Постанова № 23925272, 23.04.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2012 р. № 2а-8880/11/1370

о 18 год., 19 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Кавка Н.І., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт», представник Демчик О.І. до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби, представник Оленюк Х.І.про скасування податкового повідомлення рішення

Позивач Приватне підприємство «ОККО-Нафтопродукт»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби, у якому з врахуванням уточнень позовних вимог просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення рішення № 0000752361 від 24.03.2011 року.

Згідно ст. 55 КАС України, проведено заміну відповідача - Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові на його правонаступника - Спеціалізовану Державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 31.01.2011 року працівниками ДПА у Одеській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці АЗС № 18, яка розташована за адресою: м. Одеса, узвіз Марінеско, 8 та належить «ОККО-Нафтопродукт», за результатами якої складено акт № 0000039 від 09.02.2011 року. На підставі даного акту перевірки відповідачем, в порушення позивачем вимог п.п. 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», прийнято спірне податкове повідомлення рішення, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 282561,32 грн.

Оприбуткування товарів здійснюється підприємством відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємоповязаних рахунках бухгалтерського обліку. Відповідно підприємством ведеться рух товарних запасів з дотриманням вимог Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні.

Відсутність у місці реалізації оригіналів накладних, на думку позивача, не може бути віднесено до порушень встановленого порядку обліку товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації, оскільки обовязок зберігання первинних бухгалтерських документів на товарні запаси за місцем їх реалізації передбачений чинним законодавством.

Під час проведення фактичної перевірки в АЗС у м. Одесі, узвіз Марінеско, 8, працівниками ДПА у Одеській області встановлено, що реалізація на АЗС проводилась через два належним чином зареєстровані РРО, внаслідок чого встановлено невідповідність сум готівкових коштів сумі коштів, зазначеній в денних звітах РРО, а саме надлишок на суму 54269,40 грн. Не погоджуючись з вказаним висновком позивач зазначає, що для встановлення фактичної наявності товарних запасів та коштів повинна бути проведена інвентаризація майна, чого відповідачем зроблено не було. Зокрема, відповідачем не проведено опису готівкових коштів, Х-звітів, чеків РРО та пояснень працівників, чого недостатньо для встановлення фактичних залишків на основі яких було складено акт перевірки.

Представник позивача позовні вимоги зазначені у позовній заяві, додаткових поясненнях підтримав повністю, просив позов задоволити повністю.

Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечила, просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

31.01.2011 року працівниками ДПА в Одеській області на підставі направлення № 44/23-7013 від 31.01.2011 року, проведено перевірку господарської одиниці АЗС № 18 Приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт», яка розташована за адресою: м. Одеса, узвіз Марінеско, 8.

За результатами проведеної перевірки складено акт (довідку) від 09.02.2011 року за № 000039, в якому зазначено:

Сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків 116191,85 грн., 23078,00 грн., яка зазначена в денному звіті РРО (у загальній сумі за розрахунковими квитанціями) 61924,28 грн., 2376,17 грн.; невідповідність сум готівкових коштів 54267,57 грн., 1,83 грн.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

24.03.2011 року Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові прийнято податкове повідомлення - рішення форми «С» № 0000752361, згідно якого до позивача на підставі акта перевірки № 000039 від 09.02.2011 року, яким встановлено порушення п.п. 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та на підставі п.п. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України та згідно п. 1 ст. 17, ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 272561,32 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року за № 637 із змінами і доповненнями, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», місце проведення

розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти,

а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно ст. 3 цього ж Закону, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг) (п. 12);

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових

операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п. 13).

Згідно ст. 17 цього ж Закону, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:

Згідно ст. 21 цього ж Закону, до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 2.7. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.

Банкам і підприємцям ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) не встановлюються.

Згідно п. 5.1. цього ж Положення, строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог - для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас)

Згідно п. 5.2. цього ж Положення, установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або

уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Представник відповідача на заперечення позовних вимог подала суду копії:

- Х-звітів за 31.01.2011 року, місце проведення розрахунків АЗС, № 18 за адресою: м. Одеса, узвіз Марінеско, 8;

- описів наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків від 31.01.2011 року (додатки до акту перевірки);

- відомості перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів станом на 31.01.2011 року;

- довідку ДПІ у Одеській області від 09.02.2011 року проведення візуального спостереження надходження торгівельного виторгу.

