Постанова № 23925372, 08.05.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1361/2012

08 травня 2012 року 12год. 26хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовськ доСуб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовськ звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав клопотання, в якому зазначає, що він позовні вимоги, заявлені в адміністративному позові, підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без його участі.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.26). Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Суд виходив з наступного.

Відповідач - ОСОБА_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Кузнецовської міської ради Рівненської області 20.04.1995 року (а.с.4).

Відповідно до абз. 5, 6 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в місті Кузнецовськ в сумі 4462,85 грн. Заборгованість виникла у зв'язку з несплатою відповідачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за серпень-листопад 2010 року.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 11 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Статтею 15 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року.

Згідно п.1 ч.1 ст. 14 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року страхувальниками є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

За змістом статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року страхувальники зобов'язані своєчасно нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду.

Відповідно до статті 18 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Статтею 19 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року встановлено, що страхові внески нараховуються для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб

Відповідно до статті 20 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для зазначених платників є квартал.

Згідно статті ч.2 ст. 106 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Заборгованість підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.5-8), довідкою про заборгованість (а.с.11).

Відповідно до ч. 3 ст. 106 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Позивачем для відповідача вручено вимогу від 08.06.2010 року, яка є узгодженою (а.с. 10).

Згідно статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовськ р/р 256093014369 в ОПЕРВ Ощадбанк м. Рівне, МФО 333368, код ЄДРПОУ 22555448 заборгованість в сумі 4 462,85 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.