Постанова № 23968381, 10.01.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" січня 2012 р. Справа № 5023/7489/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Гончар Т. В. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін

за участю

прокурора Харківської області Василець Ю.О.,

прокурора м. Харкова Гавриленко О.В.,

та представників за первісним позовом:

позивача ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 15.11.2011 р.,

1-го відповідача -не з'явився,

2-го відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 за довіреністю б/н від 16.05.2011 р.,

3-го відповідача за зустрічним позовом (ХМР) -не з'явився,

представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову за зустрічним позовом:

1) ОСОБА_4 за довіреністю №10 від 15.12.2011 р.

2) ОСОБА_5 за довіреністю від 17.09.2010р. №010-00/6259,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги прокурора Харківської області (вх. №5214Х/3-11), прокурора м. Харкова (вх. № 5215Х/2-11) та апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. №5132Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2011 р. у справі № 5023/7489/11

за позовом НТПФ "Юніт", м. Харків

до 1. ФОП ОСОБА_6, м. Харків

2. ТОВ "Ольга.", м. Дніпропетровськ

про визнання правочину дійсним та стягнення коштів,

та зустрічним позовом ТОВ "Ольга.", м. Дніпропетровськ

до 1. ФОП ОСОБА_6, м. Харків,

2. НТПФ "Юніт", м. Харків,

3. Харківської міської ради, м. Харків,

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів за зустрічним позовом:

1. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м. Харків,

2. ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України", м. Київ,

про визнання права власності

встановила:

05 вересня 2011 р. позивач за первісним позовом НТПФ «Юніт»звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_6 та ТОВ «Ольга.» про повернення суми попередньої оплати.

13 вересня 2011 р. позивач за первісним позовом подав заяву про уточнення вимог позову, в якій просить визнати дійсним попередній договір, укладений між НТПФ «Юніт», ТОВ «Ольга.», ФОП ОСОБА_6 01.01.2004 року та стягнути солідарно з ФОП ОСОБА_6 та ТОВ «Ольга.» на користь НТПФ «Юніт»суму попередньої оплати в розмірі 30000 грн..

13 вересня 2011 р. відповідач за первісним позовом - ТОВ «Ольга.»звернулося до господарського суду Харківської області із зустрічним позовом до ФОП ОСОБА_6, НТПФ «Юніт», Харківської міської ради, треті особи на боці відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», інспекція ДАБК в Харківській області, про визнання права власності на самовільно реконструйоване майно, в якому просить суд визнати за ТОВ «Ольга.»право власності на нежитлову будівлю літ. «А-6», розташовану за адресою: м. Харків, вул. Ак. Павлова,120 загальною площею 24 020,14 кв.м.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.11.2011 р. у справі № 5023/7489/11 (суддя Тихий П.В.) в позові НТПФ "Юніт" до ФОП ОСОБА_6 відмовлено повністю.

В позові НТПФ "Юніт" до ТОВ "Ольга." відмовлено повністю.

Зустрічний позов ТОВ "Ольга" до ФОП ОСОБА_6 задоволено повністю.

Зустрічний позов ТОВ "Ольга." до НТПФ "Юніт" задоволено повністю.

Зустрічний позов ТОВ "Ольга." до Харківської міської ради задоволено повністю.

Визнано за ТОВ "Ольга." (код ЄДРПОУ 30236375, м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, буд. 9) право власності на нежитлову будівлю літера "А-6", розташовану за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, загальною площею 24020,14 кв. м.

