Постанова № 23954500, 14.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 р. Справа № 2а-71/11/1601Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Харкові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області про визнання дій протиправними та відшкодування майнової шкоди,-

В с т а н о в и л а:

01.09.2010 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Автозаводському районі м. Кременчука Полтавської області нині Управління Пенсійного фонду України в місті Кременчуці (далі -УПФУ), яким, з урахуванням змін та доповнень позовних вимог, просить:

- визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду Автозаводського району в м. Кременчуці -по невиплаті пенсії по обраному ОСОБА_2 виду пенсійного забезпечення за умовами, нормами та порядку Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», по невиплаті компенсації від втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії в повному обсязі, по зменшенню встановлених судом розмірів пенсії в подальших періодах.

- зобов'язати управління Пенсійного фонду Автозаводського району в м. Кременчуці:

- провести перерахунок пенсійного забезпечення (щомісячного довічного утримання) ОСОБА_2 за умовами, нормами та у порядку Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без обмеження будь-яким строком.

У тому числі: державну пенсію привести до норм ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та розмірам 75 % заробітної плати з 01.12.1987 р. по 31.12.1987 р.; заробітну плату для нарахування пенсії до норм ст. 57 та розмірам 1196,36 крб. (0,06495 грн.); додаткову пенсію до норм ст. 51 та розмірам 30% мінімальної пенсії за віком (у розмірах прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).

- щомісячну надбавку до пенсії на утримання неповнолітнього сина до досягнення віку 18 років привести до норм ст. 94 Закону України «Про пенсійне забезпечення»та розмірам 100% мінімальної пенсії за віком (в розмірах прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).

- провести перерахунок щомісячної пенсії ОСОБА_2 за період з 01.05.2006 року в наступних розмірах:

З 01.05.2006 р. по 30.09.2006 р. -1861,99 грн.; з 01.10.2006 р. по 31.12.2006 р. -1509,09 грн.; з 01.01.2007 р. по 28.02.2007 р. -1509,29 грн.; з 01.03.2007 року по 31.05.2007 року -1659,69 грн.; з 01.06.2007 р. по 31.08.2007 р. -1966,59 грн.; з 01.09.2007 р. по 30.09.2007 р. -2483,57 грн.; з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р. -2485,07 грн.; 01.01.2008 р. по 29.02.2008 Р. - 4645,58 грн.; 01.03.2008 р. по 31.03.2008 р. -4913,15 грн.; 01.04.2008 р. по 30.06.2008 р. -2916,45 грн.; з 01.07.2008 р. по 31.07.2008 р. -4916,75 грн.; з 01.08.2008 р. по 30.09.2008 р. -5398,75 грн.; з 01.10.2008 р. по 28.02.2008 р. -5419,55 грн.; з 01.03.2009 р. по 31.03.2009 р. -5741,19 грн.; з 01.04.2009 р. по 30.06.2009 р. -5748,69 грн.; з 01.07.2009 р. по 30.09.2009 р. -5755,36 грн.; з 01.10.2009 р. по 31.10.2009 р. -5769,55 грн.; з 01.11.2009 р. по 31.12.2009 р. -5867,09 грн.; з 01.01.2010 р. по 28.02.2010 р. -6025,69 грн.; з 01.03.2010 р. по 31.03.2010 р. -6053,32 грн.; з 01.04.2010 р. по 30.06.2010 р. -6067,62 грн.; з 01.07.2010 р. по 30.09.2010 р. -6071,52 грн.; з 01.10.2010 р. по 31.11.2010 р. - 6089,72 грн.; з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р. -6104,02 грн.; з 01.01.2011 р. по 28.02.2011 р. -6124,82 грн..

- з 01.01.2008 року провести перерахунок заробітної плати для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 та привести її до рівня середньої заробітної плати в економіці України за 2006 р. та розмірам 6006,11 грн. з використанням коефіцієнту заробітної плати 6,46646.

- забезпечити ідентичність даних в документах пенсійної справи ОСОБА_2 в паперовій формі даним персоніфікованого обліку в електронній формі документів у відповідності з вимогами ч. 4 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

- вказати Пенсійному фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці на неприпустимість зниження розмірів пенсії ОСОБА_2 в подальших після судового розгляду періодах у відповідності з вимогами ст. 22 Конституції України.

- стягнути з управління Пенсійного фонду Автозаводського району в м. Кременчуці на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки від невиплати пенсії у повному обсязі та порушення строків виплати пенсії і повному обсязі, втрати упущеної вигоди від нарахування % на залишок по банківському рахунку у розмірі 253830,69 грн. в тому числі:

- суму невиплаченої частини пенсії за період з 01.05.2006 року по 25.02.2011 року в розмірі - 131.281,74 грн.

- суму компенсації втрати грошового прибутку у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії в повному обсязі у розмірі 67862,58 грн. станом на 28.02.2011 року.

- суму упущеної вигоди від втрати нарахувань % на залишок пенсії по банківському рахунку в розмірі 54686,37 грн. станом на 28.02.2011 року.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 квітня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.

Визнано протиправними дій УПФУ Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_2 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 та ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-12, виходячи із 30 відсоткового розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат з 01.05.2006 року.

