Ухвала суду № 23933640, 10.04.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 року справа №2а-7823/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Бадахової Т.П., Ханової Р.Ф., секретар судового засідання Костроміна Г.С., з участю представника позивача Гадомського Д.В., представника відповідача Гой В.П., представників третіх осіб Сафонової С.В., Жердевої Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 р. у справі № 2а-7823/10/0570 за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Лафарж Гіпс» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби, третя особа - Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Лафарж Гіпс» (далі «позивач», ТДВ «Лафарж Гіпс») звернулося в суд з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби (далі «відповідач», СДПІ у м. Донецьку) про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000602342/3/3372/10/15-1623/3 від 04.02.2010р.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.03.2011р. Закрите акціонерне товариство «Лафарж Гіпс» замінено правонаступником Товариством з додатковою відповідальністю «Лафарж Гіпс».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року позовні вимоги були задоволені в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не відповідність висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що ними не проводилася перевірка позивача у вказаний період та не здійснювалося донарахування з податку на прибуток з застосуванням штрафних (фінансових) санкцій.

На час ухвалення постанови судом першої інстанції позивач знаходився на обліку в Артемівській ОДПІ, яка здійснювала перевірку та складала документальні висновки за результатами порушення податкового законодавства; визначила суму донарахованого податкового зобов'язання на підставі податкового повідомлення-рішення у встановленому законом порядку.

Спірне податкове повідомлення-рішення було складене СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку у зв'язку з тим, що на час адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення Артемівської ОДДІ, позивача було передано на податковий облік до відповідача.

Представник відповідача та треті особи в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги представника відповідача, заперечення представника позивача проти доводів апеляційної скарги, пояснення представників третіх осіб, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного провадження, Артемівською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Лафарж Гіпс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р., валютного та іншого законодавства за період 01.10.2007р. по 31.12.2008р., за наслідками якої складений акт від 09.07.2009р. № 2610/23/00290601.

Згідно висновку вказаного акту перевіркою встановленні порушення, у тому числі: п.5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.2.5 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3, пп. 5.4.8 п.5.4 ст.5, п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.12 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», в результаті чого:

- завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2008 рік на 818 540,00 грн.;

- занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 556502,00 грн., у тому числі: за IV квартал 2007 року в сумі 141 952,00 грн., за I квартал 2008 року у сумі 74 115,00 грн., за півріччя 2008 року у сумі - 97 407,00 грн., в тому числі II квартал 2008р. в сумі 23 292,00 грн., за 3 квартали 2008р. у сумі 197 901,00 грн., в тому числі III квартал 2008р. в сумі 100 494,00 грн., за 2008р. у сумі 414 550,00 грн., в тому числі IV квартал 2008р. в сумі 216 649,00 грн.

На підставі акту перевірки та за наслідками адміністративного оскарження первинних податкових повідомлень рішень, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 04.02.2010р. № 0000602342/3/3372/10/15-1623/3, яким ЗАТ «Лафарж Гіпс» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 817 176,00 грн., у тому числі за основним платежем 556 502,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 260 674,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ «Лафарж Гіпс» укладено договір від 27.10.2008р. № 2710 з Приватним підприємством «ЕнЕрДжи», у якості виконавця, щодо надання інформаційно-консультаційних послуг - «Огляд помісячного об'єму ринку гіпсокартону 2004р. - 2008р.».

08.12.2008р., на підставі зазначеного договору складено акт здачі-прийняття робіт на надання інформаційно-консультаційних послуг на суму 264 663,50 грн. (без ПДВ).