Харківська міська рада (далі ХМР) з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилась, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог за зустрічним позовом ТОВ "Ольга." до Харківської міської ради про визнання права власності на нежитлову будівлю літера "А-6", розташовану за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, загальною площею 24020,14 кв. м. та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Ольга." в задоволенні зустрічних позовних вимог до Харківської міської ради про визнання права власності на нежитлову будівлю літера "А-6", розташовану за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, загальною площею 24020,14 кв. м., посилаючись на порушенням судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права

Так, апелянт зазначає, що судом першої інстанції положення ст. 376 ЦК України застосовані невірно, без комплексного тлумачення норм цивільного права, які визначають такий інститут права, як право власності та підстави його набуття. Матеріали судової справи не містять будь-яких відомостей про оспорювання права власності або невизнання цього права Харківською міською радою. На думку даного апелянта, матеріали справи свідчать про відсутність предмету спору про право власності, а сам позов спрямований не на визнання права як такого, а на незаконну, в обхід встановленого порядку, легалізацію самочинно реконструйованого майна. Як вбачається з оскаржуваного рішення, реконструкція та будівництво здійснювалося позивачем самочинно, тобто нежитлові приміщення збудовані або будувалися без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил і вказані будівлі та споруди не були прийняті в експлуатації в установленому законом порядку.

Заступник прокурора Харківської області з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Ольга." відмовити в повному обсязі.

Так апелянт зазначає, що господарським судом положення ст. 376 ЦК України були застосовані невірно, без комплексного застосування норм цивільного права, які визначають такий інститут права, як право власності та підстави його набуття. Підстави апеляційної скарги в цілому відповідають підставам апеляційної скарги ХМР.

Заступник прокурора м. Харкова також не погодився з рішенням господарського суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог за зустрічним позовом ТОВ "Ольга." до Харківської міської ради про визнання права власності на нежитлову будівлю літера "А-6", розташовану за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, загальною площею 24020,14 кв. м. та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Ольга." в задоволенні зустрічних позовних вимог до Харківської міської ради про визнання права власності на нежитлову будівлю літера "А-6", розташовану за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, загальною площею 24020,14 кв. м., посилаючись на порушенням судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що положення ст.ст. 376, 392 ЦК України застосовані невірно. Підстави апеляційної скарги в цілому відповідають підставам апеляційної скарги ХМР.

Ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2011 р. та 06.12.2011 р. апеляційні скарги прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.01.2012 р., запропоновано надати на адресу апеляційного суду НТПФ "Юніт", ФОП ОСОБА_6, ТОВ "Ольга.", Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" - відзиви на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень, Харківській міській раді - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно до роз'яснення Вищого господарського суду України, викладеного у інформаційному листі від 29.06.2010 р. №01-08/396 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України в 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»(публ. Вісник господарського судочинства, серпень 2010 р., №4) прокурори, які подали апеляційні скарги, залучені до участі у справі в якості осіб, які подали апеляційні скарги.

Позивач за зустрічним позовом надав відзив на апеляційні скарги, в якому зазначає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте у повній відповідності до приписів матеріального та процесуального законодавства, рішення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи, яким суд надав відповідну правову оцінку. З доводами апеляційних скарг позивач не погоджується, вважає їх безпідставними, такими, що не узгоджуються з вимогами чинного законодавства та фактичними обставинами у справі, у зв'язку з чим просить залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

ПАТ «Державний експортно-імпортний банк»надав до суду пояснення, в яких проти зустрічних позовних вимог не заперечує та просить суд залишити рішення першої інстанції без змін.

У судове засідання, призначене на 04.01.2012 року, не з'явився представник відповідача -ХМР. Посадова особа ХМР -головний спеціаліст-юрисконсульт ОСОБА_7, яка була присутня в судовому засіданні, пояснила, що з технічних причин не може надати довіреність на представництво інтересів ХМР.

Приймаючи до уваги, що ХМР була належним чином повідомлена судом про час та місце проведення судового засідання, зважаючи на відсутність об'єктивних перешкод до надання колегії суддів довіреності на представництво інтересів відповідача, колегія суддів вважає за можливе вирішити спір за відсутності представника ХМР.

В ході розгляду справи присутньою в залі засідань посадовою особою ХМР ОСОБА_7 була оголошена усна заява про відкладення слухання справи, однак колегія суддів не вбачає процесуальної можливості вирішення заяви від особи, яка не має статусу представника учасника спору.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційних скаргах та відзивах на них доводів сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, третіх осіб, суб'єктів подання апеляційних скарг - прокурорів, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Колегією суддів в ході вирішення спору встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач за зустрічним позовом -ТОВ «Ольга.»є власником нежитлових приміщень в літ. «А-6»за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120.