Визнані протиправними дії УПФУ Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_2 щомісячної пенсії із збільшенням її на 1 процент його заробітку за кожний рік стажу його роботи понад установлений цим пунктом стаж для призначення пенсії в розмірі 75% заробітку, відповідно вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-12, виходячи із 30 відсоткового розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат з 01.05.2006 року.

Зобов'язано УПФУ Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області провести ОСОБА_2 з 01.05.2006 року перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі віднесеної до категорії 2, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат відповідно до вимог ч. 1 ст. 51, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-12, з підвищенням розміру вказаної пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного відповідним законом, відповідні виплати провести з урахуванням вже проведених виплат.

Зобов'язано УПФУ Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну пенсію із збільшенням пенсії на 1 процент його заробітку за кожний рік роботи понад 20 років в розмірі 75% заробітку, відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-12 за період з 01.05.2006 року з урахуванням індексації пенсії, яка здійснюється відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення, и підвищення пенсії у разі зростання середньої заробітної плати в Україні відповідно до вимог ч. 2 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-12, відповідні виплати провести з урахуванням вже поведених виплат.

Зобов'язано УПФУ Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області привести заробіток для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-12 за повний календарний місяць роботи на територіях ради активного забруднення з 01.12.1987 року по 31.12.1987 року в розмірі 1196,36 крб. (0,06495 грн.) з перерахунком з 01.01.2008 року відповідно вимог п. 4 розділу Ш Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»до розміру 6006,11 грн.

Зобов'язано УПФУ Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячної надбавки до пенсії на утримання неповнолітньої дитини до досягнення повноліття відповідно до вимог п. «в»ст. 94 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком, встановленої в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 01.05.2006 року з підвищенням розміру надбавки у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідні виплати повести з урахуванням вже поведених виплат.

Зобов'язано УПФУ по всім виплатам за минулий час ОСОБА_2 пенсії, включаючи виплату за період з 22.04.2003 року по 30.04.2006 року, виплачену 11.06.2009 року та виплату за період з 01.05.2006 року провести з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до вимог ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»и вимог ст.ст. 2, 3, 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат», усі виплати проводити з нарахуванням з 25.03.2003 року по 03.12.2003 року -3% річних, з 04.12.2003 року по 31.10.2008 року -12% річних, з 01.11.2008 року -10% річних.

В задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2, посилаючись на незаконність, необґрунтованість судового рішення, на порушення судом першої інстанції норм матеріального и процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі.

Заявою від 22.06.2011 року позивач ОСОБА_2 відкликав свою апеляційну скаргу. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 10.10.2011 року апеляційна скарга повернута позивачу.

В апеляційній скарзі УПФУ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2011 року №803 "Про утворення територіальних органів Пенсійного фонду України" створене шляхом злиття -Управління Пенсійного фонду України в місті Кременчуці (код ЄДРПО 37895789, юридична адреса вул. 50-річчя СРСР, 9, м. Кременчук, Полтавська обл., 39630), яке є правонаступником Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області та Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці Полтавської області.

Заслухав суддю-доповідача, дослідив доводи апеляційної скарги та письмові докази, що маються у справі, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги УПФУ та часткове скасування постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.04.2011 року, з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Відповідно до положень ч 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах доводів апеляційної скарги. При цьому колегія суддів зазначає, що при наявності вимоги щодо скасування постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.04.2011 року в повному обсязі, тобто і в тій частині, якою судом відмовлено в задоволенні позовних вимог позивачу ОСОБА_2, апелянт доводів в обґрунтування такої вимоги не наводить.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, народження 22.04.1951 року, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС у 1987 році (категорія 2) та станом на 26.05.2009 року мав загальний стаж роботи -35 років 4 місяці 15 днів. Позивач перебуває на обліку в УПФУ Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області. З 22.04.2003 року згідно із заявою від 21.07.2003 року позивач отримує пенсію за віком відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначену зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХП «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі -Закон № 796), обчислену за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення». З набранням чинності 01.01.2004 року Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі -Закон N 1058-IV) відповідачем проведений перерахунок пенсії позивача відповідно до положень вказаного закону.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), (в редакції Закону, що була чинною на час звернення позивача до суду) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно вимог частин 2 та 3 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 100 КАС України (в редакції закону на час звернення позивача до суду) встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

27.01.2011 року позивач ОСОБА_2 звернувся з клопотанням (а.с. 74) щодо визнання причин пропуску ним процесуальних строків звернення до суду поважними, посилаючись на те, що 06.07.2010 року він звертався з аналогічним позовом до суду в порядку цивільного судочинства, однак у відкритті провадження у цивільній справі ухвалою суду відмовлено та роз'яснено про необхідність звернення до суду адміністративної юрисдикції, що він і зробив. ОСОБА_2 також посилається на положення ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»та лист Вищого адміністративного суду України від 13.10.2010 року № 1425/11/13-10.

Судом першої інстанції дане клопотання позивача ОСОБА_2 по суті не розглянуте та не вирішено з тих підстав, що правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем не потребують цього, оскільки на них не розповсюджуються ці процесуальні строки.

З матеріалів справи вбачається, що в квітні 2010 року позивач ОСОБА_2 звертався до Автозаводського райсуду м. Кременчука як адміністративного суду з позовом до УПФУ про визнання дій останнього неправомірними. Ухвалою суду від 16.04.2010 року у відкритті провадження в адміністративній справі відмовлено, оскільки на спір не розповсюджується юрисдикція адміністративних судів.

