Рішення № 23915373, 26.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2012 р. Справа № 5023/1234/12

вх. № 1234/12

Суддя господарського суду Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Бережний О.М., посв. № 128 від 04.04.12р. позивача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України - не з*явився;

позивача - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії - ОСОБА_1, дов. № 193/10 від 29.03.12р. відповідача - ОСОБА_2, дов. № 157/1 від 29.02.12р.

розглянувши справу за позовом Перший заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави, в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України м. Київ в особі ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в о. Харківської філії, м. Харків

до ТОВ "Котельні лікарняного комплексу", м. Харків

про стягнення 1965182,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь другого позивача заборгованість за спожитий природний газ в сумі 1714080,57 грн., пеню в сумі 141441,90 грн., збитки від інфляції в сумі 56738,64 грн., 3% річних в сумі 52921,53 грн., а також покласти на відповідача судовий збір.

Окрім того, прокурор у позовній заяві просить суд в якості забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах позовних вимог, які знаходяться на його рахунках.

В судовому засіданні 19.04.12р. оголошено перерву до 26.04.12р. Після перерви судове засідання продовжено.

Прокурор позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, наявне в матеріалах справи.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення Міністерства про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності його представника за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії в судовому засіданні позовні вимоги прокурора підтримує, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги визнає частково, а саме в частині стягнення основного боргу та 3% річних, інші позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Відповідач вважає розрахунок позивача в частині стягнення збитків від інфляції та пені невірними, надав свій контррозрахунок, згідно якого збитки від інфляції становлять 29 254,25 грн., а розмір пені 115 919,14 грн. Також відповідач вважає, що позов прокурора фактично подано в інтересах самостійної особи у господарських відносинах, в яких не бере участь держава, тому вважає, що позовні вимоги з цих підстав повинні бути залишені судом без розгляду.

Окрім того, відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення пені на 90%, та просить суд відстрочити виконання рішення суду на десять місяців, посилаючись на те, що відповідач є стратегічним підприємством, а також те, що наприкінці 2012р. очікується відшкодування різниці між собівартістю теплової енергії та тарифами для населення у 2010-2011р.р. від бюджету, а до його отримання фінансовий стан не дозволяє сплатити залишок боргу за газ.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

21.12.10р. між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії (постачальник) та ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" (відповідач) було укладено договір про закупівлю природного газу за державні кошти № 11/11-32 ТЕ-05 (далі договір), відповідно до умов якого ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії взяв на себе зобов'язання поставити відповідачу природний газ, а відповідач прийняти та оплатити поставлений природний газ.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином та здійснив протягом січня 2011 року - квітня 2011 року постачання природного газу в обсязі 2 360,871 тис.куб.м. на загальну суму 3 090 852,31 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу та не спростовується відповідачем.

Відповідно до п.4.1 договору оплата за газ проводиться відповідачем грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих обсягів постачання та транспортування проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30(31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання передачі газу до 20 числа наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, а саме розрахувався за поставлений природний газ у сумі 1 376 771,74 грн., у зв'язку з чим у нього перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії станом на 13.02.12р. утворилась заборгованість в сумі 1 714 080,57 грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 1 714 080,57 грн., сума основного боргу підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем повністю, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, відповідно до п.7.3.1 договору, сторони погодили, що у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених п. 4.1 даного договору, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно п.9.3 договору сторони домовилися, що неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, наданий розрахунок, судом встановлено, що позивач здійснив невірний розрахунок пені в сумі 141 441,90 грн. з наступних підстав.

Згідно розрахунку, наданого позивачем до позовної заяви, судом вбачається, що нарахування пені здійснено за період з 13.08.11р. по 13.02.12р., тоді як позовна заява до господарського суду Харківської області надійшла 07.03.12р. Таким чином, відповідно до умов договору вірним періодом, за який позивач має право нараховувати пеню, є період із 07.09.2011р. по 07.03.2012р.

Відповідач у своїх запереченнях на позов вірно зазначає, що позивач неправомірно нарахував пеню, починаючи із 13.08.11р., що призвело до завищення розміру пені, бо у цьому періоді відповідачем здійснювались часткові оплати суми основного боргу, що, в свою чергу, тягне і зменшення розміру пені так як вона розраховується саме із суми боргу.

Враховуючи викладене, судом відповідно до вимог діючого законодавства та умов договору зроблено перерахунок пені за період з 07.09.11р. по 07.03.12р., вірний розмір якої складає 137 481,21 грн.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90%, враховуючи фактичні обставини справи, а також те, що ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» є соціально значимим теплопостачальним підприємством, що забезпечує централізоване теплопостачання бюджетної сфери в 9 районах Харківської області та частини лікарень та інших медичних установ в м. Харкові, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача, та у відповідності до ст.233 ГК України, п.3 ст.83 ГПК України, зменшити розмір пені на 90%. За таких обставин вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 13 748,12 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначеної статті прокурор нарахував відповідачеві три відсотки річних в сумі 52 921,53 грн. та збитки від інфляції в сумі 56 738,64 грн.