Об'єкт нерухомості за зазначеною адресою представляє собою універсальний оптово-роздрібний магазин.

Право власності на об'єкт нерухомості за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120 надбано ТОВ «Ольга.»на підставі договору міни № 9 від 26.06.2002р. на нежитлові приміщення 3-го поверху № 1-34, 4-го поверху № 1-43, 5-го поверху №1-37, 6-го поверху 1-49 в літ «А-6»загальною площею 12517, 9 кв.м, договору міни № 10 від 26.07.2002р. на нежитлові приміщення 1-го поверху № 55-77 в літ «А-6»загальною площею 1071,0 кв.м., договору купівлі-продажу № 446 від 01.11.2001р. на нежитлові приміщення 2-го поверху № 28 в літ «А-6»площею 120, 9 кв.м., договору купівлі-продажу № 403 від 16.03.2001р. нежитлові приміщення 1-го поверху № 22,23,24,26,27,29,30,31,VI, площею 711, 7 кв.м, 2-го поверху № 1-22,22а,23-27 площею 3050,4 кв.м., загальною площею 3762, 1 кв.м., договору купівлі-продажу № 42 від 02.11.2000р. нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-10,10а-21.1-У загальною площею 1286,3 кв.м., свідоцтво про право власності від 23.02.2005р. на нежитлові приміщення 1-го поверху № 2,3,5-9,32-34,36-43,46,50,55-73,78,79

Рішенням XVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання від 24.09.2003 р. №178/03 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів», надано в оренду ТОВ «Ольга.»земельну ділянку яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120.

Вказана земельна ділянка передана позивачу за зустрічним позовом в оренду строком до 01.10.2028 р. для реконструкції універсального оптово-роздрібного магазину літ. «А-6»з метою розширення торговельного залу на 1-му поверсі і приміщень 4-го поверху для розміщення цеху кондитерських та кулінарних виробів та реконструкції нежитлових приміщень 2-го поверху в будівлі літ. «А-6»з прибудовами для розширення торговельно-складських приміщень та подальшої експлуатації та обслуговування нежитлових будівель та споруд.

ТОВ «Ольга.», виконуючи умови договору оренди земельної ділянки, здійснило реконструкцію літери «А-6», а саме реконструкцію приміщень 1, 2, 3 поверхів, а також зробило прибудову для розміщення торгівельних приміщень та влаштування навісів на території господарського двору.

Наведене підтверджується відмітками на технічному паспорті об'єкту нерухомості, зробленими комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».

04.12.2008 р. КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»проведено технічну інвентаризацію нежитлової будівлі літери «А-6». В процесі інвентаризації виявлено було встановлено, що приміщення №№125 -137 першого поверху, загальною площею 342,3кв.м., а також №№103 - 105, 108 - ПО загальною площею 377,8кв.м. другого поверху є самочинно збудованими.

В результаті самочинної реконструкції літери «А-6», загальна площа об'єкту змінилася і становить 24 020,14 кв.м.

Згідно узагальнюючої частини Технічного висновку про стан добудованої будівлі панорамних ліфтів з ліфтовими поетажними холами двоповерхової прибудови вхідної групи та окремих приміщень антресолей в будівлі універсального оптово-роздрібного магазину приміщення до приміщення (літера «А-6») придатна для безпечної експлуатації відповідно своєму призначенню. Внутрішні та зовнішні інженерні мережі споруди (літера «А-6») знаходяться в робочому стані. Панорамні ліфти з ліфтовими холами на поверхах, двоповерхова прибудова вхідної групи та антресолі 3-го поверху придатні до експлуатації за своїм призначенням. Будь-які застереження щодо можливості експлуатації в Технічному висновку відсутні (а.с. 82 т.1).

