Постанова № 23926907, 26.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 березня 2012 року № 2а-1536/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

головуючого судді О.М.Чудак,

за участю секретаря судового засідання І.В.Старець,

представника позивача ОСОБА_1,

у відсутність представників відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва до Акціонерного товариства закритого типу «Агропромислова паливно-енергетична компанія»про стягнення заборгованості,

встановив:

01 лютого 2012 року Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва (ДПІ у Шевченківському районі) звернулася в суд з позовом до Акціонерного товариства закритого типу «Агропромислова паливно-енергетична компанія» (АТЗТ «Агропромислова паливно-енергетична компанія», Товариство) про стягнення боргу з податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість та комунального податку на загальну суму 144722 грн.

Зазначили, що податкова заборгованість у АТЗТ «Агропромислова паливно-енергетична компанія»сформована на підставі самостійно поданих ними податкових декларацій та прийнятих податковим органом податкових повідомлень - рішень, які ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржені, та є узгодженим.

Посилаючись на те, що податкова заборгованість в добровільному порядку не сплачена, податкові вимоги не оскаржені і не виконані, а також те, що для належного виконання обов'язків, будучи державним органом та виконуючи завдання держави, податкова служба має право на захист інтересів держави щодо погашення існуючої заборгованості в органах судової влади, - ДПІ у Шевченківському районі просила стягнути з відповідача 144722 грн в судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, а ухвалою суду від 03 лютого 2012 закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

В судові засідання 16 лютого 2012 року, 01 березня 2012 року, 07 березня 2012 року, 22 березня 2012 року та 26 березня 2012 року представники відповідача не з'являлися. Так, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень від 07 лютого 2012 року, 23 лютого 2012 року, 03 березня 2012 року повернулися до суду з позначкою, що за зазначеною адресою Товариство не знаходиться.

При цьому, поштові відправлення здійснювались за адресою, вказаною ДПІ у Шевченківському районі у позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а саме, АДРЕСА_1, 01054.

Відповідно до частини четвертої статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року №2747-ІV (КАС України) судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 КАС України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, суд вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення АТЗТ «Агропромислова паливно-енергетична компанія»належним чином про час і місце розгляду справи з участю їх повноважного представника та надав можливість реалізувати ними право на судовий захист.

При цьому, з метою належного повідомлення учасника судового процесу судом застосовано додаткові засоби повідомлення Товариства, а саме його засновників, в результаті чого 12 березня 2012 року через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва за вхідним №03-3/14296/12 від ОСОБА_2, ОСОБА_3 надійшли заяви в яких вказаними особами фактично визнано заборгованість погашення якої планує здійснити в листопаді -грудні поточного року.

Крім того, відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Отже, виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка уповноваженого представника відповідача без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, у зв'язку з чим судом ухвалено розглянути справу за відсутності відповідача відповідно до наявних в справі матеріалів.

Представник ДПІ Шевченківському районі -старший державний податковий інспектор відділу представництва інтересів у судах та взаємодії із структурними підрозділами юридичного управління ОСОБА_1 (довіреність від 20.01.2012 №216/9/10-114) заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та надані у справу докази.

Суд заслухав пояснення представника позивача, дослідив надані у справу матеріали, оцінив наявні докази в їх сукупності та надав їм юридичну оцінку.

Так, суд встановив, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, АТЗТ «Агропромислова паливно-енергетична компанія»зареєстроване Шевченківською районною державною адміністрацією міста Києва 08 лютого 2010 року. Також, відповідач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Шевченківському районі та є платником податків.

01 березня 2010 року та 21 січня 2011 року з метою встановлення дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку податковим органом проведено перевірку, результати якої відображені в актах №87/1502 та №152/15-09.

На підставі даних актів та з метою усунення порушень ДПІ у Шевченківському районі прийнято податкові повідомлення -рішення від 02 березня 2010 року №4363/1502/0 та від 21 січня 2011 року №432/15-09, №433/15-09, №434/15-09.

Також, до розглядуваної заборгованості відноситься самостійно подані податкові декларації з комунального податку, податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб, а саме:

- декларація з податку на додану вартість від 17 лютого 2009 року №15116;

- декларація з податку на доходи фізичних осіб від 03 березня 2011 року №35519;

- декларація з комунального податку від 08 квітня 2010 року №83586;

- декларація з комунального податку від 06 жовтня 2010 року №437725;

- декларація з комунального податку від 18 січня 2011 року №650020;

- декларація з комунального податку від 29 червня 2011 року №754818.

Відтак, загальна сума податкової заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість та комунального податку становить 144722 грн.

Відповідно до абзацу «а»підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ, позивачем виставлено відповідачу першу податкову вимогу №1/10016 від 08 грудня 2008 року, а відповідно до абзацу «б»підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-ІІІ виставлено другу податкову вимогу №2/3046 від 16 березня 2009 року.

Дані податкові вимоги та вище наведені податкові повідомлення - рішення відповідачем не отримані, про що податковим органом складені акти та розміщено їх на дошці оголошення.

Не оскаржуючи жодне із наведених вище податкових повідомлень -рішень, податкових вимог, Товариство їх в повній мірі не виконало, що свідчать про наявність боргу та фактично його визнання. За таких обставин ДПІ у Шевченківському районі звернулась в суд.

Суд, визначаючись щодо заявлених позовних вимог, виходить з того, що 67 Конституції України передбачає обов'язок платників податків в повній мірі та у встановлений строк сплачувати податки та збори до Державного бюджету України, а також місцевих бюджетів.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом, а відповідно до підпункту 20.1.28 цього ж пункту та статті, - застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції та стягувати до бюджетів й державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В іншому випадку, відповідно до пунктів 56.2, 56.3, 53.15 статті 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Вище перераховані рішення та вимоги ДПІ у Шевченківському районі направлені АТЗТ «Агропромислова паливно-енергетична компанія» та у зв'язку з поверненням поштової кореспонденції, розміщені на дошці оголошень. Тобто, в передбачений законодавством строк рішення та вимоги Товариством не оскаржені, а відтак є узгодженими та такими, що підлягають виконанню.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статі 20 ПК України податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

При цьому, варто зазначити, що в межах даного позову правомірність прийнятих рішень, вимог суд не оцінює, оскільки це б свідчило про вихід за межі заявлених податковою інспекцією вимог, а обмежується лише вимогою про стягнення.

Таким чином, за обставин, коли сума основного боргу є узгодженою, тобто вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, то наявні підстави для задоволення позову.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статями 8-12, 17, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 186, 255 КАС України, суд

постановив:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Агропромислова паливно-енергетична компанія»борг з податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб та комунального податку в загальній сумі 144722 грн, на:

- податку на додану вартість -13756 грн 16 коп. - р/р 31119029700011 УДК у Шевченківському районі м. Києва, код платежу 14010100, код ЗКПО 26077968, МФО 820019;

- податку доходів фізичних осіб -130142 грн 25 коп. - р/р 33217800700011 ГУ ДКУ у Шевченківському районі м. Києва, код платежу 110101000, код ЗКПО 26077968, МФО 820019;

- комунального податку -823 грн 59 коп. - р/р 33211828700011 УДК у Шевченківському районі м. Києва, код платежу 16010200, код ЗКПО 26077968, МФО 820019.

Відповідно до частин першої, третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.М.Чудак