У червні 2010 року позивач звернувся до того ж суду з адміністративним позовом до УПФУ про визнання незаконними дій, стягнення шкоди у зв'язку з невиплатою коштів. Ухвалою суду від 18.06.2010 року у відкритті провадження в адміністративній справі відмовлено, оскільки на спір не розповсюджується юрисдикція адміністративних судів.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27.07.2010 року в порядку, визначеному ст. 122 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_2 повернута без розгляду.

Дані, які б свідчили про те, що позивач звертався до суду з аналогічними позовними вимогами в порядку, передбаченому ЦПК України, до 09.09.2010 року та провадження у цивільній справі закрито в матеріалах справи відсутні.

Законом України від 07.07.2010 року «Про судоустрій України», що набрав чинності з 30.07.2010 року, строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено з одного року до шести місяців.

Колегія суддів вважає, що перебіг шестимісячного процесуального строку звернення позивача до суду з даним позовом розпочався з 30.07.2010 року, оскільки до цієї дати для звернення до суду з позовом було встановлено один рік та позивач не був спроможний прогнозувати можливість його скорочення.

Враховуючи наведене колегія суддів, керуючись ч. 2 ст. 8 КАС України, вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин ч. 2 ст. 99 КАС України, в редакції Закону, що яка була чинною до 30.07.2010 року, виходячи з принципу юридичної визначеності та на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 28.03.2006 року по справі «Мельник проти України»(заява № 23436/03).

Отже, з урахуванням дати звернення позивача до суду, обрахунок процесуального (річного) строку для звернення з даним позовом розпочався 01.10.2009 року.

Відповідно до частини 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Законом України № 4054-1У (4054-17) від 17.11.2011 року ч. 1 ст. 100 КАС України викладена в новій редакції -адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї документів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Що стосується періоду до 01.09.2009 року колегія суддів не вбачає підстав для поновлення ОСОБА_2 процесуального строку звернення до адміністративного суду.

При цьому, колегія суддів зазначає, що правовідносини по даній категорії справ розглядаються, в першу чергу, виходячи з правомірності або неправомірності дій органу владних повноважень, строк оскарження яких передбачений КАС України, а тому положення ст. 76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»від 08.02.1995 року, яким встановлено що право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров'ю особи, строком давності не обмежується, та ст. 268 Цивільного Кодексу України, до даних правовідносин не застосовується.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання позивача на пропуск строку звернення з адміністративним позовом, посилаючись на ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за якою нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, оскільки ті суми пенсійних виплат за нарахуванням та виплатою яких позивач звернувся до суду відповідачем нараховані не були.

Пенсійні виплати позивачем отримувались щомісячно, проте з позовом щодо захисту порушеного права позивач звернувся лише у 2010 році.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення позовних вимог позивача ОСОБА_2 без розгляду в частині його позовних вимог, які стосуються періоду до 01.09.2009 року, оскільки у суду відсутні підстави вважати поважними причини пропуску позивачем процесуального строку звернення до адміністративного суду.

Статтею 49 Закону № 796-XII визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Додаткова пенсія призначається після виникнення права на державну пенсію. Її розмір залежить від категорії постраждалих. Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачені такі розміри додаткової пенсії:

для першої категорії: інвалідам І групи -100 % мінімальної пенсії за віком, інвалідам ІІ групи - 75 % мінімальної пенсії за віком, інвалідам ІІІ групи, дітям-інвалідам та хворим на променеву хворобу внаслідок катастрофи на ЧАЕС -50 % мінімальної пенсії за віком;

для другої, третьої та четвертої категорій: 30 %, 25 %, 15 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно із ч. 1 ст. 54 Закону № 796-XII державні пенсії за приписами цього Закону можуть призначатися у двох випадках: - пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, - пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Особам , які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку , встановленого для одержання державних пенсій.

Судом встановлено, що з заявою до УПФУ щодо переведення з одного виду пенсії -за віком на інший вид пенсії -по інвалідності згідно положень Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивач не звертався.

Статтею 56 Закону № 796 передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію. Зокрема, згідно з пунктом 2 зазначеної статті право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менше ніж 20 років чоловіки, 15 років жінки, зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції Закону на час звернення позивача за призначенням пенсії) умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Таким чином, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом, нині Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»або спеціальним Законом N 796-XII.

Обставини справи свідчать про те, що позивач обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені загальним Законом, а не Законом N 796-XII.

З врахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок його пенсії за віком з 01.09.2009 року зі збільшенням на 1% визначеної законом її розрахункової величини за кожний повний рік страхового стажу понад установлений стаж, але не вище 75% заробітку.

Колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу УПФУ в цій частині вимог апеляційної скарги, скасовує оскаржуване судове рішення в частині задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання протиправними дії УПФУ щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_2 щомісячної пенсії із збільшенням на 1 процент його заробітку за кожний рік стажу його роботи понад установлений для нього цим пунктом стаж для призначення пенсії в розмірі 75% заробітку, відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону N 796-XII у період з 01.05.2006 року, з прийняттям нового судового рішення про залишення позовних вимог ОСОБА_3 в частині що стосується періоду часу до 01.09.2009 року без розгляду, в іншій частині про відмову в задоволенні позовних вимог.

