Рішення № 23942716, 10.05.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.12 Справа № 8/5014/773/2012

За позовом Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськтеплокомуненерго", м. Алчевськ Луганської області,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Алчевськ Луганської області, -

про стягнення 9419 грн. 17 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при помічнику судді Рубан І.Є.,

в присутності представників сторін:

від позивача -ОСОБА_2 -юрисконсульт, -довіреність №1282 від 26.07.10 року;

від відповідача -представник не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 8533,88 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 885,29 грн., нарахованих ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору на поставку теплової енергії №65/1, укладеного між сторонами 11.07.05 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 12.04.12 року до 23.04.12 року та з 23.04.12 року до 10.05.12 року -у зв'язку з неявкою відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали в частині надання витребуваних документів;

До початку судового засідання 10.05.12 року від позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав частково, пославшись на факт часткового добровільного погашення відповідачем боргу після звернення позивача до суду (бухгалтерська довідка від 20.04.2012 за вих. №577 - про погашення частки боргу на суму 3000,00 грн., а саме: 29.03.12 року - 2000,00 грн.; 04.04.12 року -1000,00 грн.).

Отже, станом на день вирішення цього спору по суті предметом спору є: залишок суми основного боргу у розмірі 5533,88 грн. (8533,88 грн. -3000,00грн.) та інфляційні нарахування у сумі 885,29 грн., а разом -6419,17 грн.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки до суду не повідомив, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1;40;49-50;59 та ін.).

Оператор поштового зв'язку повернув до суду письмові повідомлення про вручення особисто відповідачеві ухвал суду про порушення провадження у справі та про відкладення її розгляду (а.с.40;50 та ін.), що, на думку суду, є достатньою підставою для висновку про вжиття ним належних заходів, спрямованих на повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань; крім того, факт добровільного часткового погашення боргу відповідачем суд розцінює як визнання позову.

Позивач не заперечив проти розгляду спору за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи, наявні у ній докази, а також те, що відповідач належним чином поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, суд, керуючись ст.43,ч.3 ст.22,ст.ст.32-34,36,43 та 75 ГПК України, вважає за можливе здійснити вирішення цього спору по суті у даному судовому засіданні за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

11.07.05 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) у простій письмовій формі укладено договір №65/1 на поставку теплової енергії, відповідно до якого постачальник бере на себе зобов'язання подавати споживачеві теплову енергію належної якості та в необхідних розрахункових та договірних обсягах (п.1.1).

Згідно п.2.1 договору теплова енергія подається споживачу у обсягах, визначених згідно додатку №1, а саме: для опалення площі 40,8м2 за ціною 3,95 грн. 1 м2 у разі відсутності засобів обліку, а у разі їх наявності -за ціною 112,81 грн. за 1 Гкал.

Споживач має право оплачувати рахунки за отриману теплову енергію у 10-денний термін від дня отримання (п.3.2.8).

Облік теплової енергії здійснюється розрахунковим способом (п.5.1).

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються виключно у грошовій формі відповідно до затверджених тарифів (п.6.1); розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.2).

У разі несвоєчасного здійснення розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі 0,5% суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочення, але не більше 2-х облікових ставок НБУ (п.7.2.3).

Договір набирає чинності з дня його укладення та діє до 31.12.05 року (п.10.1); він вважається щороку продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання (п.10.3) (а.с.7-10;11-14).

Позивач стверджує, що він у період з 03.01.10 року по 15.03.12 року відпустив споживачеві теплову енергію на загальну суму 17592,12 грн., яку споживач оплатив частково -на суму 9058,24 грн., що підтверджується наданими до справи: розрахунком суми боргу (а.с.15).

У зв'язку з неповною сплатою відповідачем вартості спожитого тепла виник основний борг у сумі 8533,88 грн. (17592,12 грн. -9058,24 грн.), на яку позивач, керуючись умовами договору та чинним законодавством, за період з грудня 2009 року по лютий 2012 року нарахував інфляційні втрати у сумі 885,29 грн. (розрахунок, - а.с.15), - а разом -9419,17 грн., які просив стягнути з відповідача.

Останній позов не спростував та не оспорив.

ІІ.Заслухавши позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

За загальним правилом договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

З норми, викладеної у частині 1 ст. 179 Господарського кодексу України, а також аналізу спірного договору вбачається, що він належить до числа господарських договорів.

Уклавши договір, сторони набули низку прав та зобов'язань.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі -ГКУ) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).

Відповідно до ст.526 ЦКУ (ст.193 ГКУ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Конкретний термін сплати вартості отриманої теплової енергії сторони визначили у п.3.1 договору, однак відповідач порушив його умови та не вжив заходів до своєчасної сплати вартості отриманих послуг та погашення боргу.

Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до купівлі-продажу у вигляді його різновиду -договору енергопостачання.

Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.275 Господарського кодексу України (далі -ГКУ) встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст. 662, 663 ЦКУ та 276 ГКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену договором кількість теплової енергії.

З огляду на викладене відповідач, отримавши від позивача теплову енергію на вищезгадану суму, повинен був, керуючись приписами ст. 692 Цивільного кодексу та частин 6-7 ст. 276 Господарського кодексу України, у визначений договором строк оплатити її вартість, однак не зробив цього, - а значить - припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

Суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем станом на день звернення позивача до суду 28.03.12 року (а.с.3-4) основного грошового зобов'язання за договором №65/1 від 11.07.05 року у сумі 8533,88 грн., а на час вирішення цього спору про суті -у сумі 5533,88 грн.

Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов'язань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

Позивач не ставить питання про стягнення пені, що є його правом.

При вирішенні спору в частині стягнення інфляційних нарахувань суд керується ст. 625 ЦКУ, згідно якій боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Спосіб захисту порушеного права сторонами за цим спором обрано у відповідності до вимог ст. 16 ЦКУ.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні, а саме:

основний борг підлягає стягненню у розмірі його непогашеного залишку, тобто у сумі 5533,88 грн.,

інфляційні нарахування -у сумі 885,29 грн., оскільки відповідач частково вжив заходів до погашення боргу після звернення позивача з цим позовом до суду.

В частині стягнення основного боргу у сумі 3000,00 грн. провадження по справі підлягає припиненню на підставі п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до приписів ст.ст.44 та частини 2 ст.49 ГПК України суд витрати по сплаті судового збору у повному обсязі покладає на відповідача як на сторону, яка порушила вимоги закону, умови договору та з вини якої спір доведено до суду.

На підставі викладеного, ст.ст.11.16,509,525,526,529,530,549,611,612,614,623-625,655,692 Цивільного кодексу України, ст.ст.173,193,227,232,275,276 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4-3,ч.3 ст.22,ст.ст.32-34,43,44,49,75,п.11 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрованеана за адресою: АДРЕСА_1, - на користь Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськтеплокомуненерго", ідентифікаційний код 02132266, яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Леніна, 126, - основний борг за отриману теплову енергію у сумі 5533 (п'ять тисяч п'ятсот тридцять три) грн. 88 коп., інфляційні нарахування у сумі 885 (вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 29 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Провадження по справі в частині стягнення з відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 частки основного боргу за отриману теплову енергію у розмірі 3000 грн. 00 коп. -припинити за відсутності предмету спору.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 10.05.12 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано -11 травня 2012 року.

Суддя А.П.Середа