Постанова № 23926426, 26.04.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 квітня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/1801/11

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Спіжавки Г.Г.,

при секретарі судового засідання: Червоняк У.С.,

за участю сторін:

від позивача - Шевчук Д.В.,

від позивача - Карча О.В.,

від позивача - Барателі Д.Т.,

від позивача - Горбатюк С.В.,

від відповідача - Іліка Р.І. ,

від відповідача - Васійчук С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Трансмост" до Державна податкова інспекція у м. Чернівці про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТзДВ "Трансмост" звернулося до суду з адміністративним позовом в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Чернівці.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, за наслідками планової виїзної перевірки ДПІ в м.Чернівці складено акт про результати перевірки № 14/35-0/14262749 від 02.06.2011 року.

За результатами розгляду даного Акту перевірки ДПІ у м. Чернівці винесено податкові повідомлення - рішення від 21.06.2011 № 0000050350 та від 21.06.2011 № 0000040350.

Позивач стверджує, що дані повідомлення-рішення винесенні неправомірно, а угоди які були укладені ТзДВ «Трансмост» з TOB «Стройпрестиж-2007» є законними та відповідають чинному законодавству. Підтвердженням є фактично виготовлений та поставлений товар, підтвердженням чого є Акт приймання виконаних підрядних робіт та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2008 року, та фактично здійснена оплата за вказаний товар, підтвердженням чого є банківські виписки.

Оскільки витрати, які пов'язані з виконанням договору TOB «Стройпрестиж-2007» з ТзДВ «Трансмост» підтверджені актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт, то позивач правомірно відніс ці витрати до складу валових витрат.

Більше того, за вищезазначеними угодами позивачем було придбано продукцію (роботи), які згодом були використані в господарській діяльності, зокрема реалізовано контрагентам в межах здійснення основної господарської діяльності - будівництва.

Відповідач в своїх запереченнях зазначив, що в Акт приймання виконаних підрядних робіт відсутні обов'язкові реквізити та необхідний зміст, передбачений типовою формою № КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" (назва робіт, ресурсні елементні норми, трудомісткість, обсяг робіт, вартість одиниці обсягу робіт, не зазначено прямі витрати, загальновиробничі, адміністративні виграти, кошторисний прибуток). Вартісні показники акту в обов'язковому порядку мають відповідати кошторисній документації, підтверджуватись підсумковими відомостями ресурсів, розрахунком загальновиробничих витрат.

В ході перевірки ТзДВ «Трансмост» не надав кошторис, відповідно до якого TOB «Стройпрестиж - 2007» зобов'язане було викопати роботи, вартісні та кількісні показники актів не підтверджено відповідними ресурсними відомостями та розрахунками загально виробничих витрат.

Отже, вартісні показники актів приймання виконаних робіт за червень 2008 року не підтверджені, не обґрунтовані документально підрядником, не містять достовірної інформації щодо обумовлених в них будівельно-монтажних робіт, внаслідок чого такі первинні документи не мають юридичної сили та доказовості і не можуть слугувати підставою для формування валових витрат та податкового кредиту ПДВ в податковому обліку ТзДВ « Трансмост».

Встановлено, що за результатами аналізу даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання,транспортних засобів та торгівельного обладнання.

Також відповідач зазначає, що директор і засновник ТОВ "Стройпревстиж" ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, до реєстрації та фінансово-господарської діяльності ТОВ "Стройпрестиж-2007" не має жодного відношення, первинних бухгалтерських, фінансово-господарських та податкових документів не підписував.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Працівниками державної податкової інспекції у м. Чернівці проведено планову виїзну перевірку ТзДВ "Трансмост" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року. За наслідками перевірки складено акт про результати планової виїзної перевірки № 14/35-0/14262749 від 02.06.2011 року.

За результатами розгляду Акту перевірки ДПІ у м. Чернівці винесено податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 21.06.2011 № 0000050350 про сплату 364657 грн. податку на додану вартість та 91164,25 грн. штрафних санкцій, застосованих за заниження податку на додану вартість за червень 2008 року (п.п. 7.2.6. п. 7.2., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 p.);

- податкове повідомлення-рішення від 21.06.2011 № 0000040350 про сплату 455821 грн. податку на прибуток та 113955,25 грн. штрафних санкцій, застосованих за заниження податку на прибуток за II квартал 2008 року (п. 5.1 ст. 5, ч. 4 п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р).

Судом встановлено, що відповідно до ч.1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідач зазначає, що правочини, що були укладені між ТзДВ «Трансмост» та контрагентом, - TOB «Стройпрестиж-2007» не містять ознак правочинів, що порушують публічний порядок.

