Ухвала суду № 23954118, 17.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 р.Справа № 2а-15151/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2012р. по справі № 2а-15151/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід ЛІЗ"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід ЛІЗ», звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова, в якому, просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.06.2011 року №0000220070, визнати протиправними дії ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова щодо визнання нікчемними правочинів, укладених ТОВ «Схід ЛІЗ» з ПП «Сканто» відповідно до Акту ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 01.06.2011 р. №857/07-010/32029443 про результати документальної невиїзної перевірки, зобов'язати ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова відновити у базах даних задекларовані суми податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Схід ЛІЗ» відкоригованих ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова на підставі Акту від 01.06.2011 №857/07-010/32029443 про результати документальної невиїзної перевірки, визнати відсутність компетенції ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова щодо визнання нікчемними угоди, укладених ТОВ «Схід ЛІЗ» з ПП «Сканто» згідно Акту від 01.06.2011 №857/07-010/32029443 про результати документальної невиїзної перевірки, визнати Акт від 01.06.2011 №857/07-010/32029443 про результати документальної невиїзної перевірки таким, що не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДІІА України від 22.12.2010 року № 984 і зупинити дію цього Акту перевірки, як носія доказової інформації у розумінні п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984 в частині визнання нікчемними правочинів, укладених ТОВ «Схід ЛІЗ» з ПП «Сканто» у перевіреному періоді зазначеними у вищевказаному Акті, заборонити будь-яким посадовим особам Державної податкової служби України використовувати в якості носія доказової інформації Акт від 01.06.2011 №857/07-010/32029443 про результати документальної невиїзної перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2012р. по справі №2а-15151/11/2070 вимоги позивача були задоволені частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова №0000220070 від 21.06.2011 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Схід ЛІЗ» збільшено зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 339690,00 грн., з яких за основним платежем 275769.00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 63921,00 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2012р. по справі №2а-15151/11/2070 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову у повному обсязі.

Позивач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2012р. по справі №2а-15151/11/2070 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

У відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення - рішення був акт перевірки позивача працівниками відповідача №857/07-010/32029443 від 01.06.2011 р. з питань правових взаємовідносин з ПП «Сканто» за періоди травень, липень, серпень, вересень 2010 р., січень 2011р., в якому зроблені висновки про порушення вимог податкового законодавства, а саме: п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 216, ст.. 228 Цивільного кодексу України в результаті чого Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід ЛІЗ» завищено податковий кредит в деклараціях з ПДВ за періоди травень 2010 р. в сумі 13345,00 грн., липень 2010 р. в сумі 159400,00 грн., серпень 2010 р. в сумі 14228,00 грн., вересень 2010 р. в сумі 68707,00 грн., січень 2011р. в сумі 20089,00 грн.

Суть порушень, на думку відповідача, полягає в тому, що не встановлено місцезнаходження ПП «Сканто», відсутня будь - яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного транспорту, а також устаткування, необхідного для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать про те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід ЛІЗ» та ПП «Сканто» укладені договори та додатки до них №08/11 від 08.11.2010 р., №№01/09-1 від 01.09.2010 р., №20/09-1 від 20.09.2010 р., №02/09-1 від 02.09.2010 р., №04/08-1 від 04.08.2010 р., №02/08-1 від 02.08.2010 р., №08/07-1 від 08.07.2010 р., №01/07-2 від 01.07.2010 р., №23/07-2 від 23.07.2010 р., №10/05-2 від 10.05.2010 р.

Відповідно до умов вказаних договорів виконавець за дорученням замовника зобов'язується виконати роботи по штамповці деталей, та про те, що замовник доручає, а постачальник приймає на себе зобов'язання з поставки поковок сталі, кілець розкатних, пружин, металу. Відвантаження матеріалів згідно даних договорів здійснюється транспортом замовника.

Здійснення господарських операцій, обумовлених вказаними договорами відображено у виписаних ПП «Сканто» податкових накладних: №37102 від 06.01.2011 р., №36209 від 28.12.2010 р., №38601 від 21.01.2011 р., №24512 від 02.09.2010 р., №26508 від 22.09.2010 р., №24906 від 06.09.2010 р., №21606 від 04.08.2010 р., №21411 від 02.08.2010 р., №20008 від 19.07.2010 р., №19503 від 14.07.2010 р., №21009 від 29.07.2010 р., №13903 від 19.05.2010 р., №13711 від 17.05.2010 р., видаткових накладних: №24512 від 02.09.2010 р., №26508 від 22.08.2010 р., №24906 від 06.09.2010 р., №21606 від 04.08.2010 р., №21411 від 02.08.2010 р., №20008 від 19.07.2010 р., №21009 від 29.07.2010 р., №19503 від 14.07.2010 р., №13903 від 19.05.2010 р., №13711 від 17.05.2010 р.