01.01.2004 року між НТПФ "Юніт", ФОП ОСОБА_6 та ВАТ "Ольга." (правонаступником якого є ТОВ "Ольга."), було укладено попередній договір, відповідно до якого ТОВ "Ольга." зобов'язується передати у власність НТПФ "Юніт" майно, зазначене у пункті 1.2 попереднього договору, а НТПФ "Юніт" зобов'язується прийняти це майно та сплатити за нього відповідну грошову суму за умови укладання в майбутньому (у строк до 01.03.2004 року) між сторонами відповідної угоди згідно чинного законодавства України.

ТОВ "Ольга." за цим договором зобов'язалось в майбутньому передати у власність НТПФ "Юніт" нежитлові приміщення 1-6 поверху в літ. "А-6", які розташовані в м. Харкові по вул. Академіка Павлова, буд. 120, що належить ТОВ "Ольга." на праві власності.

Відповідно до п. 1.7. Попереднього договору, ФОП ОСОБА_6 зобов'язався солідарно відповідати за виконання ТОВ "Ольга." умов цього договору перед НТПФ "Юніт" та нести усі права та обов'язки як Поручителя згідно чинного законодавства.

Пунктом 1.1 попереднього договору від 01.01.2004 року передбачена оплатна передача у власність нерухомого майна шляхом укладання у майбутньому відповідної угоди.

Обґрунтовуючи свій позов, НТПФ «Юніт»зазначила, що у якості передплати нею було сплачено на користь ТОВ "Ольга." грошові кошти у розмірі 30 000, 00 грн. і, посилаючись на невиконання ТОВ «Ольга.»свого зобов'язання по переданню об'єкту нерухомості за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120, просила стягнути грошові кошти на користь позивача.

Обґрунтовуючи зустрічний позов, ТОВ «Ольга.»зазначило про відсутність у будь-яких сторонніх осіб прав на належний йому об'єкт нерухомості м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120, послалося на проведену реконструкцію і необхідність легалізації реконструйованого об'єкту, і, посилаючись на приписи ст. 376 ЦК України, просило суд визнати за ним право власності на зазначений об'єкт.

В цій частині колегія суддів зазначає, що твердження апелянтів про відсутність суб'єктів, які б оспорювали або заперечували право власності ТОВ «Ольга.»на об'єкт нерухомості, не відповідають встановленим по справі обставинам, а крім того, твердження апелянта не свідчать про відсутність у позивача за зустрічним позовом права на подання цього позову.

Так, відповідно до положень ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних справ та інтересів може бути визнання права власності.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна вправі пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вірно було встановлено місцевим господарським судом, право власності ТОВ «Ольга.» на нежитлову будівлю літера «А-6», розташовану за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова,120 було оспорене НТПФ «Юніт»- позивачем за первісним позовом по справі № 5023/7489/11 шляхом подання відповідного позову до ТОВ «Ольга.»та ФОП ОСОБА_6.

А саме, НТПФ «Юніт»у своїй позовній заяві вимагало визнати дійсним попередній договір від 01.01.2004 р., укладений між НТПФ «Юніт», ТОВ «Ольга.», ФОП ОСОБА_6, згідно якого ТОВ «Ольга.»зобов'язувалось в майбутньому передати у власність НТПФ «Юніт»нежитлові приміщення 1-6 поверху в літ. «А-6», які розташовані в м. Харкові по вул. Академіка Павлова, 120, тобто оспорюване майно, площа якого була збільшена власником -ТОВ «Ольга.».

Окрім цього, судовому захисту підлягає і охоронюваний законом цивільний інтерес, зокрема, інтерес в легалізації об'єкту власності, який був змінений в порядку реконструкції. Цей інтерес не залежить від дій сторонніх осіб і його наявність є достатнім процесуальним приводом до подання позову.

Визначення охоронюваного законом інтересу міститься у Рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 р. у справі N 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої ст. 4 ЦПК України 1963 р., зокрема, тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес". В цьому Рішенні КСУ визначив, що "поняття "охоронюваний законом інтерес", яке вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам".