Перевіряючими встановлено, що у ЗАТ «Лафарж Гіпс» існує підрозділ - Служба продажу та маркетингу, до складу якої входить п'ять відділів, в обов'язки яких входять питання, що відображені у зазначеному договорі. ЗАТ «Лафарж Гіпс» не надано документів, яків засвідчують повноту виконання робіт із зазначеної тематики послуг, не надано документи, які підтверджують конкретний вплив отриманих інформаційних послуг на розвиток господарської діяльності підприємства, не надано висновки з питань доцільності укладання комерційних угод та економічний аналіз умов контрактів, відсутня інформація про проведені переговори з конкретним колом покупців та постачальників. Також, не встановлено повноти виконання виконавцем зазначених інформаційних послуг, виконання яких передбачено договором, та їх участі у господарській діяльності ЗАТ «Лафарж Гіпс». Таким чином, ЗАТ «Лафарж Гіпс» завищено валові витрати на 264 664,00 грн. за 4 квартал 2008р. у зв'язку з включенням до складу валових витрат у декларації з податку на прибуток підприємства інформаційно-консультаційних послуг.

Зазначене порушення не вплинуло на порядок формування податкового кредиту з ПДВ, так як позивачем не віднесено суму ПДВ до реєстру отриманих податкових накладних за період, що перевірявся.

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 6/1 від 21.02.2011р. висновок акту перевірки від 09.07.2009р. № 2610/23/00290601 щодо завищення валових витрат на суму 264 664,00 грн. по інформаційно-консультаційним послугам, отриманим від Приватного підприємства «ЕнЕрДжи», документально не підтверджуються, а ЗАТ «Лафарж Гіпс» до складу валових витрат за 4 квартал 2008 року взагалі не включено отримані від Приватного підприємства «ЕнЕрДжи» інформаційно-консультаційні послуги на суму 264 664,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про безпідставність висновку податкового органу щодо завищення позивачем валових витрат за 4 квартал 2008р. на 264 664,00 грн. через не включення ЗАТ «Лафарж Гіпс» до складу валових зазначеної суми.

Щодо порушення про завищення валових витрат, у зв'язку з включенням до складу валових витрат сум витрат, не пов'язаних з господарською діяльністю ЗАТ «Лафарж Гіпс» на суму 348 316,00 грн. встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу від 02.01.2006р. № 01/03-04 ЗАТ «Лафарж Гіпс» створено структурний підрозділ у м. Києві.

Податковим органом було встановлено, що до складу валових витрат включено суми витрат з оренди приміщення під офіс структурного підрозділу у м. Києві, які отримані від ВАТ «Галант» за договорами оренди офісного приміщення, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Чорноморська, 1, відомості щодо якого відсутні у Артемівській об'єднаній державній податковій інспекції та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

З урахуванням положень п.5.1 та пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5, а також п. 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що дії щодо належної реєстрації суб'єктом господарювання свого структурного підрозділу не створюють наслідків щодо правомірності або неправомірності включення до валових витрат сум, що пов'язанні із діяльністю таких підрозділів.

Крім того, згідно висновку судово-економічної експертизи № 6/1 від 21.02.2011р., висновки акту перевірки від 09.07.2009р. № 2610/23/00290601 у частині завищення валових витрат на суму 348 316,00 грн. по витратам з оренди приміщення за договорами оренди з ВАТ «Галант» за період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р. документально не підтверджуються.

Щодо встановленого порушення про включення до складу валових витрат сум, що сплачені ТОВ «Динадис» за авіа, залізничні квитки, проживання у готелі за договором від 02.03.2007р. № 02/03-34 судом встановлено наступне.

В акті перевірки податкового органу від 09.07.2009р. зазначено, що інформація щодо відомостей: хто, коли, з якою метою, на підставі яких наказів, авансових звітів використовував авіа, залізничні квитки, проживав у готелях, з наданих до перевірки документів - невідома. Також, документи, які свідчили б проте, хто і з якою метою здійснював поїздки та користувався послугами проживання і безпосередній зв'язок таких операцій з господарською діяльністю підприємства до перевірки не надавались. Таким чином, перевіряючі дійшли до висновку про завищення ЗАТ «Лафарж Гіпс» валових витрат на 924 375,00 грн. у зв'язку з включенням до складу валових витрат сум витрат, не пов'язаних з господарською діяльністю підприємства, та не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до валових витрат включаються витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо. Не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктами 5.3.1 та 5.4.4 цієї статті, а також на цілі, не пов'язані з відшкодуванням особистих витрат фізичної особи, яка перебуває у відрядженні.

