що між сторонами укладений усний договір та позивачем не подано доказів узгодження сторонами застосування наслідків порушення відповідачем зобов’язань по оплаті продукції взагалі та, зокрема, з посиланням на Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 року № 888, яким передбачена відповідальність покупця у вигляді стягнення з нього штрафу як на інший вид забезпечення зобов’язання в розумінні ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 853,31 грн. в позові слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 33, 44, 49, 82 –85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми „Олімпекс-Агро” –51230, Дніпропетровська область, Ново московський район, с. Голубовка, код ЄДРПОУ 30195842, р/р 26002000277001 в ДФ АО „Індустріально-Еспортний Банк”, МФО 307015 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Технік Машинес Інтернешенел” - 49022, м. Дніпропетровськ, вул.. Океанська,12, код ЄДРПОУ 30443517, р/р 26008085432641 в ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, м. Дніпропетровськ, МФО 305017 суму боргу –17066,26 грн. (сімнадцять тисяч шістдесят шість грн.. 26 коп.), витрати по сплаті держмита –170,66 грн. (сто сімдесят грн. 66 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –112,10 (сто дванадцять грн. 10 коп.).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Е.В. ОРЄШКІНА

Рішення підписано 23.10.06 року