Постанова № 23926667, 10.05.2012, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/1293/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2012 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Ткаченко О.Є.,

за участю секретаря Серкіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" до Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

10.04.2012 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (далі - СТОВ "Батьківщина") звернулось до суду з адміністративним позовом до Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області (далі - Варвинська МДПІ) та просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.03.2012 року № 0000012200/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 282708,50 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що СТОВ "Батьківщина" укладено договір № ТЕО - П/01 на транспортно-експедиційне обслуговування від 25.07.2011 року, відповідно до якого ВАТ «Насіння-Агрохім» зобов'язувалось надати СТОВ "Батьківщина" транспортно-експедиційні послуги. Позивачем сплачено вартість послуг, що підтверджується платіжними документами. Контрагентом були виписані податкові накладні від 04.11.2011 року № 1, від 07.11.2011 року № 2, від 14.11.2011 року № 4, від 14.11.2011 року № 5, від 18.11.2011 року № 9, які оформлені належним чином. Податкові накладні містили всі необхідні реквізити, передбачені ст. 201 Податкового кодексу України, та були включені до Єдиного реєстру податкових накладних. В графі податкових накладних «вид цивільно-правового договору» зазначено «договір транспортного експедирування» від 25.07.2011 року № ТЕО-П/01. Представник позивача вказує на те, що зазначення в податкових накладних скороченої назви договору не є порушенням порядку оформлення податкової накладної. Варвинська МДПІ прийняла спірні податкові накладні та не надсилала повідомлення про уточнення податкових зобов'язань, що є доказом правомірності нарахування податкових зобов'язань СТОВ "Батьківщина". Позивач у відповідності до прав, наданих п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, відніс суми ПДВ, сплаченого у ціні послуг від контрагента, до податкового кредиту. Проте, податкові накладні не прийняті Варвинською МДПІ до уваги при проведенні перевірки. Відповідно до п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 року № 969, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку, а саме: податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Оскільки спірні податкові накладні були підписані уповноваженими особами, то останні є дійсними, і підлягають врахуванню при визначенні податкових зобов'язань. За таких обставин представник позивача вважає податкове повідомлення-рішення від 07.03.2012 року № 0000012200/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 282708,50 грн., протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали та просили в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що позаплановою виїзною перевіркою СТОВ «Батьківщина» з питань достовірності взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Насіння-Агрохім» за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року встановлено, що податкові накладні №1 від 04.11.2011 року, № 2 від 07.11.2011 року, № 4 від 14.11.2011 року, № 5 від 14.11.2011 року, № 9 від 18.11.2011 року були віднесені до податкового кредиту скороченої декларації з ПДВ за листопад 2011 року з порушенням п. 198.2 та 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п.12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 року № 969, а саме: в податкових накладних, отриманих від ТОВ «Насіння-Агрохім», в графі 3 «номенклатура поставки товарів/послуг продавця» здійснено запис «ТЕО ст. Прилуки». Згідно даного запису неможливо визначити придбану товариством номенклатуру поставки товарів/послуг в ТОВ «Насіння-Агрохім» та повного їх переліку, зазначених в договорі (послуги «погрузки (выгрузки), сертификации, таможенного оформления, отправки (получения) зернових»). Також в розділі «вид цивільно-правового договору» вказано договір транспортного експедирування від 25.07.2011 року № ТЕО-П/01. Згідно даних первинного бухгалтерського обліку в СТОВ «Батьківщина» вищезазначений цивільно-правовий договір відсутній, натомість наданий договір на транспортно - експедиційне обслуговування №ТЭО-П/О1 від 25.07.2011 року, предметом якого є: «транспортно-экспедиционные услуги, сязанные с погрузкой (выгрузкой), сертификацией, таможеним оформлением и отправкой (получением) зернових, масличных и других грузов». Крім того, заява із скаргою на ТОВ «Насіння-Агрохім» про порушення порядку заповнення податкових накладних за листопад 2011 року на адресу Срібнянського відділення Варвинської МДПІ від СТОВ «Батьківщина» не надходила. Представники відповідача вважають, що на підставі вищезазначеного порушення СТОВ «Батьківщина» у поданій до Срібнянського відділення Варвинської МДПІ скороченій декларації за листопад 2011 року (вх. № 9012793548 від 20.12.2011р.) завищено рядок 8.1 та рядок 13 на 226166,70 грн. Тому Варвинською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 07.03.2012 року № 0000012200/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 282708,50 грн. За таких обставин, представники відповідача вважають податкове повідомлення-рішення від 07.03.2012 року № 0000012200/0 правомірним, а позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

СТОВ «Батьківщина» (ідентифікаційний код-30875436) зареєстровано в якості юридичної особи 30.03.2000 року, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.04.2012 року (а.с. 51-53).

Працівниками Варвинської МДПІ на підставі направлення на перевірку від 09.02.2012 року № 11, наказу Варвинської МДПІ від 09.02.2012 року № 46 та пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку СТОВ «Батьківщина» з питань достовірності взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Насіння-Агрохім» за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 22.02.2012 року № 44/2300/30875436 (а.с. 30-39).

