Постанова № 23921081, 21.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 р. Справа № 2а-5331/11/2070

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Коцура Т.А.

за участю:

представника позивача -Єрісової Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2011р. по справі № 2а-5331/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Агро»

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Восток-Агро», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова від 06.04.11 р. № 0000197700/0 та № 0000200700/0 про зменшення бюджетного відшкодування за січень 2011 р. на 98461,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 74056,0 грн.; зобов'язати відповідача надати органу державного казначейства висновок про суми відшкодування ПДВ у заявленому ТОВ «Восток-Агро»розмірі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.11 р. по справі № 2а-5331/11/2070 позов був задоволений частково: скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова від 06.04.11 р. № 0000197700/0 та № 0000200700/0. В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Відповідач не погодився з судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.11 р. по справі № 2а-5331/11/2070 в частині, що оскаржена, і в цій частині прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представника позивача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В постанові суду першої інстанції вказано, що з пояснень представників сторін та з доданих до матеріалів справи документів суд першої інстанції встановив, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 06.04.11 р. № 0000200700/0, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування на суму 98461,0 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 74056,0 грн. та № 0000190700/0, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 88628,0 грн. та визначені штрафні санкції у розмірі 66471,0 грн., є акт № 712/07-013/30589815 від 21.03.11 р. камеральної перевірки поданих декларацій з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень (до відшкодування з бюджету на рахунок в банку ПДВ в сумі 98461,0 грн.) та лютий (до відшкодування з бюджету на рахунок в банку ПДВ в сумі 88628,0 грн.) 2011 р., в якому зафіксовані порушення платником податків вимог п. 195.1.1 ст. 195, п.п. 200.1-200.4, п.п. 200.6-200.8 ст. 200 ПК України, які призвели до завищення суми бюджетного відшкодування за січень-лютий поточного року на 187089,0 грн., в тому числі: за січень 2011 р. на суму 98461,0 грн.: вересень 2010 р. - 75628,0 грн. та жовтень 2010 р. - 22833,0 грн., за лютий 2011 р. на суму 88628,0 грн., в тому числі за жовтень 2010 р. - 88628,0 грн.

Задовольняючи позов в частині вимог, суд першої інстанції послався на положення п. 14.1.18 ст. 14 ПК України, де визначено, що бюджетне відшкодування -відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу, і вказав на те, що з матеріалів справи ним було встановлено, що у позивача сума бюджетного відшкодування з ПДВ в січні-лютому 2011 р. виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, сплаченого підприємством постачальникам товарів (послуг) в попередніх податкових періодах, а саме вересень-жовтень 2010 р., у зв'язку з придбанням с/г запчастин до сільськогосподарської техніки на митній території України та за її межами і застосування нульової ставки ПДВ при секторі с/г запчастини до сільськогосподарської техніки за межі митної території України.

Згідно акту перевірки підставами відмови у здійсненні бюджетного відшкодування по підприємству стало не підтвердження суми бюджетного відшкодування, яке виникло по податковій декларації з ПДВ за січень 2011 р. (від 17.01.11 р. № 9000408126) внаслідок відсутності документального підтвердження сплати постачальникам товарів, неврахування результатів позапланової виїзної перевірки з питань достовірності відображення залишку від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за період з липня по вересень 2010 р.; по податкові декларації з ПДВ за лютий 2011 р. (від 12.03.11 р. № 9000866222) внаслідок ненадання оригіналів митних декларацій, що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України за лютий 2011 р., порушення позивачем порядку заповнення заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.97 р.

В обґрунтування судового рішення суд першої інстанції послався на положення п.п. 200.1-200.4 ст. 200 ПК України, де визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Порядок визначення та здійснення бюджетного відшкодування визначений в п.п. 200.6-200.9 ст. 200 ПК України, згідно яких платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених п. 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом ДПС.

У судове засідання позивачем надані докази, що підтверджують факт сплати ПДВ постачальникам, а саме виписки банку, якими підтверджується факт сплати ПДВ в ціні товару.

Також суд першої інстанції вказав на безпідставність твердження відповідача про ненадання позивачем при проведенні камеральної перевірки оригіналів митних декларацій, що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України за лютий 2011 р., оскільки ці твердження спростовуються доказами про те, що вказані документи були надані податковій інспекції 29.03.11 р., тобто до винесення оскаржуваного рішення.

В судовому рішенні суд першої інстанції послався на положення п. 56.18 ст. 56 ПК України, і зробив висновок про те, що факт звернення позивача до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.11 р. № 0000070700/0, яким була встановлена сума завищення задекларованої підприємством у грудні 2010 р. до відшкодування з бюджету ПДВ на рахунок платника податку у розмірі 93500,0 грн. є підставою вважати ці суми неузгодженими до дня набрання судовим рішенням законної сили, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що застосування висновків актів перевірок попередніх періодів, по яким неузгоджені податкові зобов'язання, до наступних податкових періодів та винесення на їх підставі відповідних висновків є необґрунтованими.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що до матеріалів справи позивачем була надана копія його позовної заяви до Харківського окружного адміністративного суду, датована 27.04.11 р., в якій були заявлені вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.12.10 р. № 000610700/0 та № 000620700/0. Про направлення даного позову до суду платник податків повідомив відповідача листом від 15.06.11 р.

Жодних документів про оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 24.02.11 р. № 0000070700/0, на яке вказує суд першої інстанції, на час розгляду справи в суді першої інстанції до матеріалів справи не надавалися, а тому висновки з цього питання зроблені лише на припущенні про їх існування.

Дані обставини свідчать про те, що на час проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень у відповідача не існувало підстав вважати неузгодженими зобов'язання, визначені ним податковими повідомленнями-рішеннями від 24.02.11 р. № 0000070700/0 та від 17.12.10 р. № 000610700/0 та № 000620700/0, оскільки їх оскарження в судовому порядку здійснювалося вже після дати винесення податкових повідомлень-рішень від 06.04.11 р. або взагалі не здійснювалося.

Представником позивача на вимогу колегії суддів були надані копії постанови Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.11 р. по справі № 2-а-3168/11/2070 і ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.11 р. по цій справі. Проте на час прийняття відповідачем оскаржених податкових повідомлень-рішень податкові зобов'язання, визначені ними, не були узгоджені.

Зважаючи на встановлені колегією суддів обставини, слід зробити висновок про те, що задовольняючи позов в цій частині, суд першої інстанції не врахував ні приписи податкового законодавства, ні фактичні обставини.

Також слід відмітити, що висновок суду першої інстанції про незаконність податкового повідомлення-рішення № 0000197700/0 від 06.04.11 р. був зроблений у відсутності в матеріалах справи цього податкового повідомлення-рішення, що свідчить про неповне з'ясування судом першої інстанції всіх обставин справи і не проведення дослідження документів, що були предметом оскарження.

Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.11 р. по справі № 2а-5331/11/2070 в частині, що оскаржена в апеляційній скарзі, прийнята з порушенням норм процесуального права та з помилковим застосуванням норм матеріального права, колегія суддів вважає наявними підстави для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2011р. по справі № 2а-5331/11/2070 -задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2011р. по справі № 2а-5331/11/2070 -скасувати в частині задоволення позову і в цій частині прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2011р. по справі № 2а-5331/11/2070 -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

Л.В. Тацій

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27.02.2012 року.