Постанова № 23925951, 25.04.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 квітня 2012 р. № 2-а- 1012/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.

за участю секретаря судового засідання - Зеленькова О.В.

представників позивача Марченко Д.Ю., відповідача Дуброва К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Промавтоматика" до Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Приватне акціонерне товариство "Промавтоматика" , з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова, в якому просить суд, скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.01.2012р. №0000062310.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відображені в акті перевірки № 2769/23-104/23764504 від 30.12.2012 року висновки ДПІ про нікчемність правочинів, які були укладені між позивачем та ТОВ "Промтехноопт" є хибними, наполягав на правильності обчислення податкових зобовязань з податку на додану вартість, так як позивач не допускав порушень п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2012 року допущено заміну відповідача в порядку правонаступництва з Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова на міжрайонна Державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Відповідач, Основ'янська міжрайонна Державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в судовому засіданні проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки, зазнаючи, що факт визнання угод нікчемними та безпідставність складання податкових накладних контрагентом ТОВ "Промтехноопт" в сукупності свідчать про відсутність правових підстав для формування ТОВ «Промавтоматика" податкового кредиту за операціями з поставки товарів від ТОВ "Промтехноопт", які фактично не відбулися.

Представник позивача в судове засідання зявився, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання зявився, просив відмовити в задоволені позову з підстав, викладених в матеріалах перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промавтоматика" зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, набув правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, як платник податків, зборів (обовязкових платежів), знаходиться на обліку в Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість, що свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою про взяття на облік платника податків від 29.11.2010р., свідоцтвом про державну реєстрацію платника податку на додану вартість від 10.12.2010р. (а.с. 38-40 т.1)

ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Промавтоматика" з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо операцій по взаємовідносинам з платником податків «Промтехноопт» (код ЄДРПОУ 37092055 ), за період березень, квітень, травень, липень, вересень, жовтень 2011 року, про що складено акт № 2769/23-104/23764504 від 30.12.2011р.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000062310 від 18.01.2012 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 860437,49 грн., у т.ч. за основним платежем 767304,17 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 93133,32 грн.

Як зясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки № 2769/23-104/23764504 від 30.12.2011 року висновки відповідача про заниження податку на додану вартість за березень, квітень, травень, липень, вересень, жовтень 2011 року у сумі 767304,17 грн. на порушення п.198.1., 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України.

З акту перевірки вбачається, що листом від ДПІ у Жовтневому р-ні м. Харків від 01.07.2011 року № 3506/7/23-03-12 направлено акт 01.07.2011р. № 1489/23-03-05/37092055 документальної позапланової невиїзної перевірки за період квітень 2011 року та «Про надання матеріалу перевірки ТОВ «Промтехноопт», код 37092055 від 26.10.2011 року №6151/7/23-03-12 направлено акт 21.10.2011 №111/23-02-05/37092055 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ « Промтехноопт» (код ЄДРПОУ 37092055).

Таким чином в результаті дослідження ланцюгу постачання щодо взаємовідносин ТОВ «Промтехноопт» з платником податків ТОВ «Промавтоматика» (код ЄДРПОУ 23764504), за березень, квітень, травень, липень, вересень, жовтень 2011 року, відповідач прийшов до висновку про заниження податку на додану вартість у сумі 767304,17 грн..

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Згідно з матеріалами справи між позивачем, ТОВ "Промавтоматика" (як покупцем) та ТОВ "Промтехноопт" (як постачальником) було укладено договори поставки товару №17-05/11 від 17.05.2011 року та №01/03-11 від 01.03.2011 року, згідно умов якого постачальник зобовязується придбати та передати у власність покупця електронні компоненти в асортименті і кількості, визначеної сторонами та вказаної в рахунках-фактурах на кожну окрему партію. (п.1 договорів) Відповідно до п. 5.1 зазначених договорів доставка товару на склад покупця здійснюється на умовах самовивозу.

Ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Оглянувши в судовому засіданні зазначені договори поставки товару, суд не вбачає порушень закону в їх укладенні, позаяк ці правочини було укладено право і дієздатними юридичними особами, їх предмет, зміст прав і обовязків сторін не суперечать закону. Текст договору засвідчений печатками субєктів господарювання, які є його сторонами.

Відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Враховуючи відсутність у суб'єктів господарювання законодавчо наданих повноважень перевіряти обсяг діє та правоздатності представників своїх контрагентів за господарсько-правовими чи цивільно - правовими взаємовідносинами, суд доходить висновку про те, що наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси суб'єкта господарювання, печатки цього суб'єкта є розумно достатньою підставою для висновку про те, що така фізична особа на законних підставах діє від імені суб'єкта господарювання.

Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача при укладанні з ТОВ "Промтехноопт" договорів поставки товару відповідачем до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено. Крім цього суд зазначає, що проведеними невиїзними перевірками контрагентів не досліджувались первинні документи.

ТОВ «Промавтоматика" було придбано у ТОВ "Промтехноопт" в період з березня по жовтень 2011 року товар на загальну суму 767304,17 грн., що підтверджується видатковими накладними та податковими накладним. (а.с. 62-99 т.1, а.с. 74-80, 116-118 т.2)

Оплата за отриманий товар була проведена у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками. (а.с. 100 120 т.1,)

Перелічені первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.4, 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України , ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними документами юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

В акті перевірки відповідач не посилався ні на фальшивість перелічених документів, ні на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам дійсності, ні на завищення вартості товару. В ході перевірки ДПІ не встановлено проведення ТОВ "Промавтоматика" збиткових операцій, не встановлено фактів взаємопов'язаності ТОВ "Промтехноопт" та позивача, наявності у перелічених суб'єктів права спільної мети, не встановлено у позивача наміру отримати за договорами поставки товару інший результат, ніж придбання товару, обізнаності позивача та ТОВ "Промтехноопт" щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами № 17-05/11 від 17.05.2011 року, № 01/03-11 від 01.03.2011 року відповідач суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

Транспортування товару на адресу ТОВ "Промавтоматика" підтверджується товарно-транспортними накладними від 17.03.11р., 18.03.11р., 01.04.11р., 15.04.11р., 17.05.11р., 20.05.11р., 30.05.11р., 15.07.11р., 22.07.11р., 26.07.11р., 12.09.11р., 22.09.11р., 26.09.11р., 04.10.11р, 10.10.11р., 11.10.11р., 14.10.11р., 20.10.11р., (а.с. 83-102)

Факт знаходження у ТОВ "Промавтоматика" власних транспортних засобів, якими здійснено перевезення товару, підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів. (а.с. 48-49 т.2)

З акту перевірки вбачається та не заперечувалось представником відповідача, що постачальник товару, щодо якого відповідачем оспорюється право на податковий кредит з ПДВ на момент здійснення господарських операцій був зареєстрований в установленому законом порядку, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відсутні записи про відсутність за місцезнаходженням або відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, знаходився на обліку в податковому органі, мав статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угоди, доказів що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано.

Згідно з п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість регламентовані ст. 198 Податкового кодексу України. п. 198.1 ст. 198 ПК України передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.4 ст. 204 Податкового кодексу України податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Дата виникнення податкових зобовязань платника ПДВ визначається згідно з нормами ст. 187 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів, видаткових накладних.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цими договорами поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач до суду не подав.

Факт придбання товару підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, що були надані до суду а саме: договорами поставки товару, видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками, товарно транспортними накладними.

Судом встановлено, що факт придбання позивачем товару у ТОВ "Промтехноопт", здійснювався саме в межах господарської діяльності для подальшої реалізації зазначеного товару, що підтверджується договорами поставки, видатковими та податковими накладними, довіреностями на отримання товарно матеріальних цінностей, банківськими виписками. (а.с. 121 250 т. 1, 1-34 т.2)

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам.

Ст. 16 Податкового кодексу України передбачає, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обовязки іншого платника податків.

Таким чином формування податкового кредиту платника ПДВ здійснено відповідно до вимог ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

У звязку з тим, що відсутній обєкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №0000062310 від 18.01.2012 року обґрунтована та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Промавтоматика" до Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова №0000062310 від 18.01. 2012 р.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 28 квітня 2012 року.

Суддя Волошин Д.А.