Також колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 07.04.2011 року в частині, якою УПФУ Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну пенсію із збільшенням пенсії на 1 процент його заробітку за кожний рік роботи понад 20 років в розмірі 75% заробітку, відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-12 за період з 01.05.2006 року з урахуванням індексації пенсії, яка здійснюється відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення, и підвищення пенсії у разі зростання середньої заробітної плати в Україні відповідно до вимог ч. 2 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-12, відповідні виплати провести з урахуванням вже поведених виплат, з прийняттям нового судового рішення про залишення позовних вимог ОСОБА_2 в частині, яка стосується періоду з 01.05.2006 року по 01.09.2009 року без розгляду, та по відмову в задоволенні позовних вимог в частині вимог, починаючи з 01.09.2009 року.

Згідно зі ст. 51 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону України від 06 червня 1996 року N 230/96-ВР, особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону N 1058-IV, встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зміни, внесені п.п. 12, 15 п. 28 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року N 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо розміру державної пенсії та додаткової пенсії, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008.

Колегія суддів зазначає, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджений чинною постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року N 523 «Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи», положення якої стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту ст.ст. 51, 54 Закону N 796-XII. А в пункті 2 постанови від 3 січня 2002 року N 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», в пункті 4 постанови від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та в п. 2 постанови від 16 липня 2008 року N 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей Закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при розрахунку державної пенсії, передбаченої ст. 54 Закону N 796-XII, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбаченої ст. 51 даного Закону, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини 3 статті 28 Закону N 1058-IV, на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.

Відтак, при розрахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, позивача УПФУ в період з 01.09.2009 року до 23.07.2011 року повинно було виходити з наступних показників:

Розмір пенсії Термін дії Підстава

498 грн. 01.01.2009 - 31.10.2009 Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-XIV

573 грн. 01.11.2009 - 31.12.2009 Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-XIV

695 грн. 01.01.2010 - 31.03.2010 Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-XIV;

Закон України від 20.10.2009 р. № 1646-VI;

Закон України від 27.04.2010 р. № 2154-VI.

706 грн. 01.04.2010 - 30.06.2010 Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-XIV;

Закон України від 20.10.2009 р. № 1646-VI;

Закон України від 27.04.2010 р. № 2154-VI.

709 грн. 01.07.2010 - 30.09.2010 Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-XIV;

Закон України від 20.10.2009 р. № 1646-VI;

Закон України від 27.04.2010 р. № 2154-VI.

723 грн. 01.10.2010 - 30.11.2010 Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-XIV;

Закон України від 20.10.2009 р. № 1646-VI;

Закон України від 27.04.2010 р. № 2154-VI.

734 грн. 01.12.2010 - 31.12.2010 Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-XIV;

Закон України від 20.10.2009 р. № 1646-VI;

Закон України від 27.04.2010 р. № 2154-VI.

750 грн. 01.01.2011-31.03.2011 Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-XIV;

Закон України від 23.12.2010 р. № 2857-VI.

764 грн. 01.04.2011 - 23.07.2011 Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-XIV;

Закон України від 23.12.2010 р. № 2857-VI.

Дане відповідає приписам ч. 3 ст. 67 N 796-XII про те, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Перерахунок пенсії або додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового скасування оскаржуваного судового рішення, а саме в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із 30 відсоткового розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат за період з 01.05.2006 року, з прийняттям нового судового рішення про залишення позовних вимог ОСОБА_2 в цій частині за період вимог з 01.05.2006 року до 01.09.2009 року без розгляду.

А також до висновку по необхідність скасування постанови суду в частині зобов'язання УПФУ Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області провести ОСОБА_2 з 01.05.2006 року по 01.09.2009 року перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі віднесеної до категорії 2, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат відповідно до вимог ч. 1 ст. 51, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-12, з підвищенням розміру вказаної пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного відповідним законом, відповідні виплати провести з урахуванням вже проведених виплат.

Також -до висновку по необхідність доповнення постанови суду в частині, якою судовим рішенням зобов'язано УПФУ Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області провести ОСОБА_2 з 01.09.2009 року перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі віднесеної до категорії 2, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат відповідно до вимог ч. 1 ст. 51, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-12, з підвищенням розміру вказаної пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного відповідним законом, відповідні виплати провести з урахуванням вже проведених виплат, вказівкою, що такий перерахунок та виплати поводяться до 04.07.2011 року.

Рішення суду про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання УПФУ здійснити виплату надбавки до пенсії на утримання неповнолітньої дитини до досягнення повнолітті та додаткової пенсії позивача у частині зобов'язання відповідача і на майбутнє виплачувати позивачу надбавки до пенсії на утримання неповнолітньої дитини до досягнення повнолітті та додаткової пенсії, не відповідає змісту законодавства.

Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Особами, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, відповідно до ст. 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»є: учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, потерпілі від Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 30 Закону N 796-XII визначено, що потерпілим дітям та їх батькам встановлена щомісячна виплата 50 процентів мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26.04.1986 року від батька, який на час настання вагітності матері має підстави належати до категорії 1 або 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, або матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.

