Ухвала суду № 23961659, 11.05.2012, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 121/4884/12

УХВАЛА

11.05.2012 м.

Справа № 121/4884/12

4с/121/8/12

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2012 року Феодосійський міський суд АР Крим у складі:

головуючого судді: - Самойловой О.В.,

при секретарі: - Джалілові А.Д.,

за участю представника заявника: - ОСОБА_3,

представника ВДВС : - Грудіна Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Феодосії скаргу ОСОБА_5 на дії старшого державного виконавця ВДВС Феодосійського МУЮ Погосян В.М.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернулася до суду із заявою про оскарження дій старшого державного виконавця Феодосійського ВДВС Погосян В.М., а саме, просить визнати дії старшого державного виконавця Погосян В.М., що пов'язані з примусовим виконанням рішення, складенням Акту опису та арешту майна від 23.03.2012 року, не законними, заборонити реалізацію майна, що описане в Акті від 23.03.2012 року, скасувати Акт опису та арешту майна від 23.03.2012 року, як незаконний.

Вимоги мотивовані тим, що 23 березня 2012 року державний виконавець у присутності понятих провів опис та наклав арешт на майно, яке не належить заявниці на суму 152298,20 грн., заявниця не була належним чином повідомлена про час та день виконавчих дій, знаходилася у м. Києві, замки на належному їй магазині були незаконно зламані та здійснено проникання у приміщення без передбаченого законом звернення до суду і відповідної ухвали суду про надання дозволу на примусове проникнення до приміщення магазину, при проведенні незаконних дій у приміщенні магазину зникли грошові кошти у сумі 1850 доларів США та 12380 грн., також не було описано майно, що знаходилося у магазині, а саме: стільці та столи, вітрини, оцінка описаного майна була здійснена виконавцем самостійно, у зв'язку із чим дійсна його вартість суттєво занижена, крім того, було описане майно, що не є власність заявниці, а належить третій особі.

В судовому засіданні представник заявника, що діє на підставі належним чином оформленої довіреності, вимоги, викладені у заяві підтримав та пояснив, що дії державного виконавця Погосян В.М. є незаконними, оскільки для проникнення у приміщення необхідна ухвала суду, якої у державного виконавця не було, також заявниця не була своєчасно попереджена про проведення виконавчих дій, також не був у судовому засіданні встановлений порядок виконання рішення суду, оскільки частина майна, що знаходилася у магазині, належить іншій особі -Аракаєвої, то розгляд даної справи також стосується її, частина майна, що була у приміщенні магазину, а саме -інвентар, не зазначена в акті опису, як і гроші, які знаходилися у приміщенні, тому є підстави вважати, що вони вкрадені.

Представник ВДВС Феодосійського МУЮ та представник старшого державного виконавця ВДВС Грудін Я.В.. що діє на підставі належним чином оформлених довіреностей, в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви та пояснив, що на примусовому виконанні у ВДВС Феодосійського МУЮ знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_5 на користь юридичних осіб заборгованості на загальну суму 142892,68 грн., також у склад провадження входить виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Феодосійським міським судом 12.04.2011 року про звернення стягнення на предмет залогу -металопластикові павільйони, що розташовані на вул. Назукіна у м. Феодосія, державний виконавець 19.03.2012 року направив сторонам повідомлення про призначення виконавчих дій на 23.03.2012 року о 10 годині, 19.03.2012 року винесена постанова про залучення співробітників Феодосійського МО для дотримання порядку при проведенні виконавчих дій, 22.03.2012 року була створена виконавча група, 23.03.2012 року виконавча група провела опис та арешт майна, що належить ОСОБА_5 у присутності понятих, представників банків та співробітників міліції, майно оцінювалося за цінниками, що були на товарах, також проведений опис торгівельного обладнання, що належить боржнику, копії актів опису отримані заявницею особисто 27.03.2012 року, діє державного виконавця відповідають вимогам ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд, заслухавши пояснення представників, вивчивши матеріали справи, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні ним правовідносини.

