Рішення № 23968203, 03.05.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" травня 2012 р. Справа № 5/002-12

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Білоцерківськиї р-н, м. Узиндо Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, м. Біла Церквапро стягнення 22121,13 грн.за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 -фізична особа-підприємець, ОСОБА_2 -дов. від 01.02.2011р. № 164 відповідача:ОСОБА_3 -дов. від 01.02.2012р. № 1-7-272суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради (далі - відповідач) про стягнення 16665,19 грн., з яких 12563,58 грн. інфляційних втрат та 4101,61 грн. 3% річних (позовні вимоги в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог від 03.05.2012р.).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне та несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань, які виникли з рішення суду щодо сплати на користь позивача 56898,95 грн. матеріальної шкоди, у зв'язку з чим позивач за час прострочення сплати зазначеної суми коштів на підставі ст. 625 ЦК України нарахував інфляційні втрати та 3% річних у розмірі заявлених до стягнення сум.

Присутні в судовому засіданні представники позивача повністю підтримали позовні вимоги в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог від 03.05.2012р. та просять суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Представник відповідача, присутній в судовому засіданні, проти позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, які зводяться до того, що зобов'язання відповідача щодо сплати на користь позивача присудженої судом матеріальної шкоди в розмірі 56898,95 грн. не є грошовим зобов'язанням в наслідок чого для нього за прострочення сплати вказаної суми не можуть настати правові наслідки, передбачені ст. 625 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Постановою господарського суду Київської області від 24.10.2007р. у справі № А8/340-07, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2008р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.04.2009р. з Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради стягнуто на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 56898,95 грн. матеріальної шкоди.

Зазначена постанова господарського суду Київської області відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набрала законної сили з моменту проголошення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2008р. у вказаній адміністративній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню.

Разом з тим, відповідач свій обов'язок щодо виконання зазначеного судового рішення виконав з простроченням.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання зобов'язання, яке виникло з рішення суду щодо сплати 56898,95 грн. матеріальної шкоди, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати з простроченої суми за час прострочення у розмірі 12563,58 грн. та 3% річних з простроченої суми за час прострочення у розмірі 4101,61 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як передбачено статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Згідно положень ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною 5 вказаної статті визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Аналогічна правова позиція щодо підстав виникнення цивільних права та обов'язків з рішення суду та настання для боржника негативних наслідків, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, за прострочку виконання грошового зобов'язання, що випливає з рішення суду викладена в постанові Верховного суду України від 05.12.2011р. у справі № 16/164(2010).

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що відповідач допустив прострочення виконання зобов'язання, що виникло з постанови господарського суду Київської області від 24.10.2007р. у справі № А8/340-07 щодо сплати 56898,95 грн. матеріальної шкоди, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 12563,58 грн. інфляційних втрат та 4101,61 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Вищезазначені заперечення відповідача проти позовних вимог не приймаються судом до уваги з огляду на їх безпідставність.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, оскільки спір виник в наслідок його неправильних дій. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 15, ідентифікаційний код 04055009) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 12563 (дванадцять тисяч п'ятсот шістдесят три) грн. 58 коп. інфляційних втрат, 4101 (чотири тисячі сто одну) грн. 61 коп. 3% річних, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.