Рішення № 23942498, 07.05.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "07" травня 2012 р. Справа № 18/5007/32/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 03.04.2012р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен-Полісся" (м. Житомир)

до Концерну "Військторгсервіс" (м.Київ) в особі Житомирської філії Концерну "Військторгсервіс" (м.Житомир)

про стягнення 67603,71грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 67603,71грн. заборгованості, з яких: 29559,70грн. - основного боргу, 1427,95грн. - пені, 4433,96грн. - штрафу, 32182,10грн. - відсотків за користування чужими грошовими коштами. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1609,50грн. - судових витрат та 3000,00грн. - витрат на оплату послуг адвоката.

Представник позивача в судове засідання подав заяву про відмову від позову в частині 32182,10грн. - відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що позивач до прийняття рішення по справі вправі відмовитись від позову. Відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, підписаній позивачем, що долучається до справи (ст.78 ГПК України).

До прийняття відмови суд роз'яснює представникам сторін наслідки часткової відмови від позову та перевіряє повноваження на вчинення відмови у представника позивача.

Відмова від 32182,10грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, підписана представником ТОВ "Рошен-Полісся" - ОСОБА_1, право якого на відмову від позову передбачено довіреністю від 03.05.2012р. (а.с.54).

Розглянувши заяву позивача від 07.05.2012р., враховуючи право позивача на часткову відмову від позову, господарський суд відповідно до ст.78 ГПК України приймає відмову позивача від позову в частині стягнення 32182,10грн. - відсотків за користування чужими грошовими коштами, оскільки вважає, що ця відмова не суперечить діючому законодавству і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов в частині стягнення з відповідача 35421,61грн., з яких: 29559,70грн. - основний борг, 1427,95грн. - пеня, 4433,96грн. - штраф.

Представник відповідача в судове засідання надав відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов визнає в частині основного боргу, та просить відстрочити виконання рішення суду (а.с.51-53).

Представник позивача заперечив проти відстрочки виконання рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2011 року між ТОВ "Рошен-Полісся" (Постачальник, позивач) та Концерном "Військторгсервіс" в особі Житомирської філії Концерну "Військторгсервіс" (Покупець, відповідач) укладено Договір поставки товару №116 (а.с.15-16), за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця продовольчі товари, а покупець зобов'язався прийняти товар в асортименті, кількості і по ціні, згідно накладних і оплатити його на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Пунктом 3.3 договору встановлено, що термін відстрочки платежу за товар, поставлений покупцю на підставі даного договору, становить 14 календарних днів від дати поставки товару покупцю по кожній окремій накладній.

На виконання умов договору №116 від 01.02.2011р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 32559,70рн., що підтверджується видатковими накладними №РП-00069150, №РП-00069191, №РП-00072564, №РП-00072612, №РП-00072998, №РП-00072684 (а.с.17-22).

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару на підставі договору №116 від 01.02.2011р. виконав частково на суму 3000,00грн. (а.с.23).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отриманий товар в сумі 29559,70грн.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що станом на час розгляду справи несплаченою залишилась сума в розмірі 29559,70грн.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Приписами ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 29559,70грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач відповідно до п.6.2 договору за порушення строків оплати нарахував відповідачу пеню в сумі 1427,95грн. та 4433,96грн. штрафу.

Відповідно до п.6.2 договору в разі прострочення покупцем строку оплати, що вказаний в п.3.3 даного договору, він зобов'язаний виплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, за кожен день прострочки платежу, а також в разі прострочення покупцем строку оплати товару більш ніж на двадцять календарних днів покупець повинен додатково сплатити постачальнику штраф в розмірі 15 % від суми боргу.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу (а.с.3-4), суд вважає його обґрунтованим, оскільки пеня в сумі 1427,95грн. та штраф у розмірі 4433,96грн. нараховані відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України.

Разом з тим, здійснивши правову оцінку застосованих позивачем заходів відповідальності за порушення грошового зобов'язання, господарський суд вважає за необхідне застосувати приписи статті 233 Господарського кодексу України про випадки зменшення розміру штрафних санкцій.

Так, згідно частини першої цієї статті, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня згідно ст.230 ГК України) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки позивачем не доведено факту завдання йому чи іншим учасникам господарських відносин збитків внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем коштів, господарський суд, керуючись п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, вважає за можливе зменшити розмір застосованої позивачем пені до 1000,00грн., а штрафу до 3000,00грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3000,00грн. витрат за оплату послуг адвоката, що виникли внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань, на підставі Договору про надання адвокатських послуг №4/2011 від 28.04.2011р. (а.с.24-26).

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат, крім судового збору, входить зокрема оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката, позивач долучив до матеріалів справи договір про надання адвокатських послуг №4/2011 від 28.04.2011р. та додаткові угоди до даного договору, укладені між ТОВ "Міжнародний правовий консалтинг" та ТОВ "Рошен-Полісся", копію Свідоцтва за НОМЕР_1, виданого 10.03.2011р. гр. ОСОБА_1 про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.36), платіжне доручення №2338 від 02.03.2012р. про сплату позивачем ТОВ "Міжнародний правовий консалтинг" гонорару в сумі 3000,00грн. згідно додаткової угоди №7 до договору від 28.04.011р.

З наданого представником позивача протоколу №1 загальних зборів учасників ТОВ "Міжнародний правовий консалтинг" вбачається, що ОСОБА_1 є головою товариства "Міжнародний правовий консалтинг" (а.с.35).

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач визнав, що допустив порушення оплати товару, поставленого на підставі договору поставки товару №116 від 01.02.2011р.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, на суму 35421,61грн., з яких: 29559,70грн. - основний борг, 1427,95грн. - пеня, 4433,96грн. - штраф.

Разом з тим, як зазначалось вище, суд зменшує розмір штрафу до 3000,00грн., пені до 1000,00грн.

Таким чином, до стягнення підлягає сума 33559,70грн., з яких: з яких: 29559,70грн. - основний борг, 1000,00грн. - пеня, 3000,00грн. - штраф.

Крім того, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву просить суд відстрочити виконання рішення суду.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Так, Роз'ясненням Вищого господарського суду України №02-5/333 від 12.09.1996р. "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" (зі змінами і доповненнями) визначено, що підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Таким чином, у будь-якому випадку, відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку пов'язано з об'єктивними, непереборними, тобто, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Проте, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви відповідача про відстрочку виконання рішення господарського суду Житомирської області, оскільки боржником не подано доказів, які свідчать про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим.

Приписами ч.2 ст.49 ГПК України передбачено, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судовий збір та витрати на оплату послуг адвоката покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись до суду.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 78, п.4 ч.1 ст.80, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Прийняти відмову від позову в частині стягнення 32182,10грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами та припинити провадження у справі в цій частині.

2. Позов задовольнити частково.

3. Зменшити розмір штрафу до 3000,00грн., пені до 1000,00грн.

4. Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" ( 03151, м.Київ, вул.Молодогвардійська, 28 а, код 33689922) в особі Житомирської філії Концерну "Військторгсервіс" (10014, м.Житомир, проспект Миру, 22, код 35212338)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен-Полісся" (м.Житомир, вул.Ватутіна, 188, код 37390603)

- 29559,70грн. - основного боргу;

- 1000,00грн. -пені;

- 3000,00грн. - штрафу;

- 3000,00грн. витрат на послуги адвоката;

- 1609,50грн. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.