Виконані роботи прийняті Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід ЛІЗ» без зауважень та в повному обсязі, що підтверджується актами здачі-приймання робіт за договорами від 06.01.2011 р., 28.12.2010 р., 20.12.2010 р.

Оплата за товар на адресу ПП «Сканто» зроблена згідно платіжних доручень №642 від 21.01.2011 р., №610 від 27.12.2010 р., №555 від 05.11.2010 р., №643 від 21.01.2011 р., №490 від 30.09.2010 р., №488 від 30.09.2010 р., №735 від 24.03.2010 р., №419 від 26.08.2010 р., №395 від 11.08.2010 р., №366 від 27.07.2010 р., №350 від 14.07.2010 р., №404 від 17.08.2010 р., №403 від 17.08.2010 р., №337 від 08.07.2010 р.

Факт відвантаження товару підтверджується товарно-транспортними накладними: №13711 від 17 травня 2010 р., №13903 від 19 травня 2010 р., №19503 від 14 липня 2010 р., №20008 від 19 липня 2010 р., №21009 від 29 липня 2010 р., №21411 від 2 серпня 2010 р., №21606 від 4 серпня 2010 р., №24512 від 2 вересня 2010 р., №26508 від 22 вересня 2010 р.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід ЛІЗ» та Приватне підприємство «Сканто» договірні правовідносини оформили у встановлений законом спосіб, та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

До матеріалів справи приєднані первинні бухгалтерські документи, які підтверджують використання позивачем у власній господарській діяльності товару, що був придбаний ним за вищевказаними договорами, та у подальшому реалізований ДП «Завод імені В.О. Малишева», ТОВ «Харківенергоремонт плюс», ДП «Шепетівський ремонтний завод», ТОВ «Маслова-Юг» а саме: накладними (т.1 а.с.241, т.2 а.с. 9, 18, 19, 31, 39,57,64, 72, 81) актами виконаних робіт (т.1 а.с. 246-246-а)

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на період, що перевірявся) податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов'язання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Пунктом 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 цього Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Такими чином, позивачем було додержано встановлений порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. Позивач після одержання від постачальника належним чином оформлених податкових накладних відобразив у податковому обліку податковий кредит в сумі податку на додану вартість, сплаченому продавцю у складі ціни придбання відповідно до вимог підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Закон України «Про податок на додану вартість» не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень вказаного Закону України сума ПДВ, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок зі сплати цього податку до бюджету. Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця і суму бюджетного відшкодування. Тобто, покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

У зав'язку з тим, що позивачем сформований податковий кредит з ПДВ, який виник у січні 2011 р., то слід застосовувати ще й норми Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011 р., визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 цього кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України).

Приписами п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.4, 201.8, 201.10 ст. 201)

Згідно до п. 198.6. ст. 198 цього кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В акті перевірки підтверджується наявність податкових накладних та відображення їх у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

В матеріалах справи також містяться всі первинні документи, що підтверджують виконання укладених угод, а саме, договори, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення. Зауваження щодо форми та змісту наданих документів податкової та бухгалтерської звітності, податкових накладних з боку відповідача в акті перевірки контролюючого органу відсутні.

На момент складання податкових накладних позивач та його контрагент були зареєстровані в якості платників ПДВ.

Отже суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що ТОВ «Схід ЛІЗ» правомірно включило до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Сканто».

Надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Позивачем надані первинні бухгалтерські документи, які підтверджують використання позивачем у власній господарській діяльності товару.

Як свідчать матеріали справи відповідач не визнає включення до податкового кредиту сум відповідно до податкових накладних позивача на підставі того, що правочини вчинені з ПП «Сканто» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нереальними.

При цьому відповідачем не враховано, що усі податкові накладні отримані позивачем від контрагентів фактично маються в наявності та відповідають усім вимогам визначеним у п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до приєднаних до матеріалів справи документів господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, а не за рахунок неправомірного отримання коштів з Державного бюджету, підприємства ознак фіктивності не мали.

Відповідачем не надано до справи доказів фактичного нездійснення господарських операцій, відповідні суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту. Наявні в матеріалах судової справи первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, докази недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані. Підстав для висновку про те, що позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в межах виконання угод, які суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемними, не встановлено.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, керуючись ст. ст.160,167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2012р. по справі № 2а-15151/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.