Судом встановлено, що позивач має сина ОСОБА_6, народження ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1, виданого позивачу Полтавською обласною державною адміністрацією 15.04.1993 року (а.с. 27), ОСОБА_2 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, категорія 2. Однак виплати, передбачені п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону N 796-XII здійснює не відповідач по справі, а органи соціального захисту населення.

Розмір соціальної пенсії дітям-інвалідам віком до 16 років, захворювання яких пов'язане з Чорнобильською катастрофою, підвищується на 100 % від розміру, передбаченого пунктом «в»ст. 94 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.91 року № 1788-XII (зі змінами та доповненнями). Стаття 94 цього Закону втратила чинність у частині призначення соціальних пенсій згідно із Законом України від 31.05.2005 року N 2603-IV. Дані щодо призначення неповнолітньому ОСОБА_6 соціальної пенсії відсутні.

Відповідно до положень ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до пенсії за віком, у тому числі обчисленої в мінімальному розмірі, встановлюються такі надбавки: а) непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї (статті 37, 38, 40, 41), - на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі соціальної пенсії, передбаченої для відповідної категорії непрацездатних.

Згідно із ст. 37 цього Закону непрацездатними членами сім'ї вважаються: а) діти, брати, сестри й онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків.

Судом встановлено, що зазначена надбавка нараховувалась та виплачувалась позивачу не в розмірі, встановленому Законом України «Про пенсійне забезпечення», а постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654. Колегія суддів вважає, що основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на пенсійне забезпечення, визначені Законами України «Про пенсійне забезпечення»та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», положеннями яких Кабінет Міністрів України у період з 01.09.2009 року по 07.04.2011 року не уповноважений на свій розсуд змінювати, у тому числі зменшувати встановлені цим Законом конкретні розміри компенсацій і допомог, тощо.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваного судового рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячної надбавки до пенсії на утримання неповнолітньої дитини до досягнення повноліття відповідно вимог п. «в»ст. 94 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком, встановленої в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 01.05.2006 року з підвищенням розміру надбавки у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідні виплати провести з урахуванням вже проведених виплат, з прийняттям нового судового рішення про залишення позовних вимог які стосуються періоду часу до 01.09.2009 року без розгляду та про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в цій частині.

Також колегія суддів вважає за необхідно з урахуванням положень ч. 2 ст. 11 КАС України доповнити судове рішення про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок надбавки непрацюючому пенсіонеру ОСОБА_2, який має на своєму утриманню неповнолітнього сина ОСОБА_6, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі, визначеному п. а, ч. 1 ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення»у період з 01.09.2009 року по 07.04.2011 року та провести виплату перерахованих сум.

Таке рішення колегією суддів приймається тому, що позивач має право на отримання такої надбавки в розмірі соціальної пенсії, передбаченої для відповідної категорії непрацездатних, однак помилково визначає цю надбавку як таку щомісячну надбавку, що передбачена п. «в»ст. 94 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для зобов'язання відповідача і на майбутнє проводити перерахунок пенсії позивача, оскільки це не відповідає змісту законодавства.

Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»до числа основних державних соціальних гарантій включаються розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 42 зазначеного Закону передбачено порядок індексації та перерахунку пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, прожиткового мінімуму та страхового стажу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 42 Закону N 1058-IV пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, у разі якщо величина середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за даними спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі статистики за минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, який відповідає не менше ніж 20 відсоткам темпів зростання середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні порівняно з попереднім роком, за винятком випадків, коли підвищення пенсійних виплат за минулий рік перевищило цей коефіцієнт. Якщо коефіцієнт підвищення пенсійних виплат у минулому році був менший ніж зазначений у цій частині, то збільшення пенсій здійснюється з урахуванням попереднього підвищення.

Розмір та порядок такого підвищення пенсії визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.

Водночас, відповідно до постанови КМУ від 11 травня 2005 р. N 341 «Про заходи щодо реалізації частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що у 2005 році для підвищення пенсій згідно з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»застосовується коефіцієнт 1,055. Підвищенню підлягають пенсії, обчислені згідно із зазначеним Законом та Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»за зверненнями, які надійшли до 31 грудня року, що передує року, в якому проводиться підвищення пенсії.

Абзацом 2 пункту 2 вказаної Постанови встановлено, що на наступні роки величина зазначеного коефіцієнта встановлюється постановами Кабінету Міністрів України виходячи з показників бюджету Пенсійного фонду України на відповідний рік.

На виконання вищевказаних положень Закону N 1058-IV та постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2005 року № 341 Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.03.2009 року № 198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою установив що у 2009 році для підвищення пенсій з 1 березня згідно з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»застосовується коефіцієнт 1,0674. Підвищенню підлягають пенсії, обчислені згідно із зазначеним Законом та Законами України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за зверненнями, які надійшли до 31 грудня року, що передує року, в якому проводиться підвищення пенсії. До пункту 3 Порядку підвищення розміру пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у зв'язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2005 року N 341 внесені зміни.

Відповідно до зазначених нормативних актів пенсійним органом проведений перерахунок державної пенсії позивача ОСОБА_3 та доплати за понаднормативний стаж.

