Постанова № 23925944, 24.04.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 квітня 2012 р. № 2-а- 3542/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Крайник Т.О.,

участі представників: позивач - Загребельний Г.С., Буряківський О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноспецмаркетинг" до Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноспецмаркетинг» звернулося до суду із позовом до Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, у якому просить суд визнати дії відповідача щодо відмови в видачі свідоцтва про перереєстрацію позивача як платника ПДВ неправомірними; зобов'язати відповідача видати нове свідоцтво платника ПДВ у зв'язку зі зміною місцезнаходження. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що жодних записів в Єдиному державному реєстрі юридични осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність підприємства позивача за місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу не існує, у зв'язку з чим відмова податкового органу в видачі свідоцтва про перереєстрацію платника ПДВ є неправомірною.

Відповідач, заперечуючи проти заявлених позовних вимог послався на їх необґрунтованість та безпідставність.

В судовому засіданні 24.04.2012 року представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з такого.

Судом встановлено, що ТОВ «Техноспецмаркетинг»пройшло в установленому законом порядку державну реєстрацію юридичної особи, перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 37093551, перебуває на обліку в органах податкової служби з 04.06.2010 року за № 203.

27.10.2011 року ТОВ «Техноспецмаркетинг»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова було подано реєстраційну заяву платника податку на додану вартість у зв'язку зі зміною місцезнаходження. До заяви були додані копія свідоцтва про державну реєстрацію, копія довідки статистики, копія паспорту та коду директора, копія протоколу про зміну місцезнаходження, оригінал свідоцтва платника ПДВ.

На запит податкового органу на встановлення місцезнаходження № 319/15-02-12 від 27.10.2011 року відділом податкової міліції була складена довідка № 1169/26-12 від 01.11.2011 року про встановлення місцезнаходження платника податків, з якої вбачається, що за результатами проведення необхідних та достатніх заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків, місцезнаходження ТОВ «Техноспецмаркетинг»за адресою м. Харків, пров. Метизний, 5 не встановлено.

Розглянувши подані позивачем заявки за формою 1-ПДВ від 27.10.2011 року, листом від 04.11.2011 року № 11261/10/15-02-27 Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Харкова повідомила позивача, що при заповненні даної заяви заявником порушені вимоги, а саме: п. 7.2 розділу ІІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 978, зареєстрованого в Міністерства юстиції України 29.12.2010 року за № 1400/18695, де вказано, що усі розділи реєстраційної заяви підлягають заповненню.

Також, згідно п. 10 розділу Положення, де зазначено, що при заповненні заяви про реєстрацію мають бути відображені обов'язкові реквізити та надані достовірні дані. У зв'язку з чим, перевіряючи достовірні дані та заповнені реквізити у наданих заявах від 27.10.2011 року податковим органом було встановлено, що ТОВ «Техноспецмаркетинг»не знаходиться за адресою м. Харків, пров. Метизний, 5, на підставі чого відповідач прийняв рішення, що у наданих заявках вказані недостовірні дані відносно адреси (місцезнаходження) підприємства та на підставі п. 10 розділу ІІІ Положення запропонував надати нову реєстраційну заяву з достовірними даними.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного акту на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.

Підпунктом 183.1 ст. 183 Податкового Кодексу України передбачено, що будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Відповідно до п. 183.15 ст. 183 Податкового Кодексу України у разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого органу державної податкової служби зняття такого платника з обліку в одному органі державної податкової служби і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 1 розділу 4 Положення про реєстрацію платника податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 року № 978, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за № 1400/18695 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (надалі -Положення) перереєстрація платника ПДВ проводиться та Свідоцтво підлягає заміні у разі виникнення змін у даних платника ПДВ, які стосуються коду ЄДРПОУ, податкового номера, який надається податковими органами, та/або найменування (прізвища, імені, по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, і якщо зміни не пов'язані із припиненням платника ПДВ, крім випадків, визначених підпунктом 16.1 пункту 16 розділу III цього Положення.

Для заміни Свідоцтва платник ПДВ зобов'язаний у двадцятиденний строк після виникнення змін подати до податкового органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація". До такої заяви мають бути додані Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва.

Податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого в такому самому порядку, як і при реєстрації.

Відповідно до розділу 3 Положення, реєстрація осіб платниками ПДВ, перереєстрація та заміна свідоцтв про таку реєстрацію проводяться шляхом внесення записів до Реєстру із формуванням за кожним таким записом окремого номера свідоцтва і визначення дати початку його дії та дати анулювання.

Будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до податкового органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою N 1-ПДВ (додаток 1).

При реєстрації платника ПДВ обов'язково проводиться перевірка його реєстраційних даних з Єдиного банку даних про платників податку - юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб. Дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру.

З метою перевірки достовірності даних про заявника податковий орган може звернутись до державного реєстратора за отриманням витягу з Єдиного державного реєстру.

Судом встановлено, що відповідач не звертався до державного реєстратора за отриманням витягу з Єдиного державного реєстру відносно позивача.

Якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані (крім розділу 15 такої заяви), її не скріплено печаткою заявника, не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ, то протягом 10 робочих днів від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

Податковий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу (пункт 5 розділу I, пункти 3, 4, підпункт 5.1 пункту 5 розділу III Положення), або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 розділу V Кодексу (пункт 1 розділу V Положення).