Судом під час зясування обставин справи та перевірки їх доказами встановлено, що згідно змінного звіту № 571 за період з 08 год. 01 хв. 30.01.2011 року по 07 год. 36 хв. 31.01.2011 року:

- залишок готівки на початок зміни становить 3194,58 грн., що підтверджується операцією «службове внесення»та Z-звітом № 1789 від 30.01.2011 року («готівка в касі»);

- виручкам за готівку становить 117845,91 грн., що підтверджується Z-звітом № 1790 від 31.01.2011 року на суму 84115,76 грн., Z-звітом № 1662 від 31.01.2011 року на суму 33730,15 грн. («виручка готівка»);

- здано грошових коштів (інкасовано) 115800,00 грн., що підтверджується чеками про проведення операції «службова видача»від 30.01.2011 року на суму 21330,00 грн. та 38770,00 грн., супровідною відомістю № 13630 від 30.01.2011 року на загальну суму 60100,00 грн., а також супровідною відомістю до сумки з готівкою № 485 від 31.01.2011 року, чеком про проведення операції «службова видача»від 31.01.2011 року на суму 55700,00 грн. Кошти в сумі 60100,00 грн. передані інкасаторам 30.01.2011 року та зараховані на розрахунковий рахунок підприємства 31.01.2011 року, згідно виписки банку. Крім цього кошти в сумі 55700,00 грн. передані інкасаторам 31.01.2011 року та зараховані на банківський рахунок 01.02.2011 року, згідно виписки банку.

Внаслідок чого залишок грошових коштів на кінець зміни становить 5240,49 грн., що підтверджується Z-звітом № 1790 від 31.01.2011 року («виручка готівки у касі»).

Згідно змінного звіту № 572 за період з 7 год. 58 хв. 31.01.2011 року по 23-36 год.:

- залишок готівки на початок зміни становить 5240,49 грн., що підтверджується Z-звітом № 1791 за 31.01.2011 року («службовий внесок 5240,49 грн.»);

- виручка за готівку становить 162853,65 грн., що підтверджується Z-звітами № 1663 за 31.01.2011 року на суму 50789,77 грн. та № 1791 за 31.01.2011 року на суму 112063,88 грн. («виручка-готівка»);

- позивачем здано грошових коштів (інкасовано) на суму 102375,70 грн., що підтверджується супровідною відомістю до сумки з готівкою № 483 від 31.01.2011 року на суму 102375,70 грн., які інкасовані та зараховані на банківський рахунок 01.02.2011 року;

Відповідно залишок грошових коштів в касі становить 65718,44 грн., що підтверджується Z-звітом № 1791 за 31.01.2011 року на суму 40388,87 грн. («готівка в касі») та чеком про проведення операції «службова видача»за 31.01.2011 року на суму 25329,77 грн.

Судом також встановлено, що згідно змінного звіту № 574 за період з 01 год. 00 хв. 01.02.2011 року до 7 год. 25 хв. 01.02.2011 року залишок готівки становить 65718,44 грн., що підтверджується чеком про проведення операції «службовий внесок».

Позивачем, належними та допустимими доказами не обґрунтовано неправомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 7171,30 грн. (7162,15 грн. + 9,15 грн.).

З них:

- 7162,15 грн. = 1432,43 грн. у пятикратному розмірі, де 1432,43 грн. є різницею між 55700,00 грн. («службова видача»для подальшої інкасації) та сумою невідповідності готівкових коштів у денному звіті РРО 54267,57 грн.;

- 9,15 грн. = 1,83 грн. у пятикратному розмірі, де 1,83 грн. є різницею між 23078,00 грн. (сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків) та сумою невідповідності готівкових коштів у денному звіті РРО 23076,12 грн.

Судом враховуються обґрунтування позивачем позовних вимог щодо протиправності спірного податкового повідомлення рішення частково, оскільки позивачем належними та допустимими доказами підтверджено правомірність здійснення

розрахункових операцій, проведених із застосування реєстраторів розрахункових операцій, відтак відповідачем протиправно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в сумі 265390,02 грн. (272561,32 грн. 7171,30 грн.).

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог частково.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. ст. 49, 70 КАС України, позивач зобовязаний добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами, а відтак зобовязаний обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх позовних вимог.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт»про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення рішення № 0000752361 від 24.03.2011 року підлягають задоволенню частково, а саме в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 265390,02 грн.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задоволити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові № 0000752361 від 24.03.2011 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 265390,02 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт»(ЄДРПОУ 36670361, вул. Пластова, 1, м. Львів) 3,20 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 03.05.2012 року.

Суддя Гавдик З.В.