Ухвала суду № 23923562, 26.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 р.Справа № 2а-290/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинскому районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2012р. по справі № 2а-290/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-китайський центр розвитку"

до Державної податкової інспекції у Дзержинскому районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько- китайський центр розвитку" (далі - ТОВ "Українсько- китайський центр розвитку"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 04.01.2012 року №0000072305, яким визначена сума грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 10392,17 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2012р. по справі № 2а-290/12/2070 позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач, TOB "Українсько-китайський центр розвитку", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 35698941, знаходиться на обліку як платник податків (зборів) у Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова.

В період 16.12.2011 року по 19.12.2011 року ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова проведена документальна позапланова виїзна перевірка TOB "Українсько- китайський центр розвитку" (код ЄДРПОУ 35698941) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків TOB "Інтехліс" код ЄДРПОУ 35245557, їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом від 22.12.2011 року №6235/2305/35698941 (а.с. 12-17).

04.01.2012 року з посиланням на даний акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення №0000072305 про збільшення розміру грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 10 392,17 грн., в тому числі: за основним платежем - 8 313,77 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 078,4 грн. (а.с. 17).

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішення, слугував висновок про порушення TOB "Українсько-китайський центр розвитку" п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, яке полягає в неправомірному формуванні податкового кредиту з ПДВ за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість показників господарських операцій з TOB "Інтехліс", котрі реально не відбулись, а отже не спричиняють реального настання правових наслідків. При цьому, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження, є виключно висновки ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності TOB "Інтехліс" (код 35245557) за період з 01.08.2011 року по 30.09.2011 року, котрі відображені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "Інтехліс" №677/23-212/35245557 від 13.10.2011 року.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що 01.08.2011 року між TOB "Українсько- китайський центр розвитку" (Покупець) та TOB "Інтехліс" (Постачальник) укладено договір поставки №22 (а.с. 19). Відповідно до умов п. 14 вказаного договору, його предметом є купівля-продаж світильників та насосів для роботи міських фонтанів за найменуванням, кількості, ціні згідно зі специфікаціями, що є невід'ємною частиною договору.

Також 03.08.2011 року між TOB "Українсько-китайський центр розвитку" (Покупець) та TOB "Інтехліс" (Постачальник) укладено договір поставки №24 ( з врахуванням додаткової угоди від 02.08.2011 року №1), предметом якого є купівля-продаж форсунків, водяних комплексів та іншого обладнання, що забезпечує роботу міських фонтанів за найменуванням, кількості, ціні згідно зі специфікаціями, що є невід'ємною частиною договору (а.с. 57).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно до ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Виходячи із змісту цієї норми, наслідками за договором постачання товару є перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця за певну грошову суму.

Відповідно до умов укладеного договору постачання ПП "Агродар Україна" зобов'язується поставити та надати у власність позивачу, а позивач зобов'язується прийняти та сплатити товар -соняшник.

Поставка товарно-матеріальних цінностей за вказаними договорами підтверджується видатковими накладними: № 4 від 01.08.2011 року на загальну суму 506160,00 грн., в т.ч. ПДВ 84360,00 грн. (а.с. 23), № 3 від 01.08.2011 року на загальну суму 444918,00 грн., в т.ч. ПДВ 74153,00 грн. (а.с. 62), що були віднесені позивачем до складу валових витрат.

Перелік найменування, кількість та вартість товару за вказаними накладними відповідає відповідним показникам, визначеним сторонами у специфікаціях до договорів № 22 та № 24 (а.с. 20-21, 58-59).

Також у ході виконання договору позивач отримав від TOB "Інтехліс" податкові накладні №4 від 01.08.2011 року на загальну суму 506 160 грн. ( у т.ч. ПДВ -84 360,00 грн.), №3 від 01.08.2011 року на загальну суму 444 918,00 грн. (у т.ч. ПДВ -74 153,00 грн.) та накладні №4 від 01.08.2011 року на загальну суму 506 160 грн. ( у т.ч. ПДВ -84 360,00 грн.), № 3 від 01.08.2011 року на загальну суму 444 918,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 74 153,00 грн.), виписані TOB "Інтехліс" на суму вартості товарно-матеріальних цінностей, придбаних TOB "Українсько-китайський центр розвитку" за договорами №22 та №24.

Надані позивачем платіжні доручення №85 від 10.08.2011 року, №88 від 16.08.2011 року, №100 від 14.09.2011 року, №128 від 30.11.2011 року, №132 від 07.12.2011 року, засвідчують факт виконання TOB "Українсько-китайський центр розвитку" зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника.

