Постанова № 23927365, 12.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 квітня 2012 року 10:52 № 2а-2297/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі судового засідання Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача -Мазепи Н.М.,

представника відповідача -Приходька О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про визнання протиправними дій та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідача щодо призначення та проведення щодо нього документальної позапланової виїзної перевірки; визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 720 від 13.02.2012 р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Одночасно з поданням позовної заяви позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у вигляді заборони відповідачу, до вирішення спору по суті, проводити документальну виїзну позапланову перевірку позивача.

Ухвалою суду від 22.02.2012 р. зазначене клопотання задоволено частково, а саме: зупинено дію наказу відповідача про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача № 720 від 13.02.2012 р.

03.04.2012 р. представником позивача подана до суду заява про збільшення позовних вимог, в якій він просив суд: визнати протиправними дії відповідача щодо призначення та проведення щодо нього документальної позапланової виїзної перевірки та визнати неправомірними висновки, що містяться в акті перевірки № 1751/23-11/04012661 від 27.02.3012 р.; визнати протиправним та скасування наказ відповідача № 720 від 13.02.2012 р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001432311 від 26.03.2012 р. про збільшення позивачу грошового зобов'язання (з врахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 1 000 000,00 грн., в тому числі основного платежу 800 000,00 грн., штрафних санкцій 200 000,00 грн., видане відповідачем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем, грубо порушуючи норми діючого податкового законодавства України, було видано протиправний наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача та проведено зазначену перевірку, за результатами якої складено акт, який містить в собі необґрунтовані, протиправні висновки, а також винесено на підставі зазначеного незаконного акту протиправне податкове повідомлення-рішення.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані дії та рішення законними і обґрунтованими, вчиненими та прийнятими ним відповідно до вимог діючого податкового законодавства України, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Публічне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-2" зареєстроване Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією 29.01.1999 р. та є платником податків (код ЄДРПОУ 04012661).

З матеріалів справи встановлено, що 14.02.2012 р. заступнику головного бухгалтера позивача вручено наказ відповідача про проведення документальної позапланової виїзної перевірки № 720 від 13.02.2012 р. та направлення на перевірку № 219/23-11 від 14.02.2012 р., згідно якого з 14.02.2012 р. розпочата відповідна перевірка позивача з питань правильності нарахування та повноти сплати до державного бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з рядом підприємств за період 2009-2011 роки.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.75.1.2., п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України (далі-Кодекс) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Особливості проведення документальної позапланової виїзної перевірки визначені статтею 78 Кодексу, які містить вичерпний перелік підстав для її проведення.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п.78.4. ст.78 Кодексу).

Згідно оскаржуваного наказу № 720 від 13.02.2012 р. підставою для проведення перевірки позивача стали обставини, визначені у пп.78.1.11. п.78.1. ст.78 Кодексу.

Так, відповідно пп.78.1.11. п.78.1. ст.78 Кодексу, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

В той же час, оскаржуваний наказ № 720 від 13.02.2012 р. не містить в собі, а ні посилання на номер кримінальної справи, в рамках якої було винесено постанову щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, а ні відомостей про рішення суду, на підставі якого його винесено. Жодних додаткових документів, які б підтверджували порушення стосовно позивача кримінальної справи, або спростовували зазначені факти, відповідачем суду не надано.

Крім того, оскаржуваним наказом про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача № 720 від 13.02.2012 р. визначено період до перевірки з 2009-2011 роки.

В той же час, що підтверджується матеріалами справи, питання правильності нарахування та повноти сплати до державного бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з його контрагентами (в тому числі з ТОВ "БК Геліос") за період з 01.01.2007 р. по 31.03.2011 р. вже неодноразово був перевірений відповідачем, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії актів перевірок позивача від 23.02.2010 р. № 2326/23-07/04012661 "Про результати планової виїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 р. по 30.09.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 30.09.2009 р."; від 30.06.2011 р. № 7600/23-08/04012661"Про результати планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.03.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.03.2011 р."

Таким чином, період з 01.01.20007 р. по 31.03.2011 р. не може бути перевірений шляхом проведення позапланової документальної виїзної перевірки згідно пп. 78.1.11. п.78.1. ст.78 Кодексу, оскільки даний період був предметом податкової перевірки згідно ст.77 Кодексу.

Отже, дії відповідача щодо призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, а також наказ відповідача № 720 від 13.02.2012 р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача є протиправними, і відповідно, зазначений наказ підлягає скасуванню.

У зв'язку з тим, що перевірка була закінчена відповідачем 20.02.2012 р., тобто до винесення судом ухвали про забезпечення адміністративного позову від 22.02.2012 р., якою зупинено дію оскаржуваного наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача № 720 від 13.02.2012 р., за її результатами складено акт від 27.02.3012 р. № 1751/23-11/04012661, яким зафіксовані порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме: пп.7.2.3. п.7.2., пп.7.2.6., п.7.2., пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"; п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 8; п.9.1. ст.9 Закону України "Про бухгалтерській обік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2009 року в сумі 800 000,00 грн.

