Постанова № 23925481, 24.04.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2012 р. № 2а-13958/11/1370

о 17 год., 16 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Кавка Н.І., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «ЕКО -ДІМ», представник -ОСОБА_1 (довіреність № 03-08 від 03.08.2010 року)до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, представник -ОСОБА_2 (довіреність № 2566/203/10-017 від 03.02.2012 року), ОСОБА_3 (довіреність № 6412/218/10-017 від 21.03.2012 року)про визнання нечинними податкових повідомлень -рішень

Позивач -Публічне акціонерне товариство «Холдингова компанія «ЕКО -ДІМ»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень.

В судовому засіданні 09.04.2012 року згідно клопотання представника відповідача судом, в порядку ст. 52 КАС України, проведено заміну неналежного відповідача - Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова на його правонаступника як належного відповідача - Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що спірні податкові повідомлення -рішення винесені з порушення вимог чинного податкового законодавства.

Позивач також стверджує, що п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення Податкового кодексу України встановлює порядок застосування п. 150.1. ст. 150 ПК України у 2011 році. Стаття 150 ПК України належить до розділу ІІІ ПК України «Податок на прибуток», який відповідно до п'ятого абзацу пункту 1 Розділу ХІХ «Прикінцеві положення»ПК України набув чинності не з 01.01.2011 року, а з 01.04.2011 року. Відповідно до п.п. 2 п. 2 Розділу ХІХ «Прикінцеві положення»ПК України, оподаткування прибутку підприємств у першому кварталі 2011 року здійснювалося відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20% суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2011 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього ж Закону, без обмежень, встановлених цим же пунктом. У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4. ст. 22 цього ж Закону.

На думку позивача, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення Податкового кодексу України в жодний спосіб не забороняє позивачу врахування у другому кварталі 2011 року збитків, які виникли до 01.01.2011 року, тобто такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення. Позивач також зазначає, що аналогічна позиція викладена у Листі Комітету ВР України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики № 04-39/10-1160 від 10.11.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення та письмові докази, просив суд позов задоволити повністю з підстав зазначених в позовній заяві.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено камеральну перевірку позивача з питань правомірності декларувань показників податкової звітності з податку на прибуток. За результатами перевірки складено акт від 07.11.2011 року за № 663/10/1510 на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення -рішення.

Перевіркою встановлено порушення п. 1, 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень, п. 150.1. ст. 150 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у другому кварталі 2011 року в розмірі 8990681,00 грн.

Положення пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України дають підстави вважати, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року. Підтвердженням вказаного також слугує абзац 2 пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України, яким визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь - яких інших звітних періодів.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, просили в задоволенні позову відмовити повністю з підстав зазначених у запереченні на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

07.11.2011 року Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова проведено камеральну перевірку платника податку на прибуток його податкової звітності з даного податку. За результатами проведеної перевірки складено акт № 663/10/15-1.

Проведеною перевіркою встановлено, що згідно з даними декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року, зареєстрованої в комп'ютерній мережі 05.05.2011 року за № НОМЕР_1, скоригований валовий дохід підприємства (р.03) становить 24101800,00 грн., скориговані валові витрати (р.06) становлять 32439785,00 грн. (в тому числі р. 04.9 значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року становить 8990681,00 грн.), амортизаційні відрахування (р.07) 777433,00 грн., визначено від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 9115418,00 грн. У відповідності до поданої декларації з податку на прибуток за 2010 рік, зареєстрованої в комп'ютерній мережі 08.02.2011 року за № НОМЕР_2, скориговані валовий дохід підприємства (р. 03) становить 87679470,00 грн., скориговані валові витрати (р. 06) 90475523,00 грн. (в тому числі р. 04.9 значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року становить 9322443,00 грн.), амортизаційні відрахування (р.07) 2465651,00 грн., визначено від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 5261704,00 грн.

Згідно з даними декларації по податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, зареєстрованої в комп'ютерній мережі 08.08.2011 року за № НОМЕР_3 в рядку 06.6 від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду (від'ємне значення р. 08 Податкової декларації за попередній звітний податковий період, від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року) становить 9115418,00 грн., визначено від'ємне значення об'єкта оподаткування звітного періоду в сумі 60775570,00 грн.

Відповідно до п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідних положень»Податкового кодексу України та у зв'язку з набранням чинності від 01.04.2011 року розділу ІІІ

Податкового кодексу України та відсутністю в ньому посилання на врахування у ІІ кварталі 2011 року від'ємного значення, окрім того, що виник за результатами діяльності у І кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до І кварталу 2011 року, відповідно до п. 22.4. ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу від'ємного значення ІІ кварталу 2011 року не включається.

Перевіркою встановлено зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 8990681,00 грн. Перевіркою також встановлено неправомірне заявлення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року з податку на прибуток, заниження об'єкт оподаткування на дану суму та занижено податкове зобов'язання на суму 670475,53 грн.

24.11.2011 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення -рішення № 0010381510/27308, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 та відповідно до п. 150.1. ст. 150 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки № 663/10/1510/5393518 від 07.11.2011 року, встановлено порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ «Холдингова компанія «ЕКО -ДІМ»за платежем -податок на прибуток підприємств, в розмірі 670475,53 грн., в тому числі за основним платежем -670475,53 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -0,00 грн.