Частиною 2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відповідно до абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом -Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Згідно з п.п. 11.5, 11.7 п.11 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Таким чином, у позивача, як отримувача товарів, обов'язково має залишатись один примірник товарно-транспортної накладної.

Оприбуткування товарів без наявності товарно-транспортної накладної, в разі фізичного переміщення товарів в просторі за допомогою автомобільного траспорта, нормами чинного законодавства не передбачено, що повністю кореспондується зі змістом п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У спірних правовідносинах товар діставлявся автомобільним транспортом.

Факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується товарно- транспортною накладною від 01.08.2011 року №315, з якої вбачається, що вантажовідправником є TOB "Інтехліс", вантажоодержувачем -TOB "Українсько-китайський центр розвитку", перевезення вантажу здійснювалося автопідприємством ФОП ОСОБА_1, пункт навантаження -м. Харків, Салтівське шосе, 248-А, к. 93, пункт розвантаження - АДРЕСА_1 (а.с. 65).

Використання позивачем складського приміщення за адресою: АДРЕСА_1, що відповідає зазначеному в товарно - транспортній накладній пункту розвантаження, підтверджується договором оренди №1/01 від 01.01.2011 року, укладеним між ФОП ОСОБА_2 (Орендодавець) та TOB "Українсько-китайський центр розвитку" (Орендар) (а.с. 66-67). Згідно умов вказаного договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування об'єкт оренди: приміщення нежитлової будівлі, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 520 кв.м. та товарний чек №12 від 04.10.2011 року, що підтверджує факт сплати за оренду у сумі 7500,0 грн.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем і контрагенто підтверджується також фактом подальшого використання придбаного позивачем товару у власній господарській діяльності.

Так, судом встановлено, що у подальшому придбаний товар за договорами поставки №22 та №24 позивачем було використано з метою виконання позивачем умов договорів субпідряду №8-11 від 19.07.2011 року та №9-11 від 19.07.2011 року.

Відповідно до п. 1.1, 1.2 договору субпідряду №8-11 від 19.07.2011 року визначено, що TOB "Українсько-китайський центр розвитку" (Субпідрядник) зобов'язується виконати за замовленням TOB "Інтеко Інжиніринг" (Генпідрядник) монтаж технологічного водопроводу, електромонтажні та пусконалагоджувальні роботи по об'єкту: "Реконструкція каскадного фонтану на вул. Червоноармійській, 119". Відповідно до п. 2.3 вказаної угоди визначено, що закупівлю обладнання та матеріалів, необхідних для виконання робіт, здійснює Субпідрядник.

Згідно з п. 1.1, 1.2 договору субпідряду №9-11 від 19.07.2011 року визначено, що TOB "Українсько-китайський центр розвитку" (Субпідрядник) зобов'язується виконати за замовленням TOB "Інтеко Інжиніринг" (Генпідрядник) монтаж технологічного водопроводу, електромонтажні та пусконалагоджувальні роботи по об'єкту: "Реконструкція овального фонтану на вул. Хрещатик, 25". Відповідно до п. 2.3 вказаної угоди визначено, що закупівлю обладнання та матеріалів, необхідних для виконання робіт, здійснює Субпідрядник.

Окрім того, до матеріалів справи надана ліцензія Серії AB № 458998, видана TOB "Українсько-китайський центр розвитку" на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів нерухомості та відповідно до довідки Головного управління статистики у Харківській області визначено серед видів діяльності за КВЕД TOB "Українсько-китайський центр розвитку" - 45.21.6 - Будівництво інших споруд.

Відповідно до посвідчень на відрядження №15, №16, №17 співробітники TOB "Українсько-китайський центр розвитку" ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у жовтні 2011 року відряджалися до м. Києва для виконання субпідрядних робіт на виконання угод, укладених з TOB "Інтеко Інжиніринг".

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, накладним, платіжним дорученням, товарно-транспортним накладним та іншим первинним документам, якими позивач доводе перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має. Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного TOB "Українсько-китайський центр розвитку" товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на мотивах складеного ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова за наслідками перевірки діяльності контрагента позивача -TOB "Інтехліс" акту про неможливість проведення зустрічної звірки №677/23-212/35245557 від 13.10.2011 року.

Втім, з цьому приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. З ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб TOB "Українсько- китайський центр розвитку" або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки висновки ДПІ про формування TOB "Українсько-китайський центр розвитку" податкового кредиту з ПДВ без дотримання вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України ґрунтуються лише на складеному ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова акті про неможливість проведення зустрічної звірки, то слід зробити висновок про недоведеність факту вчинення TOB "Українсько- китайський центр розвитку" податкового правопорушення.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинскому районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2012р. по справі № 2а-290/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Філатов Ю.М.Судді Тацій Л.В. Водолажська Н.С.