Постанова № 23920064, 26.04.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/2748/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Ірметової О.В.;

при секретарі: Вівдюк М.М..

за участю сторін:

представника позивача: Ракової О.В.,

представників відповідача: Протасенко С.О., Чернявського М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Приватного науково - виробничого підприємства «Інтелінвест» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо перевірки,-

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного науково - виробничого підприємства «Інтелінвест» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо перевірки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23 травня 2011 року в приміщенні Ленінської МДПІ у м. Луганську, за адресою: м. Луганськ, кв. Шевченка, буд. 38 а, проводилась камеральна перевірка позивача, щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку №5 до декларації з ПДВ за березень 2011 року. За результатами перевірки був складений Акт про результати камеральної перевірки щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку №5 до декларації з ПДВ за березень 2011 року №-965/16-25366305 від 23.05.2011 року. Позивач з правомірністю проведення камеральної перевірки та висновками спеціалістів Ленінської МДПІ у м. Луганську від 23.05.2011 року не згодний, вважає їх необґрунтованими, безпідставними, не законними, а проведену перевірку неправомірною, такою, що не відповідає нормам діючого законодавства.

На підставі викладеного позивач просив суд визнати дії Ленінської МДПІ у м. Луганську про проведення перевірки та складання Акту №-965/16-25366305 від 23.05.2011 року «Про результати камеральної перевірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків згідно додатку №5 до декларації з ПДВ за березень 2011 року».

В судовому засіданні представник позивача надав суду уточнений адміністративним позов в якому просив суд, визнати дії Ленінської МДПІ у м. Луганську про проведення перевірки та складання Акту №-965/16-25366305 від 23.05.2011 року «Про результати камеральної перевірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків згідно додатку №5 до декларації з ПДВ за березень 2011 року» - противоправними.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, надали письмові заперечення на позов.

Свої заперечення відповідач обґрунтував тим, що відповідачем на підставі п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78, ст. 78 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку позивача, щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку №5 до поданої декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року. За результатами виїзду не встановлено місцезнаходження ПНВП «Інтелінвест», за юридичною адресою про що складено акт про відсутність підприємства за місцезнаходженням №297. 23.05.2011 року до ВПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську направлено запит на встановлення місцезнаходження №1512.

Проведеною перевіркою не виявлено, а підприємством не надано будь - якого іншого документального підтвердження місць виконання зобов'язань Товариства. За юридичною адресою ПНВП «Інтелінвест» керівник відсутній, а фактичне місцезнаходження підприємства встановити не має можливості.

За період березень 2011 року ПНВП «Інтелінвест» задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 217356,00 грн. Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період березень 2011 року встановлено завищення всього у сумі 217356,00 грн. В ході аналізу податкової звітності встановлено відсутність будь - якої інформації про наявні складські приміщення, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства. У зв'язку з чим і було проведено перевірку позивача.

Перевіркою встановлено порушення частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПНІП «Інтелінвест» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення статей 655, 656 Цивільного кодексу України. Як вбачається з акту перевірки №965/16/25366305 від 23.05.2011 року, підставою для її проведення стали положення п.п. 78.1.1 п. 78. 1 ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України. Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єктом владних повноважень компетенції. У зв'язку з чим відповідач просив суд відмовити в задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Стаття 20 Податкового кодексу України визначає права органів державної податкової служби. Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 цієї статті органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач - Приватне науково - виробниче підприємство «Інтелінвест», зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 15.05.1998 року, на підтвердження чого було видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №226387 (а.с.99). Крім того, позивач перебуває на обліку платника податків у Ленінській міжрайонній Державній податковій інспекції у м. Луганську та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100343759 серії НБ №340723 (а.с.20).

Згідно розпорядження начальника Ленінської МДПІ у м. Луганську від 09.08.2010 року №173 та на підставі п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України у період з 23.05.2011 року по 23.05.2011 року було проведено камеральну перевірку Приватного науково - виробничого підприємства «Інтелінвест» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за березень 2011 року. За результатами зазначеної перевірки було складено акт №965/16/25366305 від 23.05.2011 року (а.с.123-127).

Перевіркою було встановлено порушення частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПНІП «Інтелінвест» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення статей 655, 656 Цивільного кодексу України. Як вбачається з акту перевірки №965/16/25366305 від 23.05.2011 року, підставою для її проведення стали положення п.п. 78.1.1 п. 78. 1 ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Під час перевірки з'ясовується питання порушення терміну подання звітності, правильність визначення об'єкта оподаткування та нарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток, а також несвоєчасної сплати визначеного платником податку грошового зобов'язання.

Вся податкова звітність з податку на прибуток повинна бути камерально перевірена до настання термінів подачі наступної за поданою звітністю.

Таким чином суд погоджується з позицією позивача, що під час проведення камеральної перевірки без наявної первинної документації не можливо встановити факт нікчемності угод.

Але за даними камеральної перевірки результатів діяльності платника, заявлених у податкових деклараціях (уточнюючих розрахунках) з податку на прибуток, податковий орган може визначити суму грошових зобов'язань або зменшити від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, яке таке порушення встановлено.

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України про захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав чи інтересів.

Так порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, рішенням податкового органу, з яким закон пов'язує виникнення у платника податків податкових зобов'язань, є податкове повідомлення-рішення.

Отже, акт перевірки, це лише службовий документ, компетентна обґрунтована думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення. Уповноважена службова особа при прийнятті управлінського рішення на підставі акту перевірки може як погодитися з думкою (позицією) ревізора, так і відхилити її.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

За наведених обставин суд вважає, що акт перевірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків.

Дії податкового органу зі складання акту перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі по собі дії зі складання акту не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач має повноваження провадити камеральну перевірку та у зв'язку з виявленими відхиленнями в формуванні податкового зобов'язання та податкового кредиту, з урахуванням норм ст.86 ПК України, склав акт перевірки, який не створює для позивача будь-яких наслідків, а також той факт, який не заперечувався сторонами, що за наслідками перевірки на підставі акту камеральної перевірки податковим органом не було прийняте податкове повідомлення-рішення, як рішення суб'єкту владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність порушення прав позивача з боку податкового органу, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного науково - виборничого підприємства «Інтелінвест» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо перевірки відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 28 квітня 2012 року.

Суддя О.В. Ірметова