Перевіркою встановлено порушення п. 198.2 та 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п.12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 року № 969, внаслідок чого занижено показники рядку 14 скороченої Декларації за листопад 2011 року, сума ПДВ, яка в поточному звітному періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарських підприємств на суму 226167,00 грн.

За висновками акта перевірки Варвинською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 07.03.2012 року № 0000012200/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 282708,50 грн. (а.с. 29).

Судом встановлено, що між СТОВ «Батьківщина» та ВАТ «Насіння-Агрохім» укладено договір російською мовою «№ ТЭО - П/01 на транспортно-экспедиционное обслуживание» від 25.07.2011 року, відповідно до якого ВАТ «Насіння-Агрохім» зобов'язувалось надати СТОВ "Батьківщина" транспортно-експедиційні послуги (а.с. 54-57).

Договір підписано директорами товариств та скріплено печатками.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і реєстрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Підтвердження даних податкового обліку можуть лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивач надає:

- податкові накладні від 04.11.2011 року № 1, від 07.11.2011 року № 2, від 14.11.2011 року № 4, від 14.11.2011 року № 5, від 18.11.2011 року № 9 (а.с. 58-62);

- платіжні доручення від 18.11.2011 року № 2286, від 24.11.2011 року № 2305, від 15.11.2011 року № 2232, від 14.11.2011 року № 2208, від 04.11.2011 року № 2164, від 07.11.2011 року № 2166 (а.с. 63-68).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Позивач у відповідності до прав, наданих п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, відніс суми ПДВ, сплаченого у ціні послуг від контрагента, до податкового кредиту.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до абз. 5 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Абзацем 6 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України зазначено, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно абз. 2 п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, судом з'ясовано, що Варвинська МДПІ прийняла спірні податкові накладні та не надсилала повідомлення про уточнення податкових зобов'язань, що є доказом правомірності нарахування СТОВ «Батьківщина» податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 року № 969 (далі-Порядок № 969), податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку, а саме: податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Оскільки спірні податкові накладні були підписані уповноваженими особами, то останні є дійсними, і підлягають врахуванню при визначенні податкових зобов'язань.

Судом встановлено, що спірні вищевказані податкові накладні складено особою, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість та містять підпис посадової особи, доказів на підтвердження протилежного відповідачем не надано.

Також згідно абз. 2 п. 7 Порядку № 969 у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

З податкових накладних, наданих представником позивача, вбачається, що в графі «вид цивільно-правового договору» зазначено «договір транспортного експедирування» від 25.07.2011 року № ТЕО-П/01.

В графі 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначено «ТЕО ст. Прилуки».

Тобто, хоча договір від 25.07.2011 року № ТЕО-П/01 було укладено російською мовою, податкові накладні заповнені державною українською мовою.

В судовому засіданні з'ясовано, що сам договір та інформація про договір, що міститься в податкових накладних, є ідентичними.

Так, згідно із ст. 11 Закону України "Про мови в Україні" в Україні мовою роботи, діловодства і документації, а також взаємовідносин державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій є українська мова.

У випадках, встановлених статтею 3 цього Закону, можливе заповнення документації, в тому числі розрахункових документів, іншими мовами, зокрема-російською.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 14.12.99 p. № 10-рп/99 положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким "державною мовою в Україні є українська мова", треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).

Отже, оскільки відповідно до Конституції України та Закону України "Про мови в Україні" українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України, то платник податку при виписуванні податкових накладних заповнив їх державною мовою.

При цьому у разі неможливого перекладу з іноземної мови торгової марки або назви товару на державну мову та з метою збереження ідентифікації такого товару в податковій накладній в графі 3 "Номенклатура товарів/послуг продавця" допускається зазначати назву торгової марки, назву товару та у вигляді абревіатури номенклатуру товару без перекладу його на державну мову.

Тому, при отриманні позивачем від контрагента податкових накладних, оформлених таким чином, у позивача не виникло жодних сумнівів щодо правильності їх заповнення.

Суд дійшов висновку, що таке зазначення не є порушенням порядку заповнення податкової накладної, оскільки податкові накладні містили всі необхідні реквізити, передбачені ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та були включені до Єдиного реєстру податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, твердження представників відповідача про не ідентичність договорів та про те, що згідно запису в податкових накладних не можливо визначити придбану товариством номенклатуру поставки товарів/послуг в ТОВ «Насіння-Агрохім», та повного їх переліку зазначених в договорі (услуги погрузки (выгрузки), сертификации, таможенного оформления, отправки (получения) зерновых), судом не приймаються до уваги та були спростовані доводами представника позивача.

Отже, податкові накладні по господарських операціях у повній мірі виконують функції, покладені на них Податковим кодексом України. Тобто, ці податкові накладні підтверджують фактичність здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість (у складі вартості послуг) та суми цього податку.

Крім цього, необхідно зазначити, що недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені податкової інспекцією в результаті перевірки СТОВ «Батьківщина», не роблять податкові накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.03.2012 року № 0000012200/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 282708,50 грн., прийнято податковим органом не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження, без мети, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, та без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; недобросовісно та нерозсудливо.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішення.

На підставі викладеного, позовні вимоги СТОВ «Батьківщина» до Варвинської МДПІ є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" до Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 07.03.2012 року № 0000012200/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" судовий збір в розмірі 2146,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ткаченко О.Є.