Нарахування 3% річних не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, визнається відповідачем, тому позовна вимога в цій частині є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позовна вимога в частині стягнення збитків від інфляції у розмірі 56 738,64 грн. підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наданого до суду позивачем розрахунку збитків від інфляції, втрати від інфляції позивач починає розраховувати починаючі з того місяця, за який було поставлено відповідачу природний газ.

Однак, відповідно до ст.625 ЦК України, сплата суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції встановлюється саме за час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, суд погоджується з відповідачем, що лише починаючи з місяця, наступного за рахунковим позивач має право розраховувати борг з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Суд не погоджується та не приймає до уваги заперечення позивача, що заборгованість у відповідача виникає вже у місяці здійснення поставки газу виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4.1. договору сторони передбачили такий порядок проведення розрахунків. Перша оплата у розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки, подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі актів приймання - передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п.1.3 додатку № 1 до договору сторони передбачили порядок визначення планованих місячних обсягів постачання газу. Так, плановий обсяг поставки вважається підтвердженим постачальником з моменту включення заявки до планового розподілу газу ОДУ ДК "Укртрансгаз" на відповідний місяць поставки.

Сторони не надали суду доказів визначення запланованих місячних обсягів постачання газу від вартості яких відповідач повинен був розраховувати суми поточних платежів за газ.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що прострочення виконання грошового зобов'язання відповідача виникає з моменту настання строку остаточного розрахунку за фактично спожитий газ, тобто з 21 числа місяця, наступного за розрахунковим.

За таких обставин, здійснивши перерахунок збитків від інфляції, суд дійшов висновку, що позовна вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню в сумі 29 254,25 грн.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що Перший заступник прокурора міста Харкова не має повноважень на звернення із відповідною позовною заявою до господарського суду в інтересах окремого господарюючого суб'єкта ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії.

Ці заперечення не приймаються судом до уваги оскільки, відповідно до ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист в суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Однією з форм представництва, що визначено в ч.3 ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" є звернення до суду з позовами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави. При цьому, відповідно до ч.5 ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Тобто прокурор у межах своєї компетенції має право звертатись до суду з позовними заявами, вимоги яких спрямовані на захист в суді інтересів держави, у випадках наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Необхідність захисту інтересів держави в особі Міністерства та Державної компанії покладає на прокуратуру обов'язок представництва держави та органу місцевого самоврядування в суді відповідно до ч.2 ст.121 Конституції України.

Відповідно до Положення про міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого Указом Президента України № 382/2011 від 06.04.11р. Міненерговугілля України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні та реалізації державної політики в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному та нафтогазовому комплексах.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" є підприємством державної форми власності, яке створене відповідно до Указу Президента України від 25.02.98р. № 151/98, постанови Кабінету міністрів України від 25.05.98р. № 747, спільного наказу Держнафтогазпрому та НАК "Нафтогаз України" від 06.11.98р. № 68/234 та інших нормативних актів.

Статутом ДК "Газ України" та зазначеним вище Указом Президента України передбачено, що ДК "Газ України" виконує функції по забезпеченню природним газом всіх категорій споживачів України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся до господарського суду із позовною заявою для захисту інтересів держави.

Розглянувши клопотання прокурора про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах позовних вимог, які знаходяться на його рахунках, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, оскільки прокурором не було надано суду доказів, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши клопотання відповідача щодо надання відстрочки виконання рішення суду строком на десять місяців, суд дійшов висновку, що воно підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідач в судовому засіданні та у клопотанні зазначає, що наприкінці 2012р. очікується відшкодування різниці між собівартістю теплової енергії та тарифами для населення у 2010-2011р.р. від бюджету, тому до його отримання фінансовий стан підприємства відповідача не дозволяє сплатити залишок боргу за газ.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.82 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, залежно від обставин справи, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи обставини, що ускладнюють виконання рішення, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд дійшов висновку про можливість відстрочення виконання рішення суду строком на вісім місяців. Саме цей строк, з урахуванням викладених відповідачем у клопотанні підстав, суд вважає достатнім для надання можливості відповідачу виконати рішення суду.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Відповідно до Постанови № 18 від 26.12.11р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки. За таких обставин, судовий збір в розмірі 38 674,75 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання прокурора про забезпечення позову відмовити.

Клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду задовольнити частково.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (код ЄДРПОУ 31555944, адреса: 61018, м. Харків, вул. Балакірєва, 3, р/р 260383013582 у філії ХОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 351823) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Харківської філії (код ЄДРПОУ 33886752, адреса: 61037, м. Харків, пр. Московський, 199, літ. Д-5, р/р 260063013323 в Філії ХОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 351823) - 1 714 080,57 грн. основного боргу, 13 748,12 грн. пені, 29 254,25 грн. збитків від інфляції, 52 921,53 грн. 3% річних.

Відстрочити виконання рішення суду на вісім місяців - до 27.12.12р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (код ЄДРПОУ 31555944, адреса: 61018, м. Харків, вул. Балакірєва, 3, р/р 260383013582 у філії ХОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 351823) на користь держбюджету України одержувач коштів - УДКС у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області, № рахунку 31215206783003, код одержувача 37999654, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 101, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) - 38 674,75 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 27.04.12р.

Суддя Лавренюк Т.А.