Ухвала суду № 23954253, 19.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2012 р.Справа № 2а-17312/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Катунова В.В.

Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2012р. по справі № 2а-17312/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Агропродукт" звернувся до належного суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова від 09.12.2011 року № 0000922320, прийняте відносно нього.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце недотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України, що є підставою для його скасування.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 09.12.2011 року № 0000922320, прийняте відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт".

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що уповноваженими особами Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Агропродукт" з питань правильності та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Промспец консалтинг" за період з 01.01.2011 р. по 31.08.2011 р., за результатами якої 01.12.11 р. було складено акт перевірки № 2461/23- 206/31422896, де були зафіксовані порушення вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Податкового кодексу України, в результаті чого, на думку відповідача, ТОВ "Агропродукт" зайво включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання товару у ТОВ "Промспец консалтинг" в розмірі 249555,55 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.12.2011 року № 0000922320, згідно з яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 274516,28 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте податковим органом з порушенням чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, де передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При вирішені зазначеного спору колегія суддів враховує наявність чинних рішень Господарського суду Харківської області від 05.07.2011 р., від 19.07.2011 р. у справах № 5023/5007/11, № 5023/5008/11 про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "Агропродукт" до ТОВ "Промспец консалтинг" про визнання недійсними договорів № 040111 та № 050111.

Наявність вказаних рішень звільняє суд від доказування обставин, встановлених у суді раніше.

Отже, укладені позивачем правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, що у судовому порядку не визнані недійсними.

У статті 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" розкрито поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення.

Виконання умов зазначених договорів підтверджується наданими до матеріалів справи специфікаціями, рахунками, рахунками-фактури, податковими накладними, видатковими накладними, до яких зауважень під час проведення перевірки відповідач на мав. (а.с. 48-55, 59-76,78-80,87-99,101-112)

Також, необгрунтованими є посилання в акті перевірки, як на підставу встановлених порушень з боку позивача вимог податкового законодавства, що його контрагент не знаходиться за юридичною адресою, оскільки належним доказом в розумінні положень ст. 70 КАСУ є відомості про відсутність юридичної особи за місцем реєстрації з Єдиного Державного Реєстру підприємств та організацій України.

Згідно ж довідки з ЄДРПОУ вбачається, що ТОВ "Промспец консалтинг" знаходиться за юридичною адресою і зворотнє відповідачем не доведено.

Окрім того, суд звертає увагу, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено наявності порушень чинного законодавства з боку позивача та правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 24.01.2012 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2012р. по справі № 2а-17312/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.