Ухвала суду № 23942618, 07.05.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______ У Х В А Л А

07.05.12 Справа № 17/186/2011.

Суддя Секірський А.В., розглянувши матеріали скарги ТОВ "Луганськвода" №20/1074 від 03.04.2012 у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ

про стягнення 23 253 526 грн. 72 коп.

Орган виконання судових рішень -Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

в присутності представників сторін:

від позивача -не прибув;

від відповідача - ОСОБА_1, довіреність № 755 від 30.12.2011;

від Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України -ОСОБА_2, завідувач сектору аналітики та статистики, довіреність №2.8.1.1-22/1006 від 30.12.2011.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" звернулось зі скаргою №20/1074 від 03.04.2012 на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, з вимогою: скасувати частково постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 28.03.2012 №31762520, виключивши з-під арешту рахунки:

- №2600412100795 в ПАТ «Укркомунбанк»;

- №2604312660139 в Алчевському відділені ПАТ «Укркомунбанк»;

- №2604512510018 в Свердловському відділені ПАТ «Укркомунбанк»;

- №26047125401271 в Ровеньковському відділені ПАТ «Укркомунбанк»;

- №2604812640167 в Первомайському відділені ПАТ «Укркомунбанк»;

- №2604212210269 в ПАТ «Укркомунбанк»;

- №26040120000004 в ПАТ «ВіЕйбі Банк».

Представник відповідача 17.04.2012 здав до канцелярії суду заяву до скарги №20-юр від 17.04.2012, в якій зазначив, що ТОВ "Луганськвода" до скарги №20/1074 від 03.04.2012 на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, були надані копії договорів обслуговування окремих поточних рахунків страхувальників -роботодавців для зарахування страхових коштів. ТОВ "Луганськвода" замість окремого поточного рахунку №2604812100795, який вказаний у договору №19/795с від 17.01.2011, у скарзі був вказаний помилково розрахунковий рахунок №2600412100795 в ПАТ «Укркомунбанк».

Тому, ТОВ "Луганськвода" просить суд: скасувати частково постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 28.03.2012 №31762520, виключивши з-під арешту рахунки:

- №2604812100795 в ПАТ «Укркомунбанк»;

- №2604312660139 в Алчевському відділені ПАТ «Укркомунбанк»;

- №2604512510018 в Свердловському відділені ПАТ «Укркомунбанк»;

- №26047125401271 в Ровеньковському відділені ПАТ «Укркомунбанк»;

- №2604812640167 в Первомайському відділені ПАТ «Укркомунбанк»;

- №2604212210269 в ПАТ «Укркомунбанк»;

- №26040120000004 в ПАТ «ВіЕйбі Банк».

Вищезазначене уточнення ТОВ "Луганськвода" по скарзі приймається судом до розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 19.04.2012 надав відзив на скаргу №01-31/2/32 від 18.04.2012, в якому зазначив, що скарга не підлягає задоволенню в частині зняття арешту з коштів, які знаходяться на рахунку №2600412100795 в ПАТ «Укркомунбанк»(далі - Рахунок), з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»(далі - Закон) страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Також п. 2 ст. 19 Закону передбачено, що кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються тільки за цільовим призначенням.

Зазначені норми Закону свідчать про те, що кошти, які зараховуються на окремий поточний рахунок, відкритий страхувальником-роботодавцем у банку, належать Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та використовуються виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Проте скаржник неодноразово спрямовував кошти з Рахунку на оплату за спожиту електричну енергію, що підтверджується випискою банку.

Відтак, зазначений скаржником у скарзі рахунок №2600412100795, відкритий в ПАТ «Укркомунбанк», є звичайним поточним рахунком, а кошти, які на ньому знаходяться підлягають арешту та можуть бути спрямовані на стягнення на підставі виконавчих документів, оскільки належать виключно ТОВ «Луганськвода».

Тому, представник позивача просить суд відмовити у задоволенні скарги ТОВ «Луганськвода»від 03.04.2012 №20/1074, в частині зняття арешту з коштів, які знаходяться на рахунку «2600412100795 в ПАТ «Укркомунбанк».

Представник позивача явку свого повноважного та компетентного представника у судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст. 1212 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.

З огляду на викладене, скарга розглядається за відсутністю представника позивача.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані учасниками процесу докази на підтвердження своїх доводів, суд

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Луганської області від 03.01.2012 позов задоволений частково: стягнуто з відповідача на користь позивача -борг за активну електроенергію в сумі 18931496,72 грн., борг за реактивну електроенергію у сумі 262407,86 грн., пеню у сумі 581933,09 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., в частині стягнення боргу в сумі 2895755,95 грн. провадження у справі припинено, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення по справі №17/186/2011 був виданий відповідний наказ від 17.02.2012.

Відповідач звернувся до суду зі скаргою №20/1074 від 03.04.2012 на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, з вимогою: скасувати частково постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 28.03.2012 №31762520, виключивши з-під арешту рахунки:

- №2604812100795 в ПАТ «Укркомунбанк»;

- №2604312660139 в Алчевському відділені ПАТ «Укркомунбанк»;

- №2604512510018 в Свердловському відділені ПАТ «Укркомунбанк»;

- №26047125401271 в Ровеньковському відділені ПАТ «Укркомунбанк»;

- №2604812640167 в Первомайському відділені ПАТ «Укркомунбанк»;

- №2604212210269 в ПАТ «Укркомунбанк»;

- №26040120000004 в ПАТ «ВіЕйбі Банк».