Згідно із ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби, зміст скарги визначені у ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Як передбачено ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця ВДВС Феодосійського міського управління юстиції від 24.05.2011 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документі: виконавчого листа № 2-1044/11 про звернення стягнення на предмет залогу -метало - пластикові павільйони, що розташовані по вул. Назукіна м. Феодосії, належні ОСОБА_5 на праві власності. Постановою старшого державного виконавця Погосян В.М. від 03.06.2011 року виконавче провадження № 8391 з примусового виконання виконавчого документу: виконавчого листа № 2-1044/11, приєднано до складу зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_5 19.03.2012 року на адресу заявниці було направлено повідомлення про проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчих документів, яке було отримано заявницею 22.03.2012 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Постановою начальника ВДВС Феодосійського МУЮ від 22 березня 2012 року створена виконавча група з примусового виконання зведеного виконавчого провадження № 24666672 про стягнення з ОСОБА_5 на користь юридичних осіб 364645,91 грн. З Акту державного виконавця від 23 березня 2012 року слідує, що здійснено примусове входження до павільйону, що належить ОСОБА_5 за адресою: вул. Назукіна/Куйбишева напроти Центрального ринку із ціллю проведення опису та арешту майна, що належить боржнику. Входження здійснено шляхом відкриття вхідних дверей в павільйон. По закінченню проведення опису у відсутності боржника майно передано на зберігання представнику стягувача ПАТ КБ «Приватбанк». З наданих представником ВДВС Феодосійського МУЮ копій документів з виконавчого провадження, виходить, що були складені акти опису та арешту майна із додатками. Металево - пластикові павільйони, що розташовані по вул. Назукіна у м. Феодосії належать ОСОБА_5 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 283 від 28 січня 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7, договору купівлі-продажу № 1042 від 14 серпня 2007 року, посвідченому приватним нотаріусом ОСОБА_8, на підставі договору купівлі-продажу № 1045 від 13 березня 2001 року, посвідченому приватним нотаріусом ОСОБА_9 Указаний факт встановлений рішенням Апеляційного суду АР Крим від 12 квітня 2011 року та відповідно до ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Обов'язки та права державного виконавця зазначені у ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», а положення статей 57 та 58 указаного Закону регулюють дії державного виконавця при арешті та вилученні майна боржника і визначення вартості, оцінки майна боржника. Так, відповідно до п. 15 частини 3 ст. 11 Закону «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у процесі виконання рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника -фізичної особи, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває. Також статтею 376 ЦПК України передбачено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника -фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, при виконанні судових рішень та рішень інших органів вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця. Проаналізувавши указані вище норми права, суд прийшов до висновку про те, що дії старшого державного виконавця ВДВС Феодосійського МУЮ Погосян В.М. у процесі виконання рішення суду не відповідають вимогам ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не дотриманий порядок примусового проникнення у павільйони, що є власністю ОСОБА_5 Суд не приймає доводи представника ВДВС стосовно того, що державний виконавець діяв відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із тим, що указана норма дає право державному виконавцю лише на безперешкодне входження до приміщень і сховищ для проведення огляду, а у даному випадку мали місце опис та арешт і вилучення належного боржникові майна, тому при таких діях необхідно було дотримуватися порядку, що зазначений у п. 15 ч. 3 ст. 11 вищеназваного Закону. Така ж позиція висловлена у Рішенні Конституційного Суду України №4-рп/2011 від 31 травня 2011 року.

Одночасно, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог представника заявника про заборону реалізації майна, описаного в акті від 23 березня 2011 року та скасування Акту опису та арешту майна. Також суд не бере до уваги вимоги представника заявника щодо порушення прав інших осіб при розгляді даної справи, оскільки вони є безпідставними. Так, відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14, вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Доводи представника заявника стосовно того, що під час проведення опису майна у павільйонах, були викрадені гроші та інші цінності, всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України, не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому не можуть бути прийняті судом.

Проаналізувавши вищевикладені норми Закону України «Про виконавче провадження», суд прийшов до висновку, що дії державного виконавця не відповідають вимогам зазначеного Закону. Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, суд прийшов до висновку, що вимоги заявниці підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10,11, 57-66, 209, 210, 376, 383-387 ЦПК України, на підставі Рішення Конституційного Суду України №4-рп/2011 від 31 травня 2011 року, ст.ст. 11, 82, 57, 58 Закону України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_5 задовольнити частково, визнати дії старшого державного виконавця ВДВС Феодосійського МУЮ Погосян В.М. при проведенні виконавчих дій з примусового виконання зведеного виконавчого провадження № 24666672 у частині примусового проникнення до володіння ОСОБА_5 та складення Акту опису та арешту майна 23.03.2012 року, неправомірними. Визнати неправомірними Акти опису та арешту майна від 23.03.2012 року із додатками, що складені старшим державним виконавцем Погосян В.М. у павільйонах, що належать ОСОБА_5.

У задоволенні решти частини вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд шляхом подачі протягом 5 днів, із дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Суддя О.В. Самойлова