Постанова № 23890671, 04.05.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 травня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/2693/11

14:42

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Брезіної Т.М.;

секретаря судового засідання -Ковальчук Т.С.;

за участю:

представника позивача -Берекети А.І.;

представник відповідача -не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Новоселицького району в інтересах держави в особі Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Припрутська ПМК-152» про стягнення санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові прокурор Новоселицького району в інтересах держави в особі Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Позивач) просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Припрутська ПМК-152» (далі - Відповідач) адміністративно - господарські санкції та пеню на користь Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Позов обґрунтовується тим, що відповідач належним чином не виконує вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року № 875-ХІІ (далі - Закон № 875-ХІІ) відповідно до якого, для підприємств (об'єднань), установ, організацій, незалежно від форм власності і господарювання, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотки від чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця. В силу вимог Закону № 875-ХІІ відповідач самостійно повинен визначити норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, забезпечити створення та зайнятість на них інвалідів в порядку, визначеному цим Законом. За невиконання вимог ст. 19 Закону № 875-ХІІ підприємства (об'єднання), установи, організації в силу ст. 20 цього ж Закону України сплачують штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце не зайняте інвалідом, а також пеню у розмірі 120 % річної облікової ставки НБУ, нараховану на повну суму недоїмки за весь її строк.

На підставі акту проведеної планової перевірки відповідача від 05.04.2011 року середньооблікова чисельність працюючих в 2010 році на підприємстві інвалідів становила 0 чоловік. В той же час встановлений норматив для працевлаштування інвалідів при середньообліковій чисельності працівників підприємства - 9 чоловік у 2010 році становить 1 чоловік. Таким чином, відповідач зобов'язаний був самостійно сплатити на рахунок Фонду до 08.07.2011 року кошти у розмірі 8777,78 грн. Однак, на день звернення з даною позовною заявою відповідачем кошти не перераховані тому відповідачу була нарахована пеня, що становить 221,20 грн.

У судовому засіданні представник позивача збільшив розмір позовних вимог у зв'язку з перерахуванням основного боргу та пені станом на 04.05.2012 року, що становлять адміністративно-господарські санкції в розмірі 9875,00 грн. та пеня 758,40 грн. на підтвердження надав розрахунок адміністративно-господарських санкцій станом на 04.05.2012 року та підтримав позов у повному обсязі та просив його задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку представника в судове засідання не забезпечив, причину неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання про що свідчить телефонограма. Згідно ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Письмові заперечення відповідач на позов не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідач зареєстрований Новоселицькою районною державною адміністрацією Чернівецької області, як юридична особа 28.04.2000 року за № 01037608 згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.5-7).

Відповідно до листа Новоселицького районного центру зайнятості від 31.05.2011 року № 03-12/1209 відповідач протягом 2010 року не інформує центр зайнятості про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів (а.с.35).

Згідно розрахунку адміністративно - господарських санкцій за не виконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів та пені з 16.04.2011 року за прострочення сплати адміністративно - господарських санкцій ТОВ «Припрутська ПМК-152» станом на 08.07.2011 року основний борг складає 8777,78 грн., а сума пені 221,20 грн. (а.с.8).

Відповідно до акту від 05.04.2011 року про проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Припрутьска ПМК-152» підприємства щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році, середньооблікова чисельність працюючих в 2010 році на підприємстві інвалідів становила 0 чоловік. В той же час встановлений норматив для працевлаштування інвалідів при середньообліковій чисельності працівників підприємства - 9 чоловік у 2010 році становить 1 чоловік (а.с.9).

13.04.2011 року відповідачем надано заперечення до акту перевірки від 05.04.2011 року, на висновок щодо визначення середньооблікової кількості штатних працівників (а.с.10-11).

Відповідно до листа від 24.04.2012 року №04-109/317 Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів на виконання ухвали суду від 03.04.2012 року надано копію акту звірки щодо середньооблікової чисельності штатних працівників, в якому під час звірки встановлено, що чисельність працюючих у 2010 році склала 8 чоловік.

Твердження представника відповідача про виконання робіт ОСОБА_1 за сумісництвом та не зарахування його до штатних працівників не підтверджуються документально. Даний працівник був прийнятий на роботу за основним місцем роботи згідно наказу № 1 від 01.01.2007 року та звільнений відповідно до наказу №2 від 22.09.2009 року (а.с.87-88).

В матеріалах справи містяться заяви та накази про надання відпусток за власний рахунок (а.с.12-26). Також в матеріалах справи містяться заява та наказ про звільнення з роботи (а.с.27-28).

В матеріалах справи містяться розрахунково-платіжні відомості за січень-липень 2010 року (а.с.29-34).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-XII від 21.03.1991 року для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до вимог частини другої вказаної статті Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно наданого акту звірки щодо середньооблікової чисельності штатних працівників, середньооблікова чисельність працюючих в 2010 році на підприємстві інвалідів становила 8 чоловік.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Частиною 8 статті 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною другою статті 20 Закону № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Судом встановлено, що позивачем було проведено звірку щодо середньооблікової чисельності штатних працівників у 2010 році, яка склала 8 чоловік, а тому відповідачем не дотримано нормативу для працевлаштування інвалідів при середньообліковій чисельності працівників підприємства. На день пред'явлення позову до суду та з врахуванням клопотання про збільшення позовних вимог заборгованість до Фонду складає 9875,00 грн., відповідачем добровільно не погашена, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Припрутська ПМК-152» (60300, м. Новоселиця, вул. Комарова, 7, інд. код 01037608) адміністративно-господарські санкції в сумі 9875,00 грн. (дев'ять тисяч вісімсот сімдесят п'ять гривень нуль копійок) основного боргу та 754,40 грн. (сімсот п'ятдесят чотири гривні сорок копійок) сума пені на користь обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частин першої-другої статті 186 КАС України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Скарга про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення або в разі відсутності сторони в судовому засіданні з дня одержання її копії. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі сторони можуть отримати після 10 травня 2012 р.

Суддя Т.М. Брезіна