Ухвала суду № 23954056, 12.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2012 р.Справа № 2а-1870/408/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представників позивача Мілютіна Д.О., Ємельяненко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-маркет" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.02.2012р. по справі № 2а-1870/408/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-маркет"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-маркет" (надалі по тексту позивач, ТОВ "Сервіс-маркет") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (надалі по тексту відповідач, ДПІ в м. Суми), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 11.08.2011 р. №00075011502/64320.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08.02.2012 року в задоволенні позову ТОВ "Сервіс-маркет" відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "Сервіс-маркет" подало апеляційну скаргу та просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.02.2012 року скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає , що оскаржуване судове рішення не відповідає нормам матеріального права, а саме вимогам п. 288.4 ст. 288 Податкового Кодексу Українита ст.ст. 15, 21 Закону України "Пр оренду землі".

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, 08.07.2011 р. ДПІ в м. Суми проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Сервіс-маркет" з питання дотримання вимог податкового законодавства за січень травень 2011 р., за результатами якої складно акт перевірки №5763/152/31814196 від 28.07.2011 р. (а.с.6-8).

Перевіркою встановлено, що позивач, на підставі договору оренди від 27.07.2005 року, укладеного з Сумською міською радою, орендував земельну ділянку, яка розташована в м. Суми між вул. Харківська, проспектом Лушпи та вул. Д.Коротченка, площею 15,5960 га (а.с.27-28).

В ході проведення перевірки встановлено, що податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності, визначене платником податків в податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2011 р. в розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що призвело до заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за січень - травень 2011р. на 403325,55 грн. (а.с. 8).

11.08.2011 р. на підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ в м. Суми прийнято податкове повідомлення рішення №0007501502/64320, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: орендна плата з юридичних осіб в розмірі 403326,55 грн., в т.ч.403325,55 за основним платежем, 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.9).

За результатами розгляду первинної скарги ТОВ "Сервіс-маркет" ДПА України в Сумській області 04.10.2011 р. прийнято рішення №15959/10/25-005-252/326ск про залишення без змін вищезазначеного податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Суми.

За результатами розгляду повторної скарги рішенням ДПС України №7196/6/10-2215 від 09.12.2011 р. залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми (а.с. 10-12, 13-14).

Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення - рішення прийнято у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи щодо укладання позивачем договору оренди з міськрадою, проведення перевірки, складання акту, прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, та вірно застосував норми матеріального права при вирішенні справи, виходячи з наступного.

У відповідності до статті 206 Земельного Кодексу України від 25.10.2001 р. №2768- III із наступними змінами та доповненнями використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. При цьому, згідно частини 2 вказаної статті плата за землю справляється відповідно до закону, а з 01 січня 2011 року будь - які питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755 - VI, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Податкового кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Підпунктом 4.1.1. п.4.1 ст.4 Податкового кодексу закріплено принцип «загальність оподаткування», тобто, кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені Податковим кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями Податкового кодексу.

Відповідно до ст. 6 Податкового кодексу, податком є обов'язковий безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податків відповідно до Податкового кодексу.

Податковим кодексом на території України встановлено загальнодержавні та місцеві податки та збори.

В положенні п. 8.2 статті 8 Податкового кодексу зазначено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 9 Податкового Кодексу плату за землю віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

У відповідності до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків (пункт 36.3 статті 36 Податкового кодексу).

Порядок оподаткування землі в Україні, починаючи з 01 січня 2011 року, визначається розділом XIII «Плата за землю» Податкового кодексу.

Питання орендної плати за землю врегульовані статтею 288 Податковим кодексом України.

Враховуючи те, що плата за землю с загальнодержавним податком та обов'язковим до сплати, умови та підстави для зменшення розміру податку повинні бути визначені на законодавчому рівні, а саме в Податковому кодексі.

Повноваження щодо встановлення ставок загальнодержавних податків і зборів та інших обов'язкових елементів цих платежів, у відповідності до підпункту 12.1.3 пункту 12.1 статті 12 Податкового кодексу, належить виключно Верховній Раді України.

До повноважень органів місцевого самоврядування базового рівня ( сільських, селищних та міських рад, в тому числі Сумської міської ради) не належить зміна розмірів ставок загальнодержавних податків і зборів, до якого належить, зокрема, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.

До їх повноважень, у відповідності до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу, належить прийняття рішень про встановлення місцевих податків і зборів у порядку, визначеному Податковим кодексом, а саме: об'єктів оподаткування, платників податків і зборів, розмірів ставок, податкових періодів та інших обов'язкових елементів, визначених статтею 7 та з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII «Місцеві податки і збори» Податкового кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Тобто , враховуючи норми Податкового Кодексу України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, колегія суддів зазначає , що річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету суб'єктами господарювання, які орендують земельні ділянки державної та комунальної власності, визначається відповідно до умов договору, але з урахуванням вимог пп. 285.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України.

Пунктом 288.1 статті 288 ПКУ визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.2 статті 288 ПКУ).

Пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу чітко визначено, що мінімальний, річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності для всіх категорій земель, крім сільськогосподарського призначення, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку , що встановлюється розділом XIII Кодексу.

Разом з тим, статтею 271 ПКУ визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII ПКУ, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПКУ нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII ПКУ - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначені Законом України від 11.12.2003 р. N 1378-ІУ "Про оцінку земель" .

Відповідно до абзацу 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 9 Типового договору оренди землі встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності вноситься у грошовій формі та зазначається у відсотках нормативної грошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного податку.

Розмір орендної плати за землю переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом (пункт 13 Типового договору оренди).

Крім того, відповідно до п. 5.2 ст. 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Беручи до уваги те, що положення договору оренди не відповідають вимогам Податкового кодексу України і позивач не здійснив приведення положень договору оренди у відповідність до норм чинного законодавства, колегія суддів вважає правильним висновок відповідача щодо заниження ТОВ "Сервіс -маркет" суми орендної плати за землю за період з січня по травень 2011року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Суми №0007501502/64320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: орендна плата з юридичних осіб в розмірі 403326,55 грн., в т.ч. 403325,55 за основним платежем, 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями прийнято з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до приписів п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-маркет" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.02.2012р. по справі № 2а-1870/408/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 17.04.2012 р.