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 6/1 від 21.02.2011р. висновок акту перевірки від 09.07.2009р. № 2610/23/00290601 щодо завищення валових витрат на суму 924 375,00 грн. по сумам сплачених ТОВ «Динадис» за авіа, залізничні квитки, проживання у готелі за період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р., документально підтверджуються частково на 296 046,00 грн. за четвертий квартал 2007р.

При цьому, згідно вказаного висновку експертизою встановлено, в іншій частині вказані суми сплачені ТОВ «Динадис» до складу валових витрат не були віднесені.

Таким чином, висновки акту перевірки від 09.07.2009р. № 2610/23/00290601 щодо завищення валових витрат на суму 628 329,00 грн. по сумам сплачених ТОВ «Динадис» є необґрунтованими.

Щодо порушення про завищення валових витрат на 9 268,00 грн., податковим органом встановлено, що відповідно до даних розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища задекларовано суму збору за скиди та розміщення відходів понадлімітні норми у сумі 9 268,08 грн., у тому числі за четвертий квартал 2007 року у сумі 3 146,28 грн., за другий квартал 2008 року у сумі 1,67 грн., за третій квартал 2008 року у сумі 1 897,08 грн., за четвертий квартал 2009 року у сумі 4 223,05 грн. ЗАТ «Лафарж Гіпс» відображено зазначені суми у валових витратах суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України «Про систему оподаткування» (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.

Статтею 44 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 12 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. N 303, збір, який справляється за скиди та розміщення відходів у межах лімітів, відноситься на валові витрати виробництва та обігу, а за перевищення цих лімітів - справляється за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні юридичних осіб. Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності включають збір до складу витрат виробництва (обігу).

Згідно п. 7.6 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 р. N 162/379 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9 серпня 1999 р. за N 544/3837, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що збір, який справляється за скиди та розміщені відходи в межах лімітів, відноситься на валові витрати виробництва та обігу, а за перевищення цих лімітів - не включається до складу валових витрат платників збору.

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 6/1 від 21.02.2011р., висновки акту перевірки від 09.07.2009р. № 2610/23/00290601 у частині завищення валових витрат на суму 9 268,00 грн. у зв'язку з відображенням у валових витратах понадлімітних норм сум збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р. - документально підтверджуються.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок по те, що ЗАТ «Лафарж Гіпс» безпідставно включив до складу валових витрат понадлімітні норми сум збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 9 268,00 грн.

Щодо встановленого податковим органом порушення про включення до складу валових витрат ЗАТ «Лафарж Гіпс» витрат у сумі 207 758,23 грн. на відрядження у четвертому кварталі 2007р. та у першому кварталі 2008р. при відсутності первинних документів, які дають право на віднесення витрат на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, судом встановлено наступне.

Як вбачається із акту перевірки від 09.07.2009р., висновок податкового органу ґрунтується на тому, що створений ЗАТ «Лафарж Гіпс» структурний підрозділ у м. Києві, з якого та до якого здійснювались відрядження, не відображений у відомостях у Артемівській об'єднаній державній податковій інспекції та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому зазначені відрядження не пов'язані із господарською діяльністю відповідача. Авансові звіти на відрядження до м. Києва та з м. Києва завірені печаткою «Лафарж Гіпс № 1»

Відповідно до пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу валових витрат платника податку за наявності підтверджуючих документів щодо зв'язку такого відрядження з основною діяльністю такого платника податку - запрошень приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору (контракту); інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь особи, яка відряджена стороною, у переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що збігається з основною діяльністю платника податку.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 6/1 від 21.02.2011р., висновки акту перевірки від 09.07.2009р. у частині завищення валових витрат на суму 207 758,23 грн. у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат на відрядження у четвертому кварталі 2007р. та у першому кварталі 2008р. по авансовим звітам завіреним печаткою «Лафарж№1» - документально не підтверджуються.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про необґрунтованість висновків податкового органу щодо завищення валових витрат на суму 207 758,23 грн. у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат на відрядження з та до структурного підрозділу ЗАТ «Лафарж Гіпс» у м. Києві.

