Постанова № 23942915, 08.05.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2012 р.Справа № 5024/2408/2011Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Разюк Г.П.,

суддів: Петрова М.С., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 22.12.11р., ОСОБА_2, довіреність № б/н від 03.05.12р.,

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 30-17/1/87 від 05.01.12р..

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт"

на рішення господарського суду Херсонської області від „26" січня 2012 року

по справі № 5024/2408/2011

за позовом Малого багатогалузевого приватного підприємства "Лідер", м.Херсон

до скаржника

про стягнення 86 622 грн. 35 коп.,

встановив:

У грудні 2011р. Мале багатогалузеве приватне підприємство (далі по тексту -МБ ПП ) "Лідер" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Державного підприємства (далі -ДП) "Херсонський морський торговельний порт" про стягнення заборгованості у сумі 86 622, 35 грн., що складається з: 86 173, 00 грн. основного боргу за поставлений за договором поставки № 46Т від 08.06.2010р. товар /цемент/, 449, 35 грн. -пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за періоди з 19.10.2011р. по 17.11.2011р. . Крім того, позивач просив відшкодувати його витрати на оплату судового збору в сумі 1732, 45 грн. та на оплату послуг адвоката в сумі 1500 грн..

Позовні вимоги з посилання на приписи ст.ст. 173-175, 193, 216-218, 230, 231, 193 ГК України та ст.ст. 599, 625 ЦК України мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору поставки № 46Т, укладеного між сторонами 08.06.2010р., свої зобов'язання щодо оплати за поставлений товар не виконав.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 26.01.2012 року, (суддя Гридасов Ю.В.) позов задоволено та з підстав обґрунтованості стягнуто на користь МБ ПП "Лідер" 86 173, 00 грн. основного боргу, 449, 35 грн. пені, а також відшкодовано 1732,45 грн. витрат по сплаті судового збору. Витрати позивача на оплату послуг адвоката у розмірі 1500, 00 грн. судом не відшкодовано з огляду на те, що вони не підтверджені належними та допустимими доказами.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, ДП "Херсонський морський торговельний порт" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вище означене рішення та прийняти нове, яким у позовних вимогах МБ ПП "Лідер" відмовити в повному обсязі.

Скаржник вважає, що місцевим господарським судом не були належним чином встановлені обставини справи, що мають значення для спору, рішення суду є незаконним і необґрунтованим і винесене з порушенням норм матеріального права,

Він звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що суд не врахував, що належних доказів поставки позивач не надав, а також те, що сторони не визначили розмір пені, бо ставка НБУ це величина змінна, а сторони не встановили за який період вона береться;

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, у судовому засіданні представники МБ ПП "Лідер", просили залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення, надавши на вимогу колегії видаткові накладні за листопад - грудень 2010р. на загальну суму 86173 грн..

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом першої інстанції, 08.06.2011 року між МБ ПП "Лідер" (Постачальник) та ДП "Херсонський морський торговельний порт" (Покупець) був укладений договір поставки № 46Т, згідно умов якого постачальник в порядку та на умовах, визначених цим Договором зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар (цемент), а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього на умовах даного Договору. /п.1.1/. Поставка товару здійснюється партіями згідно письмових заявок покупця /п.1.2/. Найменування, кількість і ціна за відповідну одиницю виміру визначається сторонами в Специфікації (Додаток № 1 до даного договору, який є його невід'ємною частиною)./п.1.3/.Документи на товар, які постачальнику повинен передати покупцеві: витратна накладна, податкова накладна, сертифікат якості. /п.1.4/.

Відповідно до договору загальна вартість товару становить 1 273 100, 00 грн., в тому числі ПДВ -212 183, 33 грн. /п.п.5.1,5.2/. Датою поставки вважається дата вказана в накладній /п.6.3/. Згідно із умовами п.п. 4.1, 4.2 Договору сторонами встановлено, що оплата за товар здійснюється на підставі рахунку позивача, на протязі 230 (двісті тридцяти) банківських днів з дня поставки партії товару покупцю. Згідно із умовами п. 8.1 договору при несвоєчасній оплаті вартості партії товару покупцем, постачальник має право стягнути пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 7.1 договору сторони узгодили, що даний договір набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31 грудня 2010р., а в частині взаєморозрахунків і гарантійних зобов'язань - до моменту повного виконання сторонами зобов'язань за договором.

МБ ПП "Лідер" виконувало свої зобов'язання за договором, здійснивши відповідачу поставку цементу, а саме: 30.11.2010 р. було поставлено цемент на суму 21573,00 грн., 01.12.2010 р. на суму 21624,00 грн., 22.12.2010р. на суму 21607,00 грн., 25.12.2010 р. на суму 21369, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними, в яких зазначена кількість поставленого товару, його ціна та які підписані уповноваженими особами та завірені печатками відповідача без зауважень. До того ж, на вимогу позивача № 1/05 від 11.05.11р. оплатити отриманий товар, відповідач цілком визнав його отримання, але послався на настання строку оплати з 18.10.11р. /а.с.12/.

Але і після настання строків розрахунків за поставку товару, який на суму 21573,00 грн. сплинув 18 жовтня 2011 року; на суму 21624,00 грн. - 24 жовтня 2011 року; на суму 42976,00 грн. - 17 листопада 2011 року, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, що стало підставою для звернення до господарського суду з позовом про стягнення залишку боргу в загальній сумі 86 173, 00 грн. та пені.

Матеріалами справи підтверджено, що 03.11.2011р. позивач направив на адресу ДП "Херсонський морський торговельний порт" претензію № 4/11 з вимогою здійснити повну оплату за договором № 46Т від 08.06.10р. /а.с.13/ , яка залишена відповідачем без відповіді.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За таких обставин, судова колегія цілком погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про обґрунтованість стягнення боргу за поставлений товар у розмірі 86 173, 00 грн., так як відповідач доказів їх оплати не надав.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Перевіривши обґрунтованість зроблених позивачем розрахунків та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, колегія вважає, що суд першої інстанції вірно та на підставі належних доказів стягнув з відповідача пеню у розмірі 449, 35 грн., що відповідає вимогам вищенаведених норм права та умовам п.8.1 договору поставки від 08.06.2010р..

Щодо доводів скаржника стосовно процесуальних порушень, то колегія зазначає, що вони є надуманими, оскільки не підтверджені матеріалами справи, а відповідач був повідомлений належним чином про час та місце проведення судового засідання від 26.01.12р., про що свідчить відбиток штампу ДП "Херсонський морський торговельний порт" за вх. № 230 від 19.01.12р. на ухвалі господарського суду Херсонської області від 12.01.2012р. про призначення розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим і не вбачає підстав для його скасування, а апеляційну скаргу ДП "Херсонський морський торговельний порт" залишає без задоволення.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 26 січня 2012 року по справі № 5024/2408/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" -без задоволення.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Г.П.Разюк

Суддя М.С. Петров

Суддя С.І.Колоколов

Повний текст постанови станову складено 10.05.2012р.