Підпунктом 183.8. ст. 183 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 цього Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу.

Як з'ясовано судом, відмова в видачі свідоцтва ТОВ "Техноспецмаркетинг»як платника податку на додану вартість обумовлена та здійснена на підставі п.п. «ж»п. 184.1 ст. 184 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п.п. «ж»п. 184.1 ст. 184 Податкового Кодексу України, зазначається, що анулювання реєстрації платника податку здійснюється якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

До матеріалів справи представником позивача надано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб підприємців станом на 21.03.2012 року, відповідно до якої 25.05.2011 року, 30.06.2011 року, 12.08.2011 року, 31.08.2011 року, 22.09.2011 року, 12.10.2011 року, 11.11.2011 року, 28.11.2011 року, 27.01.2011 року підтверджені відомості про юридичну особу - ТОВ «Техноспецмаркетинг», місцезнаходження якої зазначено: вул. 61020, м. Харків, пров. Метизний, б.5.

Також, до матеріалів справи представником позивача надані копія договору суборенди № 01-02-2011 від 01.02.2011 року, та № 10-01-2012 від 30.12.2011 року, відповідно до умов яких ФО-П ОСОБА_3 (Орендодавець за договірними умовами) надає, а ТОВ «Техноспецмаркетинг»(Орендар за договірними умовами) приймає в тимчасове користування нежиле приміщення, розташоване за адресою м. Харків, пров. Метизний, 5, буд. Літ. Б2, 2 поверх, кімн. № 2-8, площею 5,3 кв.м.

Факт передачі зазначеного приміщення в оренду підтверджується відповідними актами, підписаними сторонами договору 01.02.2011 року та 01.01.2012 року відповідно.

Крім того, суд звертає увагу, що перевіряючи достовірні дані та заповнені реквізити у наданих позивачем заявах від 27.10.2011 року відповідач, керуючись розпорядженням ДПА у Харківській області від 07.04.2011 року № 81 та додатком № 1 Регламентом дії структурних підрозділів ОДПС по організації роботи щодо розгляду реєстраційних заяв платників ПДВ», згідно якого при перевірці було встановлено, що підрозділом оподаткування юридичних осіб було направлено до відділу податкової міліції запит по підприємству позивача на встановлення його місцезнаходження. Після проведення роботи по виходу за адресою, яка вказана в заяві позивача, підрозділом податкової міліції було складено довідку про не встановлення позивача за місцезнаходженням (м. Харків, пров. Метизний, 5). При цьому в матеріалах справи наявна службова записка № 1159/26-12 від 01.11.2011 року, підписана начальником ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, складеної на ім'я заступника начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, з якої вбачається, що ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова були проведені комплексні заходи, спрямовані на встановлення місцезнаходження ТОВ «Техноспецмаркетинг», адреса реєстрації м. Харків, пров. Метизний, б. 5, був здійснений виїзд за зазначеною адресою та в офісі підприємства було встановлено та опитано директора ОСОБА_4, який повідомив, що він є директором ТОВ «Техноспецмаркетинг», але надати підтверджуючі документи він відмовився, посилаючись на те, що в офісі підприємства вказані документи не знаходяться.

Копія пояснення та фотокопії офісного приміщення ТОВ «Техноспецмаркетинг»наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Стаття 70 КАС України встановлює належність та допустимість доказів. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності відмови в видачі свідоцтва ТОВ "Техноспецмаркетинг" як платника податку на додану вартість, зазначені обставини в листі податкового органу від 04.11.2011 року № 11261/10/15-02-27, яким відмовлено позивачу в видачі свідоцтва як платника податку на додану вартість, не спростовують висновків суду, оскільки матеріалами справи підтверджено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про наявність позивача за його місцезнаходженням або запис про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Перевіривши оскаржувані в даній справі дії податкового органу щодо відмови в видачі свідоцтва ТОВ "Техноспецмаркетинг»як платника податку на додану вартість, суд прийшов до висновку що вони суперечать Положенню про реєстрацію платника податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 року № 978, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за № 1400/18695, Податковому Кодексу України та не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС, тому позовні вимоги позивача щодо визнання їх неправомірними є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Підпунктом 183.9 ст. 183 Податкового Кодексу України у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку орган державної податкової служби зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше наступного робочого дня після бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві, або протягом 10 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено чи такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платника податку органом державної податкової служби. Якщо бажаний (запланований) день реєстрації, зазначений у заяві особи, настає після завершення 10 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, орган державної податкової служби зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача щодо зобов'язання Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова харківської області Державної податкової служби вчинити дії щодо видачі свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ "Техноспецмаркетинг»також підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноспецмаркетинг" до Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати дії Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо відмови в видачі свідоцтва про перереєстрацію ТОВ "Техноспецмаркетинг»як платника податку на додану вартість неправомірними.

Зобов'язати Західну міжрайонну Державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби винти дїї щодо видачі свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ "Техноспецмаркетинг".

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноспецмаркетинг" (м. Харків, пров. Метизний, 5, код ЄДРПОУ 37093546) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 32 (тридцять дві) гривні 19 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 28.04.2012 року.

Суддя Горшкова О.О.