Постанова № 23915697, 08.05.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2012 р.Справа № 5024/2396/2011 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Мирошниченко М.А., Головея В.М.

при секретарі судового засідання: Ткачук Є.О.

за участю прокурора: не з'явився

та представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -за дорученням

від відповідача: ОСОБА_2 -за дорученням

від ОСОБА_3: ОСОБА_4 -за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс"

на рішення господарського суду Херсонської області

від 13 березня 2012 року

у справі № 5024/2396/2011

за позовом Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс"

про розірвання договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва

ВСТАНОВИЛА:

05.12.2011 р. заступник прокурора Херсонської області (далі прокурор) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області (далі позивач, Фонд) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс", яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Херсонавтотранс" (далі відповідач, ТОВ) про розірвання договору купівлі-продажу від 02.08.2002 р. та зобов'язання відповідача повернути об'єкт незавершеного будівництва позивачу.

Позов мотивований тим, що 22.08.2002 р. між сторонами у справі укладено договір № 2327 купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, а саме: 25-квартирного житлового будинку, розташованого за адресою: Херсонська область, м. Каховка, вул. П. Морозова, за умовами якого відповідач зобов'язався на протязі 8 років з дня підписання акту приймання-передачі цього об'єкту, тобто в строк до 12.09.2010 р. добудувати зазначений об'єкт та вести його в експлуатацію. Оскільки, встановлений договором строк добудови об'єкту та введення його в експлуатацію сплинув 12.09.2010 р., але відповідач свої зобов'язання за укладеним договором не виконав, то прокурор посилаючись на ст. ст. 526, 629, 651 ЦК України, п. 8 ст. 23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств", ст. 19 Закону України „Про особливості приватизації об'єктів не завершеного будівництва" просить задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Фонд у письмових поясненнях від 06.03.2012 р. повністю підтримав позовні вимоги прокурора.

Письмовий відзив на позов не надходив, але представник відповідача позовні вимоги прокурора вважав необґрунтованими та безпідставними посилаючись на об'єктивні обставини, які заважали ТОВ належним чином та своєчасно виконати умови договору № 2327.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.03.2012 р. (суддя Гридасов Ю.В.) позов задоволений у повному обсязі. Договір купівлі-продажу № 2327 від 22.08.2002 р. розірвано та ТОВ зобов'язаний повернути позивачеві у державну власність за відповідним актом приймання-передачі об'єкт незавершеного будівництва, а саме: 25-квартирний житловий будинок, розташований за адресою: Херсонська область, м. Каховка, вул. П. Морозова. В дохід державного бюджету України з ТОВ стягнуто 1.073 грн. судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач у встановлений договором строк, а саме до 12.09.2010 р. не виконав взяті на себе зобов'язання щодо добудови об'єкту незавершеного будівництва 25-квартирного житлового будинку, розташованого за адресою: м. Каховка, вул. П. Морозова та введення цього будинку в експлуатацію, у зв'язку з чим на підставі ст. ст. 526, 629, 651 ЦК України, п. 8 ст. 23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств", ст. 19 Закону України „Про особливості приватизації об'єктів не завершеного будівництва" та п. 11.3 договору позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по оплаті судового збору покладені місцевим судом на відповідача.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким позовні вимоги прокурора залишити без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.

У відзивах на апеляційну скаргу прокурор і Фонд просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ без задоволення.

В судовому засіданні представник Фонду наполягав на безпідставності апеляційної скарги.

Прокурор був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, але не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

До апеляційної скарги скаржником надані фотокопії документів, які ніким не засвідчені, а відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази до суду повинні подаватися в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Згідно ч. 1 ст. 101 ГПК України додаткові докази можуть бути прийняті апеляційним судом, якщо заявник обґрунтує неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Оскільки, скаржник нічим не обґрунтував та не довів належними та допустимими доказами неможливість надання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього доданих ним до апеляційної скарги ніким не засвідчених письмових додаткових доказів, то колегія суддів не знаходить підстав для їх залучення до матеріалів справи відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 та ч. 1 ст. 101 ГПК України.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.03.2012 р. юридичною адресою відповідача є: м. Херсон, вул. Радянська, 39, що повністю спростовує доводи скаржника про те, що розгляд справи місцевим судом відбувся з порушенням приписів ст. 15 ГПК України щодо територіальної підсудності справи.

Твердження скаржника що його представники з'являлися у судові засідання 26.01.2012 р. та 06.03.2012 р. та приймали участь в розгляді справи, але місцевий суд не надав їм можливості скористатися правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, до уваги прийнятими бути не можуть, оскільки з протоколів судового засідання суду першої інстанції від 26.01.2012 р. та від 06.03.2012 р. видно, що представники відповідача у судове засідання в ці дні не з'явилися, а в порядку ст. 81-1 ГПК України зауваження на ці протоколи жодним із учасників судового процесу не подані.

13.03.2012 р. представник відповідача приймав участь в розгляді справи місцевим судом.

Вищенаведене свідчить про те, що розгляд справи місцевим судом відбувся без будь-яких порушень процесуальних прав відповідача, внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 22.08.2002 р. між сторонами у справі укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу № 2327 об'єкта незавершеного будівництва, а саме: 25-квартирного житлового будинку, розташованого за адресою: Херсонська область, м. Каховка, вул. П. Морозова за умовами якого відповідач зобов'язався протягом восьми років з дня підписання акту приймання-передачі добудувати зазначений об'єкт та ввести його в експлуатацію.

За актом приймання-передачі № 33 від 12.09.2002 р. Фонд передав, а ТОВ прийняв названий об'єкт незавершеного будівництва, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач повинний був добудувати зазначений об'єкт та ввести його в експлуатацію в строк не пізніше ніж 12.09.2010 року.

Як свідчать матеріали справи будь-яких зміни до договору купівлі-продажу № 2327 від 22.08.2002 р., в установленому законом, нотаріальному порядку, сторонами не вносилось.

Існування корпоративних спорів між учасниками товариства та вирішення їх в судовому порядку ніяким чином не звільняло відповідача від його обов'язку від виконання своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 2327 від 22.08.2002 р., а тому такі посилання скаржника на зазначені обставини справи є необґрунтованими.

Доказів того, що відповідач виконав свої зобов'язання за укладеним договором та добудував зазначений об'єкт і ввів його в експлуатацію в матеріалах справи не міститься та їх, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, останнім не надано, у зв'язку з чим суд першої інстанції підставне, відповідно до ст. ст. 526, 629, 651 ЦК України, п. 8 ст. 23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств", ст. 19 Закону України „Про особливості приватизації об'єктів не завершеного будівництва" та п. 11.3 договору задовольнив позов прокурора та розірвав договір купівлі-продажу № 2327 від 22.08.2002 р. і зобов'язав ТОВ повернути позивачеві у державну власність за відповідним актом приймання-передачі зазначений об'єкт незавершеного будівництва, внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.

Судові витрати по справі з оплати судового збору правомірно, згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладені місцевим судом на відповідача у повному обсязі.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 13 березня 2012 року у справі № 5024/2396/2011 -залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08.05.2012 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Головей В.М.