Згідно з нормами ст. 28 Закону № 1058-IV та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Про недопущення зменшення розмірів пенсій та соціальних виплат, врегулювання окремих питань у зв'язку з прийняттям Закону України від 06.11.2009 року «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік"»від 26.11.2009 року № 1252 відповідачем здійснений перерахунок державної пенсії позивача та доплати за понаднормовий стаж.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року № 2154-VI встановлено нові розміри прожиткового мінімуму на 2010 року для осіб, які втратили працездатність.

З 01.03.2010 року відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2010 року № 308 «Про підвищення розміру пенсій деяким категоріям громадян у зв'язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника»відповідачем проведено в квітні поточного року перерахунок пенсії позивача. Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у разі зростання середньої заробітної плати, пенсії підвищуються на коефіцієнт, який відповідає не менше ніж 20 відсоткам темпів зростання середньої заробітної плати в Україні порівняно з попереднім роком. Коефіцієнт підвищення пенсій в 2010 році становить -1.011.

На виконання вищевказаних положень Закону N 1058-IV та постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2005 року N 341 Кабінет Міністрів України прийняв постанову N 430 від 20.04.2011 року «Про підвищення розміру пенсій деяким категоріям громадян у зв'язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника», якою установив, що у 2011 році для підвищення розміру пенсій з 1 березня згідно із частиною другою статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовується коефіцієнт 1,04. Відповідачем поведений відповідний перерахунок пенсійних виплат позивачу ОСОБА_3

Відповідно до п. 4 розділу Ш «Прикінцеві положення»Закону України від 28.12.2007 рік № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»встановлено, що у 2008 році пенсії, призначені згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2002 - 2005 роки, підлягають перерахунку з 1 січня 2008 року із урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2006 рік, що застосовується для обчислення пенсій.

Жодних доводів, які б спростували факт проведення перерахунків пенсійних виплат позивачем не наведений. Доводи позивача в даній частині позовних вимог ґрунтуються на помилкових висновках щодо обов'язку відповідача провести перерахунок його заробітної плати для нарахування та виплати пенсії з 01.01.2008 року з використанням коефіцієнту заробітної плати 6,46646, виходячи з того, що його середня заробітна плата за грудень 1987 року в розмірі 1196,36 крб. перераховується з врахуванням показника середньої заробітної плати в економіці України за 2006 рік -928,81 грн. з врахуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати, який визначається як співвідношення заробітної лати у грудні 1987 року -1196,36 крб. до середньої заробітної плати в економіці України за 1987 рік -185,01 крб.

Визначившись про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині зобов'язання УПФУ Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області привести заробіток для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-12 за повний календарний місяць роботи на територіях ради активного забруднення з 01.12.1987 року по 31.12.1987 року в розмірі 1196,36 крб. (0,06495 грн.) з перерахунком з 01.01.2008 року відповідно вимог п. 4 розділу Ш Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»до розміру 6006,11 грн., суд першої інстанції не навів доводів в обґрунтування обставин, які стали підставою для вирішення питання щодо виходу за межі позовних вимог.

В задоволені позовних вимог ОСОБА_2 щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок щомісячної пенсії ОСОБА_2 за період з 01.05.2006 року в наступних розмірах:

З 01.05.2006 р. по 30.09.2006 р. -1861,99 грн.; з 01.10.2006 р. по 31.12.2006 р. -1509,09 грн.; з 01.01.2007 р. по 28.02.2007 р. -1509,29 грн.; з 01.03.2007 року по 31.05.2007 року -1659,69 грн.; з 01.06.2007 р. по 31.08.2007 р. -1966,59 грн.; з 01.09.2007 р. по 30.09.2007 р. -2483,57 грн.; з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р. -2485,07 грн.; 01.01.2008 р. по 29.02.2008 Р. - 4645,58 грн.; 01.03.2008 р. по 31.03.2008 р. -4913,15 грн.; 01.04.2008 р. по 30.06.2008 р. -2916,45 грн.; з 01.07.2008 р. по 31.07.2008 р. -4916,75 грн.; з 01.08.2008 р. по 30.09.2008 р. -5398,75 грн.; з 01.10.2008 р. по 28.02.2008 р. -5419,55 грн.; з 01.03.2009 р. по 31.03.2009 р. -5741,19 грн.; з 01.04.2009 р. по 30.06.2009 р. -5748,69 грн.; з 01.07.2009 р. по 30.09.2009 р. -5755,36 грн.; з 01.10.2009 р. по 31.10.2009 р. -5769,55 грн.; з 01.11.2009 р. по 31.12.2009 р. -5867,09 грн.; з 01.01.2010 р. по 28.02.2010 р. -6025,69 грн.; з 01.03.2010 р. по 31.03.2010 р. -6053,32 грн.; з 01.04.2010 р. по 30.06.2010 р. -6067,62 грн.; з 01.07.2010 р. по 30.09.2010 р. -6071,52 грн.; з 01.10.2010 р. по 31.11.2010 р. - 6089,72 грн.; з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р. -6104,02 грн.; з 01.01.2011 р. по 28.02.2011 р. -6124,82 грн.; з 01.01.2008 року провести перерахунок заробітної плати для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 та привести її до рівня середньої заробітної плати в економіці України за 2006 р. та розмірам 6006,11 грн. з використанням коефіцієнту заробітної плати 6,46646, судом першої інстанції відмовлено.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку по необхідність скасування оскаржуваного судового рішення в частині зобов'язання УПФУ Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області привести заробіток для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-12 за повний календарний місяць роботи на територіях ради активного забруднення з 01.12.1987 року по 31.12.1987 року в розмірі 1196,36 крб. (0,06495 грн.) з перерахунком з 01.01.2008 року відповідно вимог п. 4 розділу Ш Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»до розміру 6006,11 грн.