Очевидно, що користування та розпорядження об'єктом нерухомості до визнання права власності на самочинно реконструйований об'єкт утруднено, тому інтерес в легалізації такого об'єкта підлягає захисту законом, оскільки передбачений положеннями ст.ст. 376, 392 ЦК України.

Тому колегія суддів відкидає твердження апелянтів про безпідставність позову ТОВ «Ольга.»з причин відсутності суб'єкта, який заперечував право позивача за зустрічним позовом на об'єкт нерухомості за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120.

Оцінюючи аргументацію апелянтів про самовільність проведеної реконструкції (без отримання дозволу на будівництво та проведення робіт; без затвердження проектної документації та з виходом за межі реконструкції, передбаченими Рішенням XVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання від 24.09.2003 р. №178/03), колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне: самовільність проведеної реконструкції є очевидним фактом, який визнаний всіма учасниками спору і тому не підлягає додатковому доведенню.

Саме самовільність реконструкції була покладена в основу позову ТОВ «Ольга.»і саме самовільність реконструкції є складовою гіпотези норми ч.3 ст. 376 ЦК України і обов'язковою умовою визнання права власності на самочинно реконструйовані (побудовані) об'єкти.

Місцевим господарським судом було вірно встановлено, що ТОВ «Ольга.», як власник об'єкту нерухомого майна (літера «А-6», розташовану за адресою: м. Харків, вул. Ак. Павлова, 120) здійснило комплекс будівельних робіт в результаті яких добудовано будівлі панорамних ліфтів з ліфтовими поетажними холами, 2 - поверхової прибудови вхідної групи та окремих приміщень антресолей в будівлі універсального оптово-роздрібного магазину приміщення до приміщення, в результаті яких збільшилась площа нерухомого майна і що ця реконструкція виконана без належних дозволів та проектних документів.

В результаті проведеної реконструкції загальна площа нежитлової будівлі літ. «А-6», що розташована за адресою: м. Харків, вул. Ак. Павлова,120, змінилася в сторону збільшення і на день вирішення спору становить 24 020,14 кв.м.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України будівля вважається самочинним будівництвом, якщо вона збудована без належного дозволу чи належно затвердженого проекту.

Оскільки ТОВ «Ольга.» на момент здійснення перевірки не подавало заяви щодо наміру здійснювати забудову території, але вже здійснило реконструкцію літ. «А-6», розташовану за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, то такі дії підпадають під визначення «самочинне будівництво».

Враховуючи викладене, подання ТОВ «Ольга.» зустрічного позову про визнання права власності на нежитлову будівлю літ. «А-6», розташовану за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, яка є об'єктом самовільного будівництва, повністю відповідає гіпотезі норми ст. 376 ЦК України.

З цієї ж причини позбавлені правової обґрунтованості твердження апелянтів про самовільність реконструкції як підстави для відмови в позову ТОВ «Ольга.», оскільки норми ст. 376 ЦК України встановлюють порядок визнання права власності саме на об'єкти самочинного будівництва.

Системний аналіз положень ст. 16, 376, 392 ЦК України приводить колегію суддів до висновку, що підставою для відмови в задоволенні позову, який ґрунтується на ст. 376 ЦК України, є таке порушення прав третіх осіб, яке унеможливлює визнання права власності на самочинно побудований об'єкт.

Таким порушень прав третіх осіб колегією суддів не встановлено.

Так, Інспекцією ДАБК у Харківській області була проведена перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, що підтверджується актом від 06.10.2011 року (місцезнаходження об'єкту м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120).

У приписі від 06.10.2011 року, складеним за результатами проведеної перевірки, зазначено, що ТОВ «Ольга.» (об'єкт за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120) порушено ст.ст. 34, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Стаття 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»передбачає перелік умов, після виконання яких замовник має право виконувати будівельні роботи. Згідно п.4 ст.1 цього ж закону дається визначення терміну «замовник»- фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Приписом від 06.10.2011 року передбачено також звернення до Інспекції ДАБК у Харківській області з метою дотримання порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів відповідно до ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

Зазначені Інспекцією порушення стосуються факту самочинності будівництва і не позбавляють власника нежитлового приміщення права на набуття права власності на реконструйовані приміщення.