В обґрунтування скарги відповідач зазначає, що постановою Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 28.03.2012 №31762520 на виконання наказу господарського суду Луганської області №17/186/2011 від 23.01.2012 про стягнення з ТОВ „Луганськвода" на користь ТОВ „Луганське енергетичне об'єднання" заборгованості за активну електроенергію в сумі 18931486,72 грн. накладено арешт на кошти ТОВ „Луганськвода", що містяться на рахунках ТОВ „Луганськвода", у тому числі: №2600412100795 в ПАТ „Укркомунбанк", №2604312660139 в Алчевському відділені ПАТ „Укркомунбанк", №2604512510018 в Свердловському відділені ПАТ „Укркомунбанк", №26047125401271 в Ровеньковському відділені ПАТ „Укркомунбанк", №2604812640167 в Первомайському відділені ПАТ „Укркомунбанк," № 2604212210269 в ПАТ „Укркомунбанк", № 26040120000004 в ПАТ „ВіЕйбі Банк".

Зазначені рахунки є окремими поточними рахунками для обліку та використання страхових коштів, перерахованих Фондом соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності робітників ТОВ „Луганськвода".

Суд дійшов висновку, що постанова Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 28.03.2012 №31762520 підлягає частковому скасуванню, з наступних підстав.

Так, статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Водночас, Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 № 377/8976) прямо вказує на те, що кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, спрямовуються тільки на: виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, на поховання.

Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються тільки за цільовим призначенням. У разі їх невикористання в поточному році вони переходять на наступний фінансовий рік.

Фінансування страхувальників - роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням

Державний виконавець наклав арешт на грошові кошти на окремі поточні рахунки ТОВ "Луганськвода", однак, банк не має права перераховувати з цих рахунків кошти на рахунок виконавчої служби, тому кошти залишаються на рахунках банка не використаними, а працівники боржника не одержують вчасно страхові кошти, які їм належать.

Закон України „Про виконавче провадження" (далі -Закон) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно п.6 ст. 11 Закону, державний виконавець має право накласти арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах банках, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

У відповідності до п.3 ст. 52 Закону, готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. Тобто, державний виконавець діяв на підставі цього Закону.

Але, іншим Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 №2240-111 забороняється використовувати страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Отже, вищезазначеним законом встановлено, що страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Тобто, положення Закону України „Про виконавче провадження" знаходяться у протиріччі з Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".

Закони України „Про виконавче провадження" та „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" є нормативними актами однакової юридичної сили.

Однак, застосовується у першу чергу Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", який є спеціальним по відношенню до даних правовідносин, та який забороняє стягнення на підставі виконавчих та інших документів коштів, які цільовим призначенням спрямовані для виплати матеріальної допомоги. Тому, цим спеціальним законом забороняється стягнення коштів з окремих рахунків, кошти яких спрямовуються тільки для оплати перерахованих Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності робітникам ТОВ «Луганськвода».

Відповідно до ст. 46 Конституції України має перевага положення Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" перед положенням Закону України „Про виконавче провадження".

У разі, якщо закони знаходяться в протиріччі між собою, то суд зобов'язаний застосувати закон, який є спеціальним законом по відношенню до іншого закону.

У відповідності до ст.6 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Тому, скаржник вважає, що арешт окремих поточних рахунків страхувальника порушують права і охоронювані законом інтереси робітників ТОВ „Луганськвода", які не є боржниками перед ТОВ „ЛЕО" і не зобов'язані належними їм коштами розраховуватися за вищезазначеним виконавчим провадженням. А відтак, накладення арешту на спеціальні рахунки з цільовим призначенням порушує права та законні інтереси фізичних осіб, які не є сторонами у виконавчому проваджені.

Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 №2240-111 забороняється використовувати страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Отже, вищезазначеним законом встановлено, що страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що, грошові кошти на рахунках підприємства: №2600412100795 в ПАТ „Укркомунбанк", №2604312660139 в Алчевському відділені ПАТ „Укркомунбанк", №2604512510018 в Свердловському відділені ПАТ „Укркомунбанк", №26047125401271 в Ровеньковському відділені ПАТ „Укркомунбанк", №2604812640167 в Первомайському відділені ПАТ „Укркомунбанк," № 2604212210269 в ПАТ „Укркомунбанк", № 26040120000004 в ПАТ „ВіЕйбі Банк", та на які накладено арешти органом виконання рішень постановою від 28.03.2012 №31762520, необхідні відповідачу для нормального здійснення господарської діяльності, крім того робітники ТОВ „Луганськвода" не одержують вчасно страхові кошти, які їм належать.

Згідно абзацу 6 пункту 7 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 №04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів", за результатами розгляду скарги на дії органів державної виконавчої служби виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на зазначене, суд вважає, що скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" №20/1074 від 03.04.2012 на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" №20/1074 від 03.04.2012 на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, задовольнити.

2. Скасувати частково постанову про арешт коштів боржника, накладені Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 28.03.2012 №31762520, виключивши з-під арешту рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", а саме:

- №2604812100795 в ПАТ «Укркомунбанк»;

- №2604312660139 в Алчевському відділені ПАТ «Укркомунбанк»;

- №2604512510018 в Свердловському відділені ПАТ «Укркомунбанк»;

- №26047125401271 в Ровеньковському відділені ПАТ «Укркомунбанк»;

- №2604812640167 в Первомайському відділені ПАТ «Укркомунбанк»;

- №2604212210269 в ПАТ «Укркомунбанк»;

- №26040120000004 в ПАТ «ВіЕйбі Банк».

Суддя А.В. Секірський