Такі висновки акту перевірки сформовані відповідачем по взаємовідносинам позивача з ТОВ "БК Геліос", які ґрунтувалися на договорі поставки будівельних матеріалів від 01.06.2009 р. № 20, за яким контрагент, як постачальник, зобов'язувався поставити позивачу, як покупцю, товар -будівельні матеріали, а останній, зобов'язувався прийняти та оплатити відповідний товар.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору та сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, ТОВ "БК Геліос" видані позивачу відповідні первинні документи - податкові накладні, видаткові накладні на загальну суму 4 800 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ -800 000,00 грн.). На думку позивача, податкові накладні, як це передбачено податковим законодавством, є документами, що дають йому право на податковий кредит.

Зазначені первинні документи були вилучені слідчим Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві в рамках кримінальної справи № 05-13293, порушеної за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205, ч.1 ст.358 Кримінального кодексу України, на підставі постанови про проведення виїмки від 11.05.2010 р.

В ході перевірки встановлено, що СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві, стосовно ряду підприємств, зокрема і ТОВ "БК Геліос", порушено кримінальну справу № 05-13293, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205, ч.1 ст.358 Кримінального кодексу України, в рамках розслідування якої викрито злочинну тіньову схему в якій задіяні ряд підприємств, зокрема, і ТОВ "БК Геліос", які мають ознаки фіктивності. В подальшому, старшим слідчим СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва порушено кримінальну справу № 80-0263 за фактом ухилення від сплати податків в особо великих розмірах рядом підприємств, в рамках якої, досудовим слідством було встановлено, що разом з іншими підприємствами ТОВ "БК Геліос", використовувалось в злочинних схемах з створення штучної видимості законності здійснення фінансово-господарських операцій з метою незаконного завищення валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість та ухилення від сплати податків реально діючими підприємствами. Таким чином, проведеними заходами співробітниками СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва в рамках розслідування кримінальної справи № № 80-0263 та враховуючи висновки судово-почеркознавчої експертизи, встановлено, що підписи на реєстраційних та інших документах ТОВ "БК Геліос" здійснені невстановленими особами.

Зазначене дало відповідачу підставі вважати, що діяльність ТОВ "БК Геліос" має ознаки фіктивності, а підписані від його імені первинні документи не мають юридичної сили та доказовості, а також не можуть бути сприйняті як первинні бухгалтерські документи в розумінні Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", тобто як документи, які підтверджують фактичне придбання позивачем товарів (робіт, послуг) у контрагента та дають йому право на податковий кредит. Отже, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по господарських операціях з зазначеним контрагентом є неправомірним.

На підставі акта перевірки від 27.02.3012 р. № 1751/23-11/04012661, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 26.03.2012 р. № 0001432311, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 800 000,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції) в розмірі 200 000,00 грн.

Суд вважає висновки акту перевірки від 27.02.3012 р. № 1751/23-11/04012661 неправомірними, а податкове повідомлення-рішення від 26.03.2012 р. № 0001432311 таким, що підлягає скасуванню виходячи з наступного.

У зв'язку з тим, що перевірка позивача проводилась з урахуванням періоду до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01.01.2011 р.), розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло до 31.12.2010 р.

Згідно п.1.7. ст.1. Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 Закону). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп.7.5.1. п.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пп.7.2.4 п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Аналогічні положення закріплені в ст.ст. 198, 138-139 Податкового кодексу України.

Податковим законодавством чітко передбачено, що податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Отже, витрати по сплаті податку на додану вартість не включаються до складу податкового кредиту лише у разі відсутності податкової накладеної, тобто інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість законом непередбачено.

Таким чином, для підтвердження включення витрат по сплаті податку на додану вартість до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" (далі-Закон).

Відповідно до ст.1 Закону, первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165, визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.6 зазначеного Порядку, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрати по сплаті податку на додану вартість.

Факт наявності податкових накладних та інших первинних документів по взаємовідносинам позивача з ТОВ "БК Геліос", які були вилучені 11.05.2010 р. слідчим Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві в рамках кримінальної справи № 05-13293, відповідачем не заперечується та належними доказами не спростовується.

З матеріалів справи встановлено, що в період здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ "БК Геліос" (червень 2009 року), зазначений контрагент був належним чином зареєстрований в ЄДР як платник податку на додану вартість. Свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "БК Геліос" було анульоване 27.01.2010р., а 05.02.310 р. було отримане нове свідоцтво платника податку на додану вартість, яке було анульоване 26.05.2010 р.

Таким чином, взаємовідносини позивача з контрагентом, який на момент здійснення господарських операцій був належним чином зареєстрований як платник податку на додану вартість, оформлені договором, який не був визнаний в судовому порядку недійсним, а також підтверджені виданими ним видатковими та податковими накладними, отже позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на отримання податкового кредиту.

Крім цього, доводи відповідача, сформульовані на підставі кримінальної справи та висновку судово-почеркознавчої експертизи, сприймаються судом критично, оскільки відповідачем не надано жодних доказів такої кримінальної справи, не надано для огляду відповідного висновку, а також, зазначена експертиза судом не призначалась і проводилася не по відношенню до позивача.

Згідно вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. В акті перевірки не допускається відображення необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Крім цього, суд звертає увагу на положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та /або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності вчинених ним дій, прийнятого оскаржуваного наказу та податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва щодо призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" та визнати неправомірними висновки, що містяться в акті перевірки № 1751/23-11/04012661 від 27.02.3012 р.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва № 720 від 13.02.2012 р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 26.03.2012 р. № 0001432311.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 17.04.12 р.

Суддя Аблов Є.В.