Ухвала суду № 23974939, 17.04.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/446/12

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Летичівської МДПІ у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом ТОВ "Агрофірма Обрій" до Летичівської МДПІ у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Агрофірма Обрій" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Летичівської МДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року даний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Сторони у судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, на підставі положень пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України дана справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що позивач 16.07.2008 року зареєстрований як юридична особа Летичівською районною державною адміністрацією 05.08.2004 року та відповідно до статей 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Летичівською міжрайонною державною податковою інспекцією відповідно до вимог статей 78, 81 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період лютий, березень, травень 2011 року.

На підставі статті 86 Податкового кодексу України за результатами перевірки відповідачем складено акт «Про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма-Обрій» (код ЄДРПОУ 35779344) з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період лютий, березень, травень 2011 року» від 02 серпня 2011 року № 460/15/35779344.

У висновку акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за березень, травень 2011 року на суму 499952 грн., в тому числі за березень 2011 року на суму 456042 грн., за травень 2011 року на суму 43910 грн.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

У зв'язку з тим, що актом перевірки встановлено порушення позивачем як юридичною особою-платником податку пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, тобто ТОВ «Агрофірма-Обрій» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за березень, травень 2011 року на суму 499952 грн., на підставі зазначеного акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0010061501 від 17 серпня 2011 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість всього в сумі 499952 грн., в тому числі за березень 2011 року в сумі 456042 грн., за травень 2011 року в сумі 43910 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 грн.

До такого висновку в акті перевірки посадові особи державного податкового органу, що проводили перевірку прийшли в зв'язку з тим, що в перевіреному періоді ТОВ «Агрофірма-Обрій» сформовано податковий кредит за рахунок операцій з ТОВ «Торговий Дім Агроімпорт ЛТД» на суму 499952 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит на основі договорів з ТОВ «Торговий Дім Агроімпорт ЛТД».

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Визначення платників податку на додану вартість, об'єкта, ставок оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, регулюється розділом 5 Податкового кодексу України.

Між покупцем - ТОВ «Агрофірма-Обрій» та постачальником - ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» м. Київ було укладено договір купівлі-продажу мінеральних добрив-аміачної селітри № 01/11-03-11 від 11 березня 2011 року, згідно якого продавець зобов'язувався в порядку та умовах визначених у договорі поставити та передати покупцю товар, а покупець прийняти та оплатити його вартість.

Підпунктами а), б) пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків і зборів.

Вказані норми Податкового кодексу України дають підставу зробити висновок про те, що вартість поставлених мінеральних добрив у разі їх постачання згідно умов договору № 01/11-03-11 від 11 березня 2011 року є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

У зв'язку із необхідністю отримання мінеральних добрив від продавця за договором купівлі-продажу ТОВ «Агрофірма-Обрій» перерахувало продавцю - ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» кошти в загальній сумі 5628660,98 грн. у рахунок оплати за мінеральні добрива, в тому числі податок на додану вартість в сумі 938110,16 грн., такими платіжними дорученнями:

- від 12.03.2011 року № 457 в сумі 5241600 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 873600 грн.,

- від 16.03.2011 року № 467 в сумі 123600 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 20600 грн.,

- від 13.05.2011 року № 122 в сумі 263460,98 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 43910,16 грн.

ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД»18.03.2011 року повернуло ТОВ «Агрофірма-Обрій» кошти в сумі 2628948 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 438158 грн., в зв'язку з невідвантаженням товару на цю суму, тобто в результаті позивачем було перераховано кошти в загальній сумі 2999712,98 грн., в рахунок оплати за мінеральні добрива в тому числі податок на додану вартість в сумі 499952,16 грн.

Також перерахування коштів підтверджується відповідними банківськими виписками і не заперечується актом перевірки.

Згідно із підпунктом а) пункту 198.1, пунктами 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податків на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування (статті 196 Податкового кодексу України) або звільняються від оподаткування (статті 197 Податкового кодексу України), то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту такого платника.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку на додану вартість зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну заповнену за правилами встановленими статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Так, на вимогу покупця - ТОВ «Агрофірма-Обрій» продавець - ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» надав ТОВ «Агрофірма-Обрій» такі податкові накладні за березень, травень 2011 року в яких загальна сума з податком на додану вартість становить 2795700 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 938110,16 грн:

- № 156 від 12.03.2011 року в сумі 5241600 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 873600 грн.,

- № 257 від 16.03.2011 року в сумі 123600 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 20600 грн.,

- № 7 від 02.05.2011 року в сумі 219550,82 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 43910,16 грн.