У відповідності до Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, що затверджений Наказом Мін'юсту від 07.02.2002, № 7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно»до таких документів віднесені цивільно - правові угоди, свідоцтва про право власності, а також рішення судів.

Тому заперечення права ТОВ «Ольга.»на захист охоронюваного законом цивільного інтересу, передбаченого ст. 376 ЦК України, по суті є запереченнями проти застосування самої норми ст. 376 ЦК України, що не відповідає принципу законності.

Положення ст. 331 Цивільного кодексу України, на які посилаються апелянти, не підлягають застосуванню при вирішенні даного спору, оскільки ця норма визначає загальні підстави та порядок набуття права власності на нове майно, яке створене з додержанням вимог закону та інших правових актів, однак не регулює правовий режим самочинного будівництва. Норма ст. 376 ЦК України є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створенні нової речі (самочинному будівництві) були порушені.

Також представник апелянта -Інспекції ДАБК в ході розгляду спору послався на порушення ТОВ «Ольга.»обмежень, встановлених Генеральним планом забудови території м. Харкова. Однак, на запитання суду представник Інспекції пояснив, що Генерального плану не має, надати його суду не може, пояснити, які саме обмеження встановлені Генеральним планом щодо спірного об'єкту нерухомості також не може.

В силу положень ст. 33 ГПК України бездоказові твердження до уваги судом не приймаються.

Як свідчать матеріали справи, об'єкт нерухомості було реконструйовано, що передбачає наявність вже збудованого об'єкту нерухомості та подальшу його реконструкцію, що була завершена на момент розгляду цього спору.

Згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України «на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб».

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про планування та забудову території»здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт чи його перереєстрації, а також здійснення незазначених у дозволі будівельних робіт вважається самочинним будівництвом. Дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.

Відповідно до п.1.2. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Тому правова позиція апелянта - прокурора Харківської області щодо неправомірності винесення рішення про визнання права власності за ТОВ «Ольга.»на нежитлову будівлю без затвердження проекту реконструкції Інспекцією ДАБК та проведення державної реєстрації за власником, є необґрунтованою.

Більше того, така позиція суперечить законодавству України, оскільки п. 10 Постанови КМУ № 461 від 13.04.2011 р. «Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів»прямо передбачена можливість виконання вимог Інспекції після визнання права власності судом - «у разі коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком».

ТОВ фірма «Зодчий»(державна ліцензія АВ №356370 від 06.07.2007) було виготовлено технічний висновок про стан нежитлових приміщень нежилої будівлі літ. «А-6»по вул. Академіка Павлова в м. Харкові та можливості його подальшої експлуатації.

Згідно Висновку про стан конструкцій та інженерних мереж закінченого реконструкцією нежитлової будівлі (літера «А-6»по вул. Академіка Павлова, 120 в м. Харків), виконаного ТОВ фірма «Зодчий», виробнича споруда (літера «А-6») придатна для безпечної експлуатації відповідно своєму призначенню.

Оскільки у результаті проведення перевірки Інспекцією ДАБК у Харківській області не було встановлено жодних порушень, окрім порушення порядку подання документації, то суд дійшов висновку, що уповноваженими спеціалістами не виявлено порушень будівельних норм та стандартів щодо будівлі, яка була реконструйована власником.

Також ТОВ фірма «Зодчий»(державна ліцензія АВ №356370 від 06.07.2007) була встановлена як площа приміщень, що створені в результаті реконструкції, так і загальна площа реконструйованого об'єкту нерухомості, що складає 24 020,14 кв.м. В цій частині представником ДАБК було заявлене заперечення проти зустрічного позову, обґрунтоване посиланням на той факт, що не всі створені в ході реконструкції приміщення були обліковані КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».

Розглянувши аргументацію апелянта, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність такого заперечення.