24.11.2011 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення -рішення № 0010351510/27239, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 та відповідно до п. 150.1. ст. 150 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки № 663/10/1510/5393518 від 07.11.2011 року, встановлено порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, у зв'язку з чим зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 8990681,00 грн., в тому числі, сума завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 8990681,00 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 0,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1.1. ст. 1 Податкового кодексу України, такий регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 2.1. ст. 2 цього ж Кодексу, зміна його положень може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього ж Кодексу.

Згідно п. 3.1. ст. 3 цього ж Кодексу, податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим ж Кодексом.

Згідно п.п. 4.1.1. п. 4.1. цього ж Кодексу, податкове законодавство України ґрунтується на принципі загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим же Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього ж Кодексу.

Згідно п.п. 16.1.2. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно п.п.16.1.4. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 17.1.1. п. 17.1. ст. 17 цього ж Кодексу платник податків має право безоплатно отримувати в органах державної податкової служби та в органах митної служби, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю.

Згідно п. 35.3. ст. 35 цього ж Кодексу, порядок сплати податків та зборів встановлюється цим же Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Згідно п. 36.1. ст. 36 цього ж Кодексу, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим же Кодексом.

Згідно п. 36.3. ст. 36 цього ж Кодексу, податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п. 37.1. ст. 37 цього ж Кодексу, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п. 38.3. ст. 38 цього ж Кодексу, спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим же Кодексом.

Згідно п. 150.1. ст. 150 цього ж Кодексу, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно пункту 3, підрозділу 4, розділу ХХ, цього ж Кодексу,пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Представник позивача надав суду копії:

- Декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік, згідно якої від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (р.04.9) становить 0,00 грн.;

- Декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, згідно якої скоригований валовий дохід (р.03) (з врахуванням р.01+-02) становить 87679470,00 грн.; від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (р.04.9) становить 932244,00 грн.; скориговані витрати (р.06) та (р.04+-05) становить 90475523,00 грн.;

- Декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року у якій позивачем сформовано від'ємне значення об'єкта оподаткування, отриманого у першому кварталі 2011 року (р.08-09-10) в сумі 9115418,00 грн., у рядку 04.9 позивач зазначив від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (2010 року в цілому) в сумі 8990681,00 грн.;

- Декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року у якій позивачем у рядку 06 сформовано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року становить 9115418,00 грн., у рядку 07 позивач зазначив від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 -рядок 04) в сумі 6075570,00 грн.

Судом не враховується обґрунтування позовних вимог позивача, оскільки лише Податковим кодексом України, врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів та порядку їх узгодження і сплати. Кожна особа зобов'язана сплачувати податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього ж Кодексу, яким також встановлено спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим же Кодексом, яким також встановлено підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання.

Згідно пункту 3, підрозділу 4, розділу ХХ, цього ж Кодексу, п. 150.1 ст. 150 ПК України застосовується у 2011 році з урахуванням таких істотних умов а саме:

- якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року, тобто, законодавець визначив період виникнення від'ємного значення -перший квартал 2011 року.

- розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, тобто, законодавець встановив урахування від'ємного значення саме отриманого (а не включеного) за перший квартал 2011 року.

По суті п. 150.1. ст. 150 ПК України, встановлює, що сума від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року, а пункту 3, підрозділу 4, розділу ХХ ПК України встановлює порядок застосування п. 150.1 ст. 150 ПК України у 2011 році, що не враховано позивачем.

Позивач у спірну декларацію за ІІ квартал 2011 року включив від'ємне значення в тому числі за 2010 рік, хоча правильно було б включити від'ємне значення отримане за І квартал 2011 року.

Представник позивача, на запитання суду, вказав, що позивачем включено в декларацію з податку на прибуток підприємства за другий квартал 2011 року від'ємне значення в тому числі за 2010 рік.

Податковим органом прийнято спірні податкові повідомлення -рішення лише щодо від'ємного значення включеного за 2010 рік, що представник позивача не заперечував.

Згідно наказу державної податкової адміністрації України за № 114 від 28.02.2011 року «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», який діяв на час спірних правовідносин, в рядку 06.6 вказаної декларації (в тому числі поданої позивачем) зазначено: «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року)», згідно примітки 4 від'ємне значення включається відповідно до ст. 150 розділу III ПК України.

Судом також не враховується обґрунтування позивачем позовних вимог неоднозначним (множинним) трактуванням прав та обов'язків платників податків, оскільки зазначеними нормами ПК України чітко вказано, що розрахунок об'єкта оподаткування другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого (а не включеного) платником податку за перший квартал 2011 року.

Наявними в справі деклараціями підтверджується, що відповідачем правомірно зменшено суму від'ємного значення позивача лише в частині від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року.

Судом не враховуються твердження представника позивача щодо правомірності перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток відповідно до Листа Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики № 04-39/10/1160 від 10.11.2011 року, оскільки зміна положень Податкового кодексу України, яким визначено порядок такого перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування, може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього ж Кодексу.

Судом також не враховується обґрунтування позивачем позовних вимог поданими доказами щодо інших витрат позивача, оскільки податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «ЕКО -ДІМ»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень -рішень, задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 03.05.2012 року.

Суддя Гавдик З.В.