Так, договір поставки № 27/03 від 27.03.2008 p., укладений між ТзДВ «Трансмост» та TOB «Стройпрестиж-2007» ґрунтується на нормах цивільного та господарського законодавства про виготовлення та поставку товарів та був спрямований на придбання армокаркасів для використання їх в подальшому в господарській діяльності позивачем.

Підтвердженням реального змісту зазначеного правочину є фактично виготовлений та поставлений товар, підтвердженням чого є Акт приймання виконаних підрядних робіт та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2008 року, та фактично здійснена оплата за вказаний товар, підтвердженням чого є банківські виписки.

Суд не можна погодитись із висновком відповідача стосовно невідповідності документального оформлення виконання робіт по зрубці оголовків паль з підрядником TOB «Стройпрестиж-2007» в червні 2008 р. та наявністю ознак нікчемності такого правочину.

Оскільки, згідно ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За правилом, встановленим у ст. 205 ЦК України, правочин вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Так, підтвердженням виконання робіт зі зрубки оголовків паль є Акт приймання виконаних підрядних робіт та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2008 року. Позивачем були повністю оплачені виконані TOB «Стройпрестиж-2007» роботи.

Вищевказані документи, а саме акти виконаних робіт та оплата отриманого товару згідно банківських виписок підтверджують наявність взаємних дій позивача та виконавця робіт щодо здійснення в червні 2008 року господарських відносин, визначених в угоді сторін.

Відповідно до пп.5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Оскільки витрати, які пов'язані з виконанням договору TOB «Стройпрестиж-2007» з ТзДВ «Трансмост» підтверджені актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт, то позивач правомірно відніс ці витрати до складу валових витрат.

Відповідно з п.1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів, що підлягають амортизації.

Згідно з п.п.7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Тобто, Закон України «Про податок на додану вартість» визначає два випадки неможливості включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту:

у разі, коли вартість придбаних товарів (робіт, послуг) не відноситься до складу валових витрат виробництва чи основних фондів;

у разі не підтвердження витрат по сплаті податку на додану вартість податковими накладними.

В той же час, представлені позивачем ревізорам податкові накладні TOB «Стройпрестиж-2007» складені у відповідності до вимог п.п.7.2.1 Закону «Про податок на додану вартість» та наказу ДПА України «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів, порядку їх заповнення».

Чинне законодавство України, зокрема й Закон України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), не встановлюють обов'язку покупця сплачувати ПДВ до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Як підтверджується відомостями, викладеними в самому Акті перевірки, станом на момент вчинення вказаних правочинів та виконання господарських операцій, TOB «Стройпрестиж-2007» було юридичною особою у відповідності частини 2 статті 33 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та мало відповідний обсяг цивільної правоздатності у відповідності статті 91 ЦК України. На момент укладення відповідних правочинів TOB «Стройпрестиж-2007» було зареєстровано платником податку на додану вартість. Так, дата початку дії свідоцтва платника ПДВ 08.05.2008 р., дата анулювання свідоцтва платника ПДВ -29.09.2010 р.

Встановлено, що в Акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків і зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств, порушення кримінальних справ за фактом ухиляння від сплати податків та зборів, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, шо порушує публічний порядок.

Більше того, за вищезазначеними угодами позивачем було придбано продукцію (роботи), які згодом були використані в господарській діяльності, зокрема реалізовано контрагентам в межах здійснення основної господарської діяльності - будівництва. Дана продукція (армокаркаси, роботи зі зрубки оголовків паль), придбана позивачем, не є обмеженою в цивільному обороті, отриманою внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з купівлі-продажу таких товарів (робіт) не може бути визначена судом як порушення встановленого публічного порядку.

Разом з цим, згідно п. 2 ст. З, п. 1 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підставою для ведення якого є первинні документи. Відповідно до ст. того ж закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вимоги щодо надання первинним документам юридичної сили та доказовості встановлені у статті 9 вказаного закону та п. 2.4. Положення про забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну від 24.05.1995 р. № 88.

Надані ревізорам документи (договори, акти приймання-передачі виконаних робіт, податкові накладні) містять відомості про господарські операції та всі інші обов'язкові реквізити, а тому вони повністю відповідають вимогам вищенаведених законодавчих актів та у своїй сукупності є первинними документами, що достеменно підтверджують факт поставки товарів (виконання робіт).

Аналізуючи діюче на момент спірних правовідносин законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, не є достатньо обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено податкові зобов'язання, правомірними.

Оцінюючи усі докази досліджені судом у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТзДВ "Трансмост" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, тому судові підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 69, 70, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000040350 та № 0000050350, прийняті Державною податковою інспекцією у місті Чернівці 21.06.2011 року.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова складена у повному обсязі 03 травня 2012 року.

Суддя Г.Г. Спіжавка