Щодо встановленого податковим органом порушення про завищення валових витрат на 1 235 653,00 грн., судом встановлено наступне.

Як вбачається з акту перевірки податкового органу від 09.07.2009р., за результатами акту попередньої планової перевірки від 17.04.2008р. №962/23/00290601 сума збитків за три квартали 2007 року була зменшена в повному розмірі у сумі 1 290 166,00 грн., донараховані суми оскаржують ся у судовому порядку. За результатами 4 кварталу 2007 року прибуток до оподаткування склав 54 513,00 грн. ЗАТ «Лафарж Гіпс» за 2008р. задекларовано 818 540,00 грн. збитків, які виникли внаслідок відображення в декларації з податку на прибуток підприємств по рядку 04.9 від'ємного значення об'єкта оподаткування у сумі 1 235 653,00 грн. - збитків сформованих у 2007р. У зв'язку із тим, що сума збитків за 3 квартали 2007р. була зменшена в повному розмірі за результатами акту попередньої планової перевірки від 17.04.2008р. №962/23/00290601, ЗАТ «Лафарж Гіпс» не має права на включення до складу валових витрат від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду.

На підставі акту перевірки від 17.04.2008р. №962/23/00290601 Артемівською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.05.2008р. №0000662342/0, яке оскаржувалось у адміністративному порядку. Прийняте за наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 02.12.2008р. №0001202342/3 на момент складання акту перевірки від 09.07.2009р. № 2610/23/00290601 оскаржувалось у судовому порядку.

Підпунктом 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на момент прийняття спірного у цій справі рішення, встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що на момент складання акту перевірки від 09.07.2009р., висновок податкового органу про неправомірне включення до складу валових витрат сум, які були зменшені за наслідками попередньої перевірки, був передчасним та неправомірним.

Крім того, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.10.2011р. у справі № 2а-36368/08/0570 визнано протиправним податкове повідомлення-рішення від 02.12.2008р. №0001202342/3 в частині визначення ТОВ «Лафарж Гіпс» податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 371883 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 185942 грн. В задоволенні позову про визнання в іншій частині протиправним податкового повідомлення-рішення від 02.12.2008р. №0001202342/3 та визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № 0001202342/3 від 02.12.2008р. - відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.11.2011р. визнано протиправним податкове повідомлення-рішення № 0001202342/3 від 02.12.2008р. щодо визначення ТДВ «Лафарж Гіпс» податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 143467 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 157335.10 грн. В іншій частині постанова Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2011р. була залишена без змін.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно зроблено висновок про безпідставність висновку податкового органу щодо завищення валових витрат на 1 235 653,00 грн. у зв'язку із неправомірним включенням до складу валових витрат суми від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду.

Колегія суддів вважає, що суми, які позивачем неправомірно включені до складу валових витрат: у розмірі 9 268,00 грн. - збір за забруднення навколишнього середовища та 296 046,00 грн., витрати сплачені ТОВ «Динадис» за четвертий квартал 2007р., не призвели до донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток, з підстав неправомірного корегування податковим органом валових витрат позивача. Висновки відповідача є ґрунтованими в частині завищення ЗАТ «Лафарж Гіпс» валових витрат на суму 305 314,00 грн., а щодо завищення валових витрат в іншій частині є необґрунтованими.

Щодо штрафних санкцій у розмірі 260 674,00 грн., як вбачається із спірного податкового повідомлення-рішення, вони нараховані на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якого встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що підстави для нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток є необґрунтованими, а тому і штрафні (фінансові) санкції не підлягають нарахуванню.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 р. у справі № 2а-7823/10/0570 за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Лафарж Гіпс» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 10 квітня 2012 року, в повному обсязі складена 12 квітня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий: Білак С.В.

Судді: Бадахова Т.П.

Ханова Р.Ф.