Постанова № 23926836, 01.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 березня 2012 року № 2а-1512/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

головуючого судді О.М.Чудак,

за участю скртаря судового засідання І.В. Старець,

у відсутність сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України матеріали справи за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові до Відкритого акціонерного товариства «Свемон-Київ»про стягнення заборгованості,

встановив:

27 січня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові (УПФ України в місті Чернігові) звернулося в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Свемон-Київ»(ВАТ «Свемон-Київ», Товариство) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 в сумі 1314 грн 18 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Чернігівська філія ВАТ «Свемон-Київ»має заборгованість перед УПФ України в місті Чернігові по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з липня по грудень 2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, а ухвалою суду від 02 лютого 2012 року закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

15 лютого 2012 року через канцелярію суду за вхідним №03-3/8712 від повноважного представника УПФ України в місті Чернігові надійшла заява з проханням розглянути справу у їх відсутність і задовольнити позов повністю.

Представники відповідача в судові засідання 15.02.2012 та 01.03.2012 жодного разу не з'являлися. Так, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень повернулися до суду з позначкою, за закінченням терміну зберігання. При цьому, поштові відправлення здійснювались за адресою, вказаною УПФ України в місті Чернігові у позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а саме, вул. Братиславська 6а, м. Київ, 02156.

Відповідно до частини четвертої статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року №2747-ІV (КАС України) судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 КАС України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, суд вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення ВАТ «Свемон-Київ»належним чином про час і місце розгляду справи з участю їх повноважного представника та надав можливість реалізувати ними право на судовий захист.

Крім того, відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Отже, виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка уповноваженого представника відповідача без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, у зв'язку з чим судом ухвалено розглянути справу за відсутності відповідача відповідно до наявних в справі матеріалів.

Окрім того, враховуючи, що представники сторін в судове засідання не з'явилися, суд керуючись частиною першою статті 41 КАС України фіксацію засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснював.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Філія відповідача є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення (страхових внесків) відповідно до пункту 1, 2 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17 лютого 2000 року вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України»від 17 лютого 2000 року №1461-ІІІ, норму що регулювала дане питання у статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені пункту 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до об'єкта оподаткування, який передбачено статті 2 цього Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року №1058-ІV (Закон №1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництв, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»від 16 січня 2003 року №36 (Постанова №36), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці»від 01 серпня 1992 року №442 (Постанова №442) керівники підприємств та організацій всіх форм власності й господарювання зобов'язані провести атестацію робочих місць, визначити за її результатами перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням.

Підтвердженням спеціального трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний запис у трудовій книжці працівника або уточнююча довідка підприємства, надання яких визначено пунктами 3, 20, 23 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зазначеним вище особам пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на зазначених роботах у розмірі 20% з наступним збільшенням її щороку на 10% до 100% розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року (Інструкція).

Згідно пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця, до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Відповідно до пункту 6.4 зазначеної вище Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного Фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року на протязі 10 днів з дня прийняття рішення про призначення пенсії.

Таким чином, фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджуються згідно поданих розрахунків та карток особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Станом на 01 лютого 2012 року заборгованість філії Товариства, перед УПФ України в місті Чернігові по відшкодуванню пільгових пенсій за списком №2 за період з липня по грудень 2011 року становить 1314 грн 18 коп., що підтверджується карткою особового рахунку, розрахунком позивача та знайшла своє підтвердження фактичними обставинами і матеріалами справи.

Неналежне виконання Чернігівськлю філією ВАТ «Свемон-Київ»вимог чинного пенсійного законодавства негативно впливає на фактичну реалізацію положень Конституції України й суттєво зачіпає інтереси держави, наносить шкоду законним правам та інтересам громадян, які потребують соціального захисту.

В таких адміністративних справах за зверненням суб'єкта владних повноважень з позовом до фізичної чи юридичної особи у випадках, визначених законом, адміністративний суд надає упереджувальний захист правам, свободам та інтересам особи. При цьому, щоб не допустити зловживань суб'єкта владних повноважень та можливих порушень прав, свобод чи інтересів, Конституцією та законами України встановлено судовий контроль за вжиттям таких заходів. Адміністративний суд у зазначених справах, згідно з частиною першою статті 2 КАС України, перевіряє, зокрема, чи не буде порушено (у тому числі безпідставно обмежено) права, свободи та інтереси осіб у разі задоволення адміністративного позову суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що вимоги УПФ України в місті Чернігові є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли підтвердження в матеріалах справи, суд вважає за доцільне позов задовольнити.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статями 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

постановив:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Свемон-Київ»на користь Управління Пенсійного фонду України у місті Чернігові заборгованість на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 в розмірі 1314 грн 18 коп. на р/р 2560120087321 в ОПЕРВ ЧОУ Ощадбанку, МФО 353553, код 37972192.

Відповідно до частин першої, третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.М.Чудак