Ухвала суду № 23948696, 21.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 р.Справа № 2а-13255/10/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2011р. по справі № 2а-13255/10/2070

за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості

до ОСОБА_1

про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), в якому просив стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 4279,71 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2011 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості (юридична адреса: 61068, м. Харків, вул. Броненосця Потьомкіна, буд. 1-А, код ЄДРПОУ:03491277) незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 4279,71 грн.

Відповідач не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2011 року по справі № 2а-13255/10/2070 та постановити нову ухвалу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови неповно та невірно з`ясовано обставини справи.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 10.06.2008р. звернулась за сприянням у працевлаштуванні до Зміївського районного центру зайнятості, де була зареєстрована як шукаюча роботу з відкриттям персональної картки.

За заявою ОСОБА_1 від 17.06.2008р. про надання статусу безробітного, в якій вона зазначила, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, 17.06.2008р. їй було надано статус безробітної та призначена виплата допомоги по безробіттю відповідно до ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п. 2.1 "Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" з 17.06.2008р. по 11.06.2009р.

З 02.12.2008р. наказом № НТ081204 від 04.12.2008р. відповідачу припинена виплата допомоги у зв'язку з поновленням на роботі за рішенням суду відповідно до п.п. 2 п.1 ст. 31Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та знято з обліку.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 4279,71 грн. правомірні та обґрунтовані.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з частиною 2 статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Частиною 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно із ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Постановою КМУ від 20.03.2006 р. № 357 був затверджений Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Зазначений Порядок визначає механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до зазначеного Порядку, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітного та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені у документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітного.

Центри зайнятості під час проведення перевірки взаємодіють з органами державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, державними реєстраторами, управліннями праці та соціального захисту населення, відділами (управліннями) субсидій шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, та під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими угодами, ведення особистого селянського господарства тощо.

Порядок обміну інформацією між зазначеними органами та центрами затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 12.07.2006 р. № 259/407, Постановою правління Пенсійного фонду України від 12.07.2006 р. № 9-3, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 26 липня 2006 р. за № 876/12750 має назву "Порядок обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України".

Відповідно п. 6 "Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого Постановою КМУ від 20 03 2006 року № 357, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених із дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Згідно акту № 143 від 01.07.2010 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець відповідно свідоцтва про державну реєстрацію від 13.04.1995р., що підтверджується довідкою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа повинні подати державному реєстратору (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) такі документи:

- заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем;

- документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття фізичною особою - підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності.

Частиною 9 ст. 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає поштовим відправленням з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи:

- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням;

- довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах);

- довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості.

Відповідно до ч.ч. 15, 16, 17 ст. 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" за відсутності підстав для залишення документів, які передбачені частиною тринадцятою цієї статті, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем. Строк державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем не повинен перевищувати два робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем. Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем повинен видати (надіслати поштовим відправленням) заявнику або уповноваженій ним особі повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, другий примірник якого залучається до реєстраційної справи цієї фізичної особи - підприємця.

Як вбачається з довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 114026, 25.12.2007р. було зареєстровано лише рішення відповідача про припинення підприємницької діяльності, проте інших дій, прередбачених ч.9 ст. 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відповідачем не проводилось.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 114026 станом на 18.10.2011р. запис до Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця відносно відповідача державним реєстратором не вносився.

Отже, на момент надання статусу безробітного відповідач була зареєстрована, як фізична особа - підприємець з 13.04.1995р. та отримувала матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Таким чином, підприємець не може бути визнаний безробітним, оскільки віднесений законодавством до категорії зайнятого населення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення", зайнятість, як правило, приносить доход, що, проте, не виключає протилежного. Неотримання доходів від зайняття підприємницькою діяльністю не змінює статусу особи, яка зареєстрована як підприємець. Тому навіть у випадку відповідного документального підтвердження неотримання доходу, така особа не може бути визнана безробітною.

У разі встановлення центром зайнятості відповідно до Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно із п. 7 зазначеного Порядку рішення про повернення коштів особою та відшкодування коштів роботодавцем приймається керівником центру зайнятості і оформлюється наказом.

Директором Зміївського районного центру зайнятості винесено наказ про повернення коштів № 37 від 01.07.2010 р., у якому передбачено вжиття заходів по поверненню коштів у сумі 4279,71 грн., виплачених відповідачу, як допомоги по безробіттю за період з 10 листопада 2008 року по 01 грудня 2008 року.

Зазначений наказ та лист-претензія № 736 від 01.07.2010 року отримані відповідачем 28.08.2010 року, про що свідчить копія поштового відправлення (а.с. 24). Однак до теперішнього часу зазначені грошові кошти відповідачем до центру зайнятості не перераховані.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги про стягнення зазначених грошових коштів у судовому порядку є законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2011р. по справі № 2а-13255/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т. С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.