Частиною 2 ст. 11 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Колегія суддів не вбачає підстав для прийняття нового судового рішення в цій частині, оскільки вищенаведені позовні вимоги позивачем не заявлялися. Необхідності виходу за межі позовних вимог ОСОБА_2 колегія суддів не вбачає.

Відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»від 3 липня 1991 року № 1282-XII (далі -Закон № 1282) індексація грошових доходів населення -встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає змогу частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, у т. ч. і пенсій, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі -Порядок № 1078).

Індексація пенсії проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 % (ст. 4 Закону № 1282).

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру. До таких доходів належать: заробітна плата найманих працівників; пенсії; стипендії; грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; виплати, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника (п. 2 Порядку № 1078).

Відповідно до абзацу 7 п. 3 Порядку № 1078, - до об'єктів індексації, визначених у п. 2 цього Порядку не відносяться: соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму; тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме; мінімальний розмір допомоги по безробіттю; державна соціальна допомога інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам; державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державна соціальна допомога на догляд; щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним; компенсаційна виплата, що призначається непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами).

У розумінні ч. 1 ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Статтею 2 цього Закону визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму і, виходячи з положень Порядку № 1078, індексації не підлягає.

Законом України від 19.10.2000 року № 2050 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»передбачено, що компенсація визначається на нараховані, але вчасно не виплачені суми. Оскільки в даному випадку, відповідачем ніяких сум позивачу не нараховувалося, а перерахунок додаткової пенсії позивача за шкоду, заподіяну здоров'ю, та надбавки непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатного члена сім'ї, слід провести на підставі рішення суду, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для обчислення відповідачем такої компенсації.

У статті 509 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс) визначено поняття зобов'язання - це правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 526 Кодексу, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 536 Кодексу за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

При цьому, проценти у розумінні даної статті застосовуються тільки у випадках користування чужими, тобто залученими на певний строк, коштами за відсутності прострочення виконання грошового зобов'язання або при умові про відстрочення чи розстрочення оплати за отриманий товар, виконані роботи чи надані послуги, коли замовник не отримує чужих коштів, але проценти сплачує за так званий комерційний кредит.

Згідно з п. 3 та 4 частини першої ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Оскільки сторони по справі не перебувають у договірних відносинах, Законами N 796-XII та «Про пенсійне забезпечення»сплата неустойки, відшкодування збитків, тощо не передбачена, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 щодо стягнення з відповідача суми матеріального збитку від невиплати пенсії у повному обсязі та порушення строків виплати пенсії і повному обсязі, втрати упущеної вигоди від нарахування % на залишок по банківському рахунку у тому числі: - суму невиплаченої частини пенсії, - суму компенсації втрати грошового прибутку у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії в повному обсязі, - суму упущеної вигоди від втрати нарахувань % на залишок пенсії по банківському рахунку.

Визначившись про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання УПФУ по всім виплатам за минулий час ОСОБА_2 пенсії, включаючи виплату за період з 22.04.2003 року по 30.04.2006 року, виплачену 11.06.2009 року та виплату за період з 01.05.2006 року провести з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до вимог ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»и вимог ст.ст. 2, 3, 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат», усі виплати проводити з нарахуванням з 25.03.2003 року по 03.12.2003 року -3% річних, з 04.12.2003 року по 31.10.2008 року -12% річних, з 01.11.2008 року -10% річних, суд першої інстанції не навів доводів з яких вийшов за межі позовних вимог.

Виходячи з наведеного, постанова Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.04.2011 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання УПФУ по всім виплатам за минулий час ОСОБА_2 пенсії, включаючи виплату за період з 22.04.2003 року по 30.04.2006 року, виплачену 11.06.2009 року та виплату за період з 01.05.2006 року провести з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до вимог ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»и вимог ст.ст. 2, 3, 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат», усі виплати проводити з нарахуванням з 25.03.2003 року по 03.12.2003 року -3% річних, з 04.12.2003 року по 31.10.2008 року -12% річних, з 01.11.2008 року -10% річних підлягає скасуванню.

Інші доводи апеляційної скарги висновків колегії суддів не спростовують.

Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відбувся з підстав визначених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 197, 202 ч.1 п.4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області задовольнити частково.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука від 07 квітня 2011 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та

- визнання протиправними дій Управління Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_2 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 та ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-12, виходячи із 30 відсоткового розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат з 01.05.2006 року по 01.09.2009 року, з прийняттям нового судового рішення про залишення позовних вимог ОСОБА_2 без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду,

- визнання протиправними дії Управління Пенсійного фонду Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_2 щомісячної пенсії із збільшенням її на 1 процент його заробітку за кожний рік стажу його роботи понад установлений цим пунктом стаж для призначення пенсії в розмірі 75% заробітку, відповідно вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-12, виходячи із 30 відсоткового розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат з 01.05.2006 року, з прийняттям нового судового рішення про залишення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання протиправними дії Управління Пенсійного фонду Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_2 щомісячної пенсії із збільшенням її на 1 процент його заробітку за кожний рік стажу його роботи понад установлений цим пунктом стаж для призначення пенсії в розмірі 75% заробітку, відповідно вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-12, виходячи із 30 відсоткового розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат за період з 01.05.2006 року по 01.09.2009 року без розгляду у зв'язку з попуском строку звернення до адміністративного суду та про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання протиправними дії Управління Пенсійного фонду Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_2 щомісячної пенсії із збільшенням її на 1 процент його заробітку за кожний рік стажу його роботи понад установлений цим пунктом стаж для призначення пенсії в розмірі 75% заробітку, відповідно вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-12, виходячи із 30 відсоткового розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат за період з 01.09.2009 року.

