Постанова № 23915747, 10.05.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.05.2012 р. справа №5009/866/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.суддівСтойка О.В., Чернота Л.Ф.за участю представників сторін: від позивача: не з'явивсявід відповідача:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гранат плюс»м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької областівід21.03.2012р.у справі№ 5009/866/12 (суддя Азізбекян Т.А.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Трейдекс-К»м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гранат плюс»м. Запоріжжяпро стягнення 32 094грн. 52коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдекс-К»м.Київ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гранат плюс»м.Запоріжжя 32 094грн.52коп., з яких: 25 000грн.00коп. -сума боргу, 2 569грн.52коп. -пеня, 4 525грн.00коп. -інфляційні втрати.

Господарський суд Запорізької області рішенням від 21.03.2012р. у справі № 5009/866/12 позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, визнавши їх обґрунтованими та доведеними матеріалами справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гранат плюс»м. Запоріжжя, не погоджуючись з рішенням господарського суду подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2012р. у справі № 5009/866/12 скасувати.

Уточнень апеляційних вимог на адресу Донецького апеляційного господарського суду не надходило.

Заявник скарги вважає, що господарський суд в порушення норм процесуального права, прийняв рішення без участі представника відповідача, чим позбавив його права захисту своїх інтересів у судовому засіданні.

На думку заявника апеляційної скарги, господарським судом при винесенні рішення порушені приписи ч.6 ст.232 ГК України, ч.2 ст.258 ЦК України, оскільки позивачем пропущений строк спеціальної позовної давності в один рік щодо нарахованої пені у сумі 2 569грн.52коп.

Крім того, на думку заявника апеляційної скарги, господарським судом позовна заява прийнята в порушення ч.4 ст.63 ГПК України, а саме без оплати судового збору у встановленому розмірі, суд порушив норми процесуального права вирішив «достягнути»судовий збір з позивача судовим рішенням.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, про поважність причин неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, що були предметом розгляду суду першої інстанції, приймаючи до уваги, що наявні поштові повідомлення свідчать про отримання уповноваженими представниками сторін ухвал про порушення провадження у справі, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Між ТОВ "Трейдекс-К" (постачальник) і ТОВ "Гранат плюс" (покупець) 02.12.2008р. укладено договір поставки № 1202/3Гр, за умовами якого постачальник зобов'язувався передати (поставити) у власність покупця товар у строк, визначений цим договором, а покупець зобов'язувався прийняти товар у свою власність і сплатити його вартість в розмірі та у строк, що визначені цим договором.

Згідно п.1.2. договору асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару визначені специфікацією (додаток № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною).

Відповідно до п.3.1. договору постачальник здійснює поставку партіями, у терміни визначені специфікацією (додаток №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною).

Пунктом 3.4. договору встановлено, що передача товару покупцю здійснюється на підставі відповідних видаткових накладних. Будь-які видаткові накладні (поставки товару), здійснені сторонами на протязі терміну дії цього договору, вважаються здійсненими за цим договором та на його умовах, незалежно від посилання в них на договір. Товар з боку покупця приймає особа, чиї повноваження підтверджуються довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей. Моментом поставки вважається передача товару покупцю на підставі накладних на поставку. З цього моменту до покупця переходять всі ризики щодо товару.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що разом з товаром покупцю передаються наступні документи: видаткова накладна на поставку товару, товарно-транспортна накладна (у разі, якщо доставка товару здійснюється незалежним перевізником), податкова накладна, паспорти виробів.

Згідно розділу 5 договору ціни та загальна вартість товару визначаються відповідно до специфікації (додаток №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною). Оплата за поставлений товар здійснюється покупцем в строки, передбачені в специфікації (додаток №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною), при умові надання постачальником покупцю всіх належним чином оформлених документів згідно п.3.5. цього договору. Оплата товару здійснюється в безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Сторонами укладена специфікація, додаток № 1 до договору поставки від 02.12.2008р. № 1203/3Гр.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору, ТОВ "Трейдекс-К" поставило відповідачеві за видатковою накладною № РН-0000045 від 31.03.2009р. товар на суму 100 899,98 грн., якій був отриманий, уповноваженим за довіреністю серії ЯПЗ № 877977 від 31.03.2009р., представником відповідача.

