Постанова № 23967696, 24.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 5023/8352/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю.,суддів -Білошкап О.В., Міщенка П.К.,за участю представників сторін:

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС -Шляхової Г.М.,

ІП "Малахіт" -Сізон О.О.,

ПАТ "ВіЕйБі Банк" - Лисенко Г.О.,

ПАТ "ВТБ Банк" -Демченко В.С.,

ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" -Коляди А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Іноземного підприємства "Малахіт" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2012р. по справі № 5023/8352/11 за заявою Іноземного підприємства "Малахіт" про визнання банкрутом Приватної фірми "Кібела", -

в с т а н о в и в:

Постановою господарського суду Харківської області від 13.12.2011 р. Приватну фірму "Кібела" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; встановлено, що розмір безспірних вимог Іноземного підприємства "Малахіт" до Приватної фірми "Кібела" складає 396 402,35 грн., ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора - Іноземне підприємство "Малахіт".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2012р. апеляційну скаргу ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" задоволено. Постанову господарського суду Харківської області від 13.12.2011р. скасовано, провадження по справі припинено.

Іноземне підприємство "Малахіт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2012р. скасувати, а постанову господарського суду Харківської області від 13.12.2011 р. залишити без змін, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Іноземне підприємство "Малахіт" звернулось до суду першої інстанції з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство Приватної фірми "Кібела".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.10.2011р. порушено провадження по справі про банкрутство ПФ "Кібела" в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Харківської області від 13.12.2011 р. Приватну фірму "Кібела" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, встановлено, що розмір безспірних вимог Іноземного підприємства "Малахіт" до Приватної фірми "Кібела" складає 396 402,35 грн., ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора - Іноземне підприємство "Малахіт".

При визнанні боржника банкрутом за ознаками статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд першої інстанції врахував відсутність керівних органів боржника за його місцезнаходженням.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та припиняючи провадження по справі на підставі ч.11 ст. 80 ГПК України, суд апеляційної інстанції послався на відсутність належних доказів безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора, що виключає можливість порушення провадження по справі про банкрутство.

Відповідно до ч.2 ст. 4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається з матеріалів справи, провадження по справі про банкрутство ПФ "Кібела" здійснюється за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Отже, підстави для подання кредитором заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника настають як у разі наявності будь-якої з ознак, передбачених цією статтею, так і вразі їх сукупності.

Згідно ч.3 ст.6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Безспірність вимог кредитора за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати повинна підтверджуватись виконавчими документами відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, свої вимоги ініціюючий кредитор обґрунтував тим, що боржник має заборгованість у розмірі 396 402,35 грн. перед кредитором на підставі договору поставки №662/05/09 від 01.01.2009р., що підтверджується накладною № ар688.28.02.2009/sk688-1/а від 28.02.2009р., а також тим, що керівні органи боржника -юридичної особи ПФ "Кібела" відсутні за її місцезнаходженням, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.05.2011р.

В підтвердження наявності безспірної заборгованості у боржника перед ініціюючим кредитором, ІП "Малахіт" до заяви про визнання ПФ "Кібела" банкрутом додано рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Безпечне нерухоме майно" по справі № 4/13-2009 від 26.06.2009р. про стягнення з ПФ "Кібела" на користь ІП "Малахіт" 396 402,35 грн., ухвалу господарського суду Харківської області від 15.07.2009р. по справі №15/230-09, якою задоволено заяву ІП "Малахіт" про визнання рішення третейського суду та видачу наказу та наказ господарського суду Харківської області від 15.07.2009р. про стягнення з ПФ "Кібела" на користь ІП "Малахіт" 396 402,35 грн. Також ініціюючим кредитором надано постанову Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 22.07.2009 р. відкрито виконавче провадження на підставі наказу господарського суду Харківської області від 15.07.2009р. по справі №15/230-09.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ІП "Малахіт" на підтвердження ним поставки товару ПФ "Кібела" на суму 396402,35 грн. за договором поставки №662/05/09 від 01.01.2009 р. з додатковою угодою надав копію накладної № ар688.28.02.2009/sk688-1/а від 28.02.2009р.

Однак, як встановив суд апеляційної інстанцій, вказана накладна не є доказом поставки Іноземним підприємством "Малахіт" (код 34756572) товару ПФ "Кібела" за вказаним договором поставки, оскільки свідчить про поставку товарів боржнику на суму 396402,35грн. Іноземним підприємством "Аркадія" (код 34756064).

Ініціюючим кредитором на підтвердження передачі товару за договором №662/05/09 від 01.01.2009 р. не було надано ніяких первинних документів: накладної, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Згідно з частиною 10 статті 38 Закону України "Про третейські суди" обставини, встановлені рішенням третейського суду, підлягають обов'язковому доказуванню при розгляді цивільних, господарських та інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини. Пунктом 5 статті 6 Закону України "Про третейські суди" справи про банкрутство виключено з підвідомчості справ, які можуть розглядатися третейськими судами.

З огляду на таке правове регулювання, рішення третейського суду у справі про стягнення боргу між ініціюючим кредитором та боржником, незалежно від видачі на його виконання виконавчого документу, не має преюдиційної сили при здійсненні провадження у справі про банкрутство, не може обґрунтовувати обставини наявності безспірної заборгованості боржника перед ініціюючим кредитором, оскільки відповідно до частини 10 статті 38 Закону України "Про третейські суди" такі обставини підлягають обов'язковому доказуванню в ході розгляду справи про банкрутство у господарському суді.

Отже, рішення третейського суду по справі про стягнення боргу між ініціюючим кредитором та боржником не має преюдиційної сили відповідно до статті 35 ГПК України при доведенні обставин безспірності заборгованості боржника перед ініціюючим кредитором.

Тому, видача виконавчого документу ініціюючому кредитору згідно ухвали господарського суду Харківської області від 15.07.2009р. у справі №15/230-09 на виконання рішення Постійно діючого третейського суду від 26.06.2009р. про стягнення з ПФ "Кібела" на користь ІП "Малахіт" та відкриття виконавчого провадження постановою Комінтернівського ВДВС Харківського міського управління юстиції від 22.07.2009р. не є належними доказами в обґрунтування наявності безспірної заборгованості боржника перед ініціюючим кредитором, оскільки вони прийняті на виконання рішення третейського суду, яке не має преюдиційної сили в даній справі та не свідчить про безспірність грошових вимог ініціюючого кредитора відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, як встановив суд апеляційної інстанції, ініціюючим кредитором на момент звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою не надано належних доказів безспірності грошових вимог до боржника, тобто провадження по справі про банкрутство ПФ "Кібела" порушено безпідставно.

Вказані обставини суд першої інстанції не врахував та дійшов помилкового

висновку про доведення ініціюючим кредитором обставин безспірності його грошових вимог до боржника, а відтак незаконно порушив провадження по справі про банкрутство та продовжив процедуру банкрутства, визнавши боржника банкрутом в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про неможливість порушення провадження по справі про банкрутство за відсутності належних доказів безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника та вважає, що суд апеляційної інстанції правомірно скасував незаконну постанову суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом та обґрунтовано припинив провадження по справі про банкрутство ПФ "Кібела" на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України.

Отже, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2012р. прийнята у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, які викладені в оскаржуваній постанові.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Іноземного підприємства "Малахіт" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2012р. по справі № 5023/8352/11 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Міщенко П.К.