- зобов'язання Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області провести ОСОБА_2 з 01.05.2006 року по 01.09.2009 року перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі віднесеної до категорії 2, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат відповідно до вимог ч. 1 ст. 51, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-12, з підвищенням розміру вказаної пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного відповідним законом, відповідні виплати провести з урахуванням вже проведених виплат, з прийняттям нового судового рішення про залишення позовних вимог ОСОБА_2 без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

- зобов'язання Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну пенсію із збільшенням пенсії на 1 процент його заробітку за кожний рік роботи понад 20 років в розмірі 75% заробітку, відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-12 за період з 01.05.2006 року з урахуванням індексації пенсії, яка здійснюється відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення, и підвищення пенсії у разі зростання середньої заробітної плати в Україні відповідно до вимог ч. 2 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-12, відповідні виплати провести з урахуванням вже поведених виплат, з прийняттям нового судового рішення про залишення позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну пенсію із збільшенням пенсії на 1 процент його заробітку за кожний рік роботи понад 20 років в розмірі 75% заробітку, відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-12 за період з 01.05.2006 року по 01.09.2009 року з урахуванням індексації пенсії, яка здійснюється відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення, і підвищення пенсії у разі зростання середньої заробітної плати в Україні відповідно до вимог ч. 2 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-12, відповідні виплати провести з урахуванням вже поведених виплат без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду та про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну пенсію із збільшенням пенсії на 1 процент його заробітку за кожний рік роботи понад 20 років в розмірі 75% заробітку, відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-12 за період з 01.09.2009 року з урахуванням індексації пенсії, яка здійснюється відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення, и підвищення пенсії у разі зростання середньої заробітної плати в Україні відповідно до вимог ч. 2 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-12, відповідні виплати провести з урахуванням вже поведених виплат.

- зобов'язання Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячної надбавки до пенсії на утримання неповнолітньої дитини до досягнення повноліття відповідно до вимог п. «в»ст. 94 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком, встановленої в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 01.05.2006 року з підвищенням розміру надбавки у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідні виплати повести з урахуванням вже поведених виплат, з прийняттям нового судового рішення про залишення позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячної надбавки до пенсії на утримання неповнолітньої дитини до досягнення повноліття відповідно до вимог п. «в»ст. 94 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком, встановленої в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 01.05.2006 року по 01.09.2009 року з підвищенням розміру надбавки у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідні виплати повести з урахуванням вже поведених виплат, без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду та про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячної надбавки до пенсії на утримання неповнолітньої дитини до досягнення повноліття відповідно до вимог п. «в»ст. 94 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком, встановленої в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 01.09.2009 року з підвищенням розміру надбавки у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідні виплати повести з урахуванням вже поведених виплат.

- зобов'язання Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області привести заробіток для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-12 за повний календарний місяць роботи на територіях ради активного забруднення з 01.12.1987 року по 31.12.1987 року в розмірі 1196,36 крб. (0,06495 грн.) з перерахунком з 01.01.2008 року відповідно вимог п. 4 розділу Ш Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»до розміру 6006,11 грн.

- зобов'язання Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області по всім виплатам за минулий час ОСОБА_2 пенсії, включаючи виплату за період з 22.04.2003 року по 30.04.2006 року, виплачену 11.06.2009 року та виплату за період з 01.05.2006 року провести з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до вимог ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»и вимог ст.ст. 2, 3, 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат», усі виплати проводити з нарахуванням з 25.03.2003 року по 03.12.2003 року -3% річних, з 04.12.2003 року по 31.10.2008 року -12% річних, з 01.11.2008 року -10% річних.

Доповнити постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 квітня 2011 року про зобов'язати Управління Пенсійного фонду Украйни Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області здійснити перерахунок надбавки непрацюючому пенсіонеру ОСОБА_2, який має на своєму утриманню неповнолітнього сина ОСОБА_6, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі, визначеному п. а, ч. 1 ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.09.2009 року по 07.04.2011 року, з виплатою перерахованих сум.

Доповнити постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 квітня 2011 року в частині, якою задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області провести ОСОБА_2 з 01.09.2009 року перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі віднесеної до категорії 2, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат відповідно до вимог ч. 1 ст. 51, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-12, з підвищенням розміру вказаної пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного відповідним законом, відповідні виплати провести з урахуванням вже проведених виплат, визначенням про те, що такий перерахунок слід провести за період з 01.09.2009 року по 07.04.2011 року.

В іншій частині постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 квітня 2011 року -залишити без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мельнікова Л.В.