Так, ТОВ фірма «Зодчий»відповідно до умов державної ліцензії АВ №356370 від 06.07.2007 р. (а.с. 83-84 т.1) має право на проведення технічного огляду об'єктів нерухомості. Очевидно, що технічний огляд не тотожній технічній інвентаризації, функціями якої наділено КП «ХМБТІ», однак діюче законодавство не передбачає в якості умови визнання права власності попередньої інвентаризації майна. Необхідною умовою визнання права власності є встановлення індивідуальних ознак об'єкту нерухомості, до яких віднесена площа приміщень, і в цій частині технічний висновок ТОВ фірма «Зодчий» не містить будь-яких дефектів. Даний доказ не носить ознак неналежності або неприпустимості і жодним з апелянтів не заперечується вірність даних щодо площі приміщень, що зазначені у Технічному висновку та додатках (плані-схемі будівлі). За таких умов колегія суддів, опираючись на приписи ст.ст. 32,33 ГПК України, приходить до висновку про те, що розмір реконструйованих приміщень доведений у передбаченому процесуальним законом порядку.

Оцінюючи заперечення апелянтів проти зустрічного позову, які полягають у твердженнях про те, що територіальна громада не давала дозволу на реконструкцію, колегія суддів зазначає таке.

ТОВ «Ольга.»Рішенням XVІ сесії Харківської міської ради ХХІV скликання від 24.09.2003 року №178/03 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів», надано в оренду ділянку за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120 в оренду з метою будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єкту нерухомості.

Вказана земельна ділянка передана в оренду для реконструкції універсального оптово-роздрібного магазину літ. «А-6»з метою розширення торговельного залу на 1-му поверсі і приміщень 4-го поверху для розміщення цеху кондитерських та кулінарних виробів та реконструкції нежитлових приміщень 2-го поверху в будівлі літ. «А-6»з прибудовами для розширення торговельно-складських приміщень та подальшої експлуатації та обслуговування нежитлових будівель та споруд.

Умови надання земельної ділянки в оренду ТОВ «Ольга.»за рішенням Харківської міської ради не було порушено, держава в особі Харківської міської ради ще у 2003 році була проінформована про наміри товариства щодо реконструкції нежитлових будівель.

У зв'язку з цим зауваження заступника прокурора Харківської області, що права Харківської міської ради, як особи, яка діє від імені територіальної громади, що є власником земельної ділянки, можуть бути порушені, є безпідставними.

Рішенням XXII сесії Харківської міської ради від 23.06.2004 р. №90/04 встановлено процедуру вирішення питань, пов'язаних з самочинним будівництвом.

Пункт 2.1 цього порядку встановлює право, а не обов'язок звертатися до Харківської міської ради для встановлення права власності на об'єкти самочинного будівництва.

Таким чином, встановлена Рішенням XXII сесії Харківської міської ради від 23.06.2004 р. №90/04 процедура є позасудовою, і не може бути передумовою для надання цивільного захисту за ст. 376 ЦК України або підставою для відмови в наданні такого захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За діючим законодавством України власник самостійно може вчиняти дії щодо об'єкту права власності. Право розпорядження майном є одним зі складових права власності, як це передбачено ст. ст. 317, 319 ЦК України та полягає у можливості власника самостійно вирішувати фактичну та юридичну долю майна.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних справ та інтересів може бути визнання права власності.

Відповідно до положень ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На підставі дослідження доказів по справі у їх сукупності колегія суддів доходить до висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи.

Інші доводи апеляційних скарг та досліджені в судовому засіданні докази не спростовують наведені висновки колегії суддів, в зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду має бути залишене без змін.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 60, 316, 317, 319, 321, 328, 376, 392 ЦК України, ст. ст. 101-105 ГПК України суд

постановила:

Рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2011 р. у справі № 5023/7489/11 залишити без змін.

Апеляційні скарги заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Харківської міської ради - залишити без задоволення.

Головуючий суддя Погребняк В.Я.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Слободін М.М.

Повний текст постанови складено та підписано 10.01.2012 року