У зв'язку з тим, що ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД»18.03.2011 року повернуло ТОВ «Агрофірма-Обрій» кошти в сумі 2628948 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 438158 грн., в зв'язку з невідвантаженням товару на цю суму, ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» надало розрахунок коригування на суму 2628948 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 438158 грн., тобто в результаті позивачем було отримано податкові накладні із врахуванням коригування на загальну суму 2955802,82 грн., в рахунок оплати за мінеральні добрива, в тому числі податок на додану вартість в сумі 499952,16 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що право платника податків на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту при поставці замовленого товару може виникнути тільки за умови придбання товару з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та отримання від постачальника належно оформленої податкової накладної без порушення вимог.

ТОВ «Агрофірма-Обрій», отримавши від ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» податкові накладні у березні, травні 2011 року внесло їх в реєстр виданих та отриманих податкових накладних за березень, травень 2011 року, (звітний (податковий) період - ст. 202 Податкового кодексу України), а суму податку на додану вартість віднесло до податкового кредиту за березень, травень 2011 року, що було задекларовано податковими деклараціями з податку на додану вартість за березень, травень 2011 року.

Судом першої інстанції встановлено те, що позивачем при проведенні перевірки з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язання і сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий, березень, травень 2011 року, було надано відповідачу договір купівлі-продажу від 11.03.2011 року № 1/11-03-11, видаткові накладні про отримання товару від продавця, накладні на перевезення вантажу залізничним транспортом за березень, травень 2011 року, сертифікати якості на товар, належно оформлені податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних за березень, травень 2011 року, банківські виписки, платіжні доручення про перерахування коштів за отримання товару. Копії вказаних документів додані до матеріалів справи.

Крім того, під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем додатково були надані копії подорожніх листів вантажного автомобіля про перевезення мінеральних добрив у березні, травні 2011 року, копія книги обліку довіреностей за 2011 рік, копії накладних внутрігосподарського призначення, копії лімітно-забірних карток на отримання матеріальних цінностей, які підтверджують рух закупленого товару в подальшому для використання у виробничому процесі позивача.

Податковим органом не надано жодних доказів того, що відомості в таких документах не відповідають дійсності. Також при проведенні перевірки не встановлено інших джерел отримання позивачем такого товару у березні, травні 2011 року, про що зазначено у акті перевірки, а саме, що постачальником платника податку на додану вартість по операціях, на підставі яких платник податку на додану вартість сформував податковий кредит у березні, травні 2011 року, був ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» м. Київ на загальну суму податку на додану вартість в розмірі 499952,16 грн.

Також колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції про те, що право позивача на податковий кредит не залежить від діяльності самого ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД», наявності у нього основних засобів, кількості працюючих осіб.

Із копій наданих залізничних накладних судом встановлено, що доставка мінеральних добрив була здійснена безпосередньо від виробника - ВАТ «Рівнеазот» до ТОВ «Агрофірма-Обрій», де одержувачем зазначений безпосередньо покупець - ТОВ «Агрофірма-Обрій», станція призначення Деражня, всього було проведено 3 поставки в березні 2011 року, 6 поставок в квітні 2011 року, та 2 поставки в травні 2011 року.

Зазначення у залізничних накладних відправником вантажу саме виробників - ВАТ «Азот», ВАТ «Рівнеазот» не означає, що товар був закуплений у виробника безпосередньо саме ТОВ «Агрофірма-Обрій», а не ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД», оскільки у таких накладних за дорученням сторін відправником може бути будь-яка особа, що зазначено безпосередньо у договорі купівлі-продажу мінеральних добрив-аміачної селітри № 01/11-03-11 від 11 березня 2011 року.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому виявилась завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, і хто з її учасників мав намір на досягнення цієї мети. За відсутності таких доказів наявність умислу у юридичної особи не може вважатись установленою.

Аналізуючи все в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що намір сторін у дослідженому договорі щодо вчинення господарських зобов'язань з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, за досліджених обставин у судовому засіданні свого підтвердження не знайшов.

Товарність операцій підтверджується належними та допустимими доказами, наданими позивачем під час розгляду справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення № 0010061501 від 17 серпня 2011 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість за березень 2011 року в сумі 456042 грн., за травень 2011 року в сумі 43910 грн., а всього в сумі 499952 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 грн., на підставі визнання нікчемним договору купівлі-продажу мінеральних добрив № 01/11-03-11 від 11 березня 2011 року, укладеному між ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» та ТОВ «Агрофірма-Обрій», є протиправним, тому підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.02.2012 року є законною і обґрунтованою, а відтак підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Летичівської МДПІ у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович

Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна

Залімський Ігор Геннадійович