Постанова № 23923906, 31.05.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 травня 2011 р. 14:25 Справа №2а-15282/10/14/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., при секретарі Жигалової К.Ю.,

за участю: представника прокуратури - не з'явився;

представника позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Керченського транспортного прокурора, діючого в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Автономній Республіці Крим

до Суб'єкта господарської діяльності - ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 1700,00 грн.,

Суть спору: Керченський транспортний прокурор, діючий в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Автономній Республіці Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Суб'єкта господарської діяльності - ОСОБА_1 1700,00 грн. фінансових санкцій за порушення Закону України "Про автомобільний транспорт".

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.11.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Прокурор та представник позивача, у судове засідання не з'явились, про день час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Відповідач у судове засідання не з'явився, був сповіщений належним чином, надіслав на адресу суду клопотання в якому повідомив про добровільну сплату заборгованості у повному обсязі, але оригіналу квитанції про сплату боргу не представив, лише копію.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт"(далі по тексту -Закон) державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Постановою Кабінету Міністрів України за №1190 від 08.09.2004 року утворено Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті як урядовий орган державного управління у складі Міністерства транспорту та зв'язку та затверджено положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті.

Відповідно до п. 8 положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку за № 888 від 14 грудня 2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1573/11853 28 грудня 2005 року, затверджено положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.

З Положення вбачається, що основними завданнями територіальних управлінь у відповідному регіоні є: здійснення відповідно до законодавства державного нагляду за дотриманням правил безпечного функціонування автомобільного транспорту загального користування; здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування; забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування в автомобільному транспорті загального користування.

Відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні територіальні управління, крім іншого, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотримання вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійснюють державний нагляд за забезпеченням безпеки перевезень суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.

Згідно з нормами Закону України "Про автомобільний транспорт", Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті начальник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим наділений повноваженнями щодо застосування стягнень у виді штрафів до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт, які передбачені ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт"(далі - Закон).

Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку про те, що позивач є територіальним органом виконавчої влади, який у правовідносинах з юридичними особами реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні п.п.7 п.1 ст.3 КАС України.

Отже, даний спір є публічно-правовим та, керуючись правилами територіальної підсудності адміністративних справ про оскарження ненормативних актів індивідуальної дії за місцем знаходження позивача, що встановлені ч.2 ст.19 КАС України, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.

Згідно зі ст. 1 Закону, автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власні кошти перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 3 Закону встановлено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до ст. 39 Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються нерегулярні пасажирські перевезення: для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт"за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за стоянку легкового автомобіля, який не облаштований як таксі і не має ліцензійної картки, та посадку пасажирів на стоянці таксі - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Посадовими особами Територіального управління головної державної інспекції 23.07.2010 року у м. Керч проведено перевірку транспортного засобу марки КАМАЗ 53202, р/н НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено порушення норм Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: перевезення вантажу без оформлення ліцензійної картки .

За результатами перевірки складений акт від 23.07.2010 року №189647, який підписаний водіем автотранспорту ОСОБА_2 (а.с.5).

На підставі акту від 23.07.2010 року №189647 позивачем прийнято постанову № 091271 від 07.09.2010 про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. (а.с.6)

Відповідачем у порядку передбаченому ст. 71 КАС України не надані докази оскарження цієї постанови, а також належних доказів сплати визначеної в ній суми штрафних санкцій.

Таким чином заборгованість відповідача по сплаті штрафних санкцій станом на день розгляду справи становить 1700,00 грн.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не надав заперечення проти позову та, у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості в сумі 1700,00 грн., суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити.

У судовому засіданні, яке відбулось 31.05.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанову оформлено та підписано 03.06.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Суб'єкта господарської діяльності - ОСОБА_1 (98300, АДРЕСА_1; відомості про відкриті рахунки в установах банків в матеріалах справи відсутні) на користь державного бюджету України штрафні санкції, накладені Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Автономній Республіці Крим (р/р 31112106700002 в УДК у м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405, код бюджетної класифікації доходів: 21081100) в сумі 1700,00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.