Рішення № 23942768, 04.05.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" травня 2012 р.Справа № 5017/317/2012

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім „Спутнік;

до відповідача: фірми «МЕДТЕРМ»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю;

про стягнення 22850,16 грн.

Суддя Цісельський О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився.

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Спутнік»(далі по тексту ТОВ ТД «Спутнік»), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з фірми «МЕДТЕРМ»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту фірма «МЕДТЕРМ»у вигляді ТОВ) 17 666,02 грн. основного боргу; 2 667,57 грн. індексу інфляції; 1 388,36 грн. пені; 1128,21 грн. 3% річних, всього 22 850,16грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.02.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду (суддею Власовою С.Г.), порушено провадження по справі, їй присвоєно їй № 5017/317/2012 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Згідно з розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 20.02.2012р. №5017/317/2012, у зв'язку з перебуванням судді Власової С.Г., справу № 5017/317/2012 за позовом ТОВ ТД «Спутнік»до фірми «МЕДТЕРМ»у вигляді ТОВ про стягнення 22 850,16 грн. було передано на розгляд судді Цісельському О.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.02.2012р. справу № 5017/317/2012 було прийнято до розгляду суддею Цісельським О.В.

07.03.2012р. суд отримав від позивача клопотання за вх. № 7277/2012 відповідно до якого позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглядати справу за наявними в матеріалах справи документами.

В судовому засіданні 13.04.2012р. суд отримав від позивача клопотання про продовження розгляду справи від 13.04.2012 (вх. №11277/2012) яке судом було задоволено.

Ухвалою господарського суду від 13.04.2012р. розгляд справи було продовжено до 05.05.2012р.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.02.2012р., про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, але в судове засідання не зявився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

22.03.2007 р. між ТОВ ТД «Спутнік»(Продавець) та Фірмою «Медтерм»у формі ТОВ (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 173 (далі - Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність, а Покупець прийняти та сплатити вартість електроінструменту та іншого товару (далі - Товар) в асортименті, кількості та номенклатурі у відповідності до накладних, які є невідємною частиною Договору (п.1 Договору).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Продавець продає Покупцю товар за узгодженими цінами, вказаними в накладних до кожної партії Товару. Загальна сума платежів за Договором визначається на підставі сум, вказаних в накладних до кожної партії товару. Загальна сума Договору відповідає сумі всіх накладних.

Відповідно до пункту 3.2 Договору, оплата за Товар здійснюється на протязі 20 банківських днів з моменту поставки кожної партії товару за накладною.

Пунктом 7.1. Договору сторони погодили , що Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2008р., але в любому випадку до повного завершення всіх розрахунків між сторонами.

Додатковою угодою №1 до договору №173 від 22.03.2007р. від 08.01.2009р. сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2010р.

Як свідчать матеріали справи, за період з 27.03.2007р. по 09.11.2009р. ТОВ ТД «Спутнік»поставило, а Фірмою «Медтерм»у формі ТОВ прийняло Товару на загальну суму 435765,68грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи, видаткові накладні №СП070327-006 від 27.03.2007р. на суму 13044,10грн., №СП070416-001 від 16.04.2007р. на суму 4566,04 грн., №СП070510-001 від 10.05.2007р. на суму 16609,97 грн., №СП070606-010 від 06.06.2007р. на суму 12733,08 грн., №СП070726-008 від 26.07.2007р. на суму 8484,04 грн., №СП070911-007 від 11.09.2007р. на суму 12 099,85 грн., №СП071030-004 від 30.10.2007р. на суму 21 815,57 грн., №СП080121-006 від 21.01.2008р. на суму 15 200,10грн., №СП 080125-012 від 25.01.2008р. на суму 5 100,12 грн., №СП080331-002 від 31.03.2008р. на суму 14866,10грн., №СП080529-009 від 29.05.2008р. на суму 8 482,14 грн., №СП080710-004 від 10.07.2008р. на суму 9 312,12 грн., №СП081016-005 від 16.10.2008р. на суму 50 333,83 грн., №СП081125-004 від 25.11.2008р. на суму 16 700,06грн., №СП090203-002 від 03.02.2009р. на суму 30 287,86 грн., №СП090721-002 від 21.07.2009р. на суму 44950,08 грн., №СП090818-004 від 13.08.2009р. на суму 40 500,24 грн., №СП091020-009 від 09.11.2009р. на суму 20 445,10р.

За поставлений товар, фірма «МЕДТЕРМ»у вигляді ТОВ сплатила лише 418099,66 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 90-125, Т.1).

Таким чином, станом на момент подання позову, за спірними видатковими накладними товару не були повністю оплачені, та сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 17 666,02 грн.

Також ТОВ ТД «Спутнік»нарахувало Відповідачу 2 667,57 грн. індексу інфляції; 1 388,36 грн. пені; 1128,21 грн. 3% річних

На виконання п. 5.2. Договору 30.12.2010р., 20.12.2011р. на адресу Відповідача було направлено претензію з вимогою сплати боргу. Як зазначає Позивач, станом на 23.01.2012 року відповіді на претензію не отримано, борг Відповідачем не сплачено.

Як зазначає Позивач, Відповідач, у порушення умов договору, свої зобов'язання відповідно до умов Договору належним чином не виконав, що і зумовило звернення позивача до суду із відповідним позовом.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунків заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобовязання виконувались не своєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 17 666,02 грн. основного боргу; 2 667,57 грн. індексу інфляції; 1 388,36 грн. пені; 1128,21 грн. 3% річних.

Судом перевірено розрахунки Позивача приведені в позовній заяві, встановлено їх правильність та відповідність матеріалам справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні Позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фірми «МЕДТЕРМ»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (67560, Одеська обл., Комінтернівський р-н., с. Красносілка, вул. Радгоспна, 1, код 13875208) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім „Спутнік (49044, м. Дніпропетровськ, Комсомольська, 1/13, код 30548674) 17 666,02 грн. основного боргу; 2 667,57 грн. індексу інфляції; 1 388,36 грн. пені; 1128,21 грн. 3% річних; 1609,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 10.05.2012 р.

Суддя Цісельський О.В.