Крім того, факт поставки підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними №44 від 02.03.2009р., №46 від 31.03.2009р.

У розділі 4 специфікації сторони передбачили, що покупець перераховує продавцю попередню оплату в сумі 11 100грн.00коп., у тому числі ПДВ 20% - 1 850,00 грн., у строки, визначені покупцем (п.4.1.). Покупець перераховує продавцю 44 899,99 грн., в тому числі ПДВ 20% - 7 483,33грн., після поставки двох гідроциліндрів згідно п.5.2. цієї специфікації, у строки, визначені покупцем (п.4.2.). Оплата залишку вартості товару здійснюється на протязі п'яти днів з моменту поставки всіх гідроциліндрів згідно цієї специфікації (п.4.3.).

Відповідач 02.03.2009р., 30.04.2009р., 27.05.2009р., 01.09.2009р. перерахував на рахунок позивача 75 899,98 грн., що підтверджується реєстрами з витягу банку, сума 25 000грн.00коп. залишилась неоплаченою.

Враховуючи те, що відповідачем зобов'язання за договором не виконано належним чином, товар у повному обсязі не оплачений, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача боргу у сумі 25 000грн.00коп., пені в сумі 2 569грн.52коп. за прострочення оплати товару за договором поставки від 02.12.2008року № 1202/3Гр, інфляційних втрат у сумі 4 525грн.00коп.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що на момент звернення із позовною заявою до суду, відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем, суму боргу 25 000грн. не сплатив.

Враховуючи те, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, а відповідачем не надано доказів оплати суми боргу 25 000грн., слід визнати правильним висновок господарського суду про наявність заборгованості у сумі 25 000грн. по оплаті поставленого товару.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивачем пред'явлені до стягнення інфляційні втрати у сумі 4525грн.00коп., нараховані за період з 01.09.2009року по 31.12.2011року.

Колегія суддів перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат встановила, що за вказаний період інфляційне збільшення суми боргу становить 4600грн.00коп., проте вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у сумі 4525грн.00коп. пред'явленій позивачем до стягнення.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У пункті 7.3. договору поставки сторони визначили, що у випадку несплати покупцем поставленого товару або сплати його в неповному обсязі він сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми.

За приписами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Колегія суддів погоджується із висновком господарського суду про обґрунтованість позовних вимог в частині нарахування пені у сумі 2569грн.52коп.

Доводи заявника апеляційної скарги про недотримання господарським судом приписів ч.6 ст.232 ГК України, ч.2 ст.258 ЦК України щодо пропущення позивачем спеціальної позовної давності в один рік по нарахуванню пені не є підставою для скасування рішення господарського суду, оскільки згідно ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спору, зробленої до винесення ним рішення.

Тоді як, з матеріалів справи не вбачається заявлення відповідачем клопотання про застосування позовної давності до прийняття рішення судом першої інстанції, а вирішення питання про застосування позовної давності за ініціативою суду суперечить приписам ч.3 ст. 267 ЦК України.

Доводи заявника скарги про те, що господарським судом при винесенні рішення порушений принцип змагальності сторін, закріплений у статті 43 ГПК України, не знайшли підтвердження в ході розгляду справи виходячи з того, що судом першої інстанції справа розглядалася на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання судом вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, розгляд позовної заяви без участі представника відповідача не призвів до прийняття невірного рішення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2012р. у справі № 5009/866/12 підлягає залишенню без змін, оскільки є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що суперечить приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гранат плюс»м.Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2012р. у справі № 5009/866/12 залишити без змін.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді О.В. Стойка

Л.Ф.Чернота

Надруковано 5 прим:

1 -позивачу

2 -відповідачу

3 -до справи

4 -гос. суду

5 -ДАГС