Справа № 2-3039/2011
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2012 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого -судді Козака А.В., при секретарі Нікітенковій М.М., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, зняття з реєстраційного обліку, -
ВСТАНОВИВ:
публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»(надалі -банк) звернулось до суду 10.08.2010 року із позовом, в якому зазначило, що відповідно до укладеного договору № KRPOGA0000000094 від 28.07.2008 року (надалі-договір) ОСОБА_1 (надалі - відповідач) отримав кредит у розмірі 22658,72 Євро, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28.07.2023 року.
У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором, у відповідача, станом на 14.07.2010 року, утворилась заборгованість у розмірі 28989,21 Євро, через що банк звернувся до суду з позовом, в якому просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KRPOGA0000000094 від 28.07.2008 року у розмірі 28989,21 Євро, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, виселити відповідача із вказаної квартири та зняти його з реєстраційного обліку, з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та стягнути з відповідача на користь банку судові витрати у розмірі 1820 грн. (а.с.1-4).
28.12.2011 року банк уточнив позов та пред'явив його до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 й просив, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KRPOGA0000000094 від 28.07.2008 року у розмірі 28989,21 Євро, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, виселити відповідачів із вказаної квартири та зняти їх з реєстраційного обліку, з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та стягнути з ОСОБА_1 на користь банку судові витрати у розмірі 1820 грн. (а.с.95-99).
В судове засідання представник позивача ОСОБА_4 не з'явилась, про час і місце його проведення була повідомлена судом належним чином, про що свідчить її розписка (а.с.135), надала суду заяву, в якій зазначила, що підтримує позов з підстав викладених у ньому та просить суд розглянути справу без її участі (а.с.144).
Відповідач ОСОБА_1 на судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить його розписка (а.с.136), однак подав до суду заяву про відкладення слухання справи, в зв'язку з зайнятістю його представника у іншому судовому засіданні, яке відбудеться 16.05.2012 року (а.с.140-141), яка виходячи з її аналізу є надуманою та розцінюється судом як навмисне затягування розгляду справи, тому справа розглядається відповідно до вимог ч.2 ст.169 ЦПК України, оскільки суд визнає причину неявки відповідача і його представника в судове засідання не поважною.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на судове засідання не з'явились, про час і місце його проведення були повідомлені належним чином, як через ОСОБА_1 (а.с.137-138), так і через оголошення у газеті «Вісті Придніпров'я»№ 36 від 11.05.2012 року (а.с.142), але не зважаючи на це не надали письмових заперечень проти позову та посилань на докази, якими вони обґрунтовуються, причину неявки суду не повідомили.
Суд, приймаючи до уваги вимоги ч.1 ст.157 ЦПК України, ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки судове засідання проводиться без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає, що його можливо провести без фіксування технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст.197 ЦПК України.
Дослідивши докази наявні у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного договору № KRPOGA0000000094 від 28.07.2008 року, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 22658,72 Євро, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28.07.2023 року (а.с.10-15).
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та відповідачем цього ж дня було укладено договір іпотеки, згідно з яким відповідач надав в іпотеку квартиру загальною площею 64,34 кв.м, яка розташована у АДРЕСА_1 (а.с.16-20).
Відповідно до умов договору, погашення заборгованості повинно було здійснюватись щомісяця в період сплати, а відповідач повинен був надавати грошові кошти банку щомісячними платежами для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією та інших витрат, однак в порушення вимог ст.ст.526-527,530 ЦК України та умов договору відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання за кредитним договором, через що у нього станом на 14.07.2010 року утворилась заборгованість у 28989,21 Євро, що за курсом НБУ 9,93 грн. за 1 Євро, станом на 13.07.2010 року, складає 287928,81 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 19231,63 Євро; заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі 4696,12 Євро; заборгованості по комісії за користуванням кредитом у розмірі 1112,58 Євро; пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 2544,47 Євро; штрафу (фіксована частина) у розмірі 25,17 Євро та штрафу (відсоткова складова) у розмірі 1379,24 Євро.
Відповідно до ст.ст.526,527,520 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк та відповідно до умов договору та вимог Закону.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Ч.2 ст.1050 цього ж Кодексу передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати відсотків, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
В зв'язку з порушенням з боку боржника взятих на себе зобов'язань, настали правові наслідки, передбачені договором та нормами ЦК України.
Так, відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст.610 ЦК України зобов'язання вважається порушеним у випадку або повного його невиконання або неналежного виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст.625 того ж Кодексу божник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а згідно зі ст.629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч.ч.1-2 ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату відсотків, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимог, як що інше не встановлено договором.
Ст.12 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що в разі порушення іпотекодавцем зобов'язань встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань боржником, а в разі їх невиконання -звернути стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію.
Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання божником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст.39 цього ж Закону, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч.1 ст.38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.
Згідно з ч.2 ст.39 Закону України «Про іпотеку», одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки. суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч.1 ст.40 Закону України «Про іпотеку»та ст.109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, тому відповідачі підлягають виселенню з житла, яке є предметом іпотеки, що розташоване у АДРЕСА_1.
Також суд вважає, що предмет іпотеки необхідно передати іпотекодержателю в управління на період його реалізації, на підставі ст.34 Закону України «Про іпотеку», оскільки в іншому разі це може суттєво ускладнити його реалізацію.
При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу нерухомості, окрім правовстановлюючих документів, необхідні документи, право на отримання яких має тільки власник майна, його спадкоємці, правонаступники та уповноважені особи, в зв'язку з чим банку необхідно надати право на отримання будь-яких документів, з метою виключення неможливості виконання рішення суду, що буде відповідати п.п.61,63 Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року (із змінами і доповненнями).
Окрім цього, відповідно до ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни країни, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документу про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні листи та документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги тощо. Оскільки наявність осіб, зареєстрованих у квартирі, на яку звертається стягнення, може негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки, суд вважає, що відповідачів також слід зняти з реєстраційного обліку в зазначеній квартирі.
Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з місця реєстрації здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.
Відповідно до ст.16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.
З огляду на вищевикладені обставини, а також вимоги чинного законодавства та умов договору, вимоги банку щодо звернення стягнення на предмет іпотеки є законними і обґрунтованими.
Згідно із ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 «Про державне мито»(із змінами і доповненнями) та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів»від 21.12.05 № 1258 (із змінами і доповненнями) з ОСОБА_1 на користь банку належить стягнути судові витрати по справі у розмірі 1820 грн., які складаються з судового збору у розмірі 1700 грн. (а.с.33) та витрат пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду цивільної справи у розмірі 120 грн. (а.с.33).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.16,526,589-590,610,625,1048,1050,1054 ЦК України, ст.ст.12,33,38-40 Закону України «Про іпотеку»», ст.109 ЖК України, ст.ст.6-7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст.10,60,88,157,169,197,208-210,212-215 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»задовольнити.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KRPOGA0000000094 від 28.07.2008 року в розмірі 28989,21 Євро, що за курсом НБУ, станом на 13.07.2010 року еквівалентно 287928,81 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: трикімнатну квартиру на другому поверсі двоповерхового житлового будинку, загальною площею 64,34 кв.м, житловою площею - 42,1 кв.м, яка розташована у АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки, на підставі договору іпотеки від 28.07.2008 року (ПАТ КБ «Приватбанк», 49094 м. Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Виселити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, які зареєстровані і мешкають за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям їх з реєстраційного обліку у ВГІРФО КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк»судові витрати у розмірі 1820 грн. (на рахунок № 64993919400001).
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: суддя Козак А.В.
Суддя: А. В. Козак
Судове рішення № 23973358, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 14.05.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-3039/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: