Рішення № 23915196, 23.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2012 р. Справа № 5023/1393/12

вх. № 1393/12

Суддя господарського суду Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 01-62юр/8550 від 10.11.11р.; ОСОБА_2, дов. № 01-62юр/2494 від 29.03.12р.

відповідача - ОСОБА_3, дов. № 1/867 від 04.11.11р.

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків

до Головне управління МВС України у Харківській області, м. Харків

про стягнення 10676,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість з електричної енергії в сумі 9 729,72 грн., пеню в сумі 741,14 грн., 3% річних в сумі 143,54 грн., збитки від інфляції в сумі 62,21 грн., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Відповідач у судовому засіданні 11.04.12р. та у відзиві на позов в задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості за електричну енергію в розмірі 9 729,72 грн. просить суд відмовити, посилаючись на те, що платіжним дорученням № 388 на розрахунковий рахунок позивача, відповідачем 06.03.12р. перераховано грошові кошти на вказану суму. Окрім того, відповідач, у зв'язку з важким фінансовим становищем, просить суд зменшити розмір пені на 90%.

В судовому засіданні 11.04.12р. було оголошено перерву для надання позивачем уточнених позовних вимог. Після перерви судове засідання продовжено.

Представник позивача в судовому засіданні надав до суду заяву, в якій просить суд припинити провадження в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 9 729,72 грн. за відсутністю предмета спору, у зв'язку зі сплатою її відповідачем, та стягнути з відповідача пеню в сумі 741,14 грн., 3% річних в сумі 143,54 грн., збитки від інфляції в сумі 62,21 грн., а також покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із позовом до суду.

Дана заява позивача приймається судом до розгляду.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

21.06.05р. між АК "Харківобленерго" (позивач) та Головним управлінням Мінісерства внутрішніх справ України в Харківській області (відповідач) було укладено договір про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі, згідно з умовами цього договору та додатками до нього.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином та здійснив постачання електричної енергії у січні 2012р. на загальну суму 9 729,72 грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Позивачем, відповідно до умов договору було направлено на адресу відповідача рахунок № 0636 на оплату за використання електроенергії. Однак, у встановлений договором строк сума заборгованості відповідачем сплачена не була.

06.03.12р. відповідач згідно платіжного доручення № 388 від 06.03.12р. перерахував на користь позивача грошові кошти в розмірі 9 729,72 грн. як плату за використання електроенергії, згідно рахунку № 0636 від 31.01.12р.

Позивач сплату відповідачем основної суми боргу в розмірі 9 729,72 грн. визнає та просить суд у цій частині припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору. Зазначене заява не може бути задоволена судом з наступних підстав.

Як встановлено судом, сплата відповідачем основної суми боргу була здійснена до моменту звернення позивача з позовом до суду. Так, позивачем було подано позов до суду 20.03.12р., а відповідачем було погашено суму основного боргу 06.03.12р.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Судом встановлено, що у позивача були відсутні правові підстави для звернення до суду із позовом в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 9 729,72 грн. за постачання електричної енергії у січні 2012р., оскільки вказана заборгованість була погашена відповідачем ще до моменту звернення позивача з позовом до суду, а тому, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню та в суду не має правових підстав для припинення провадження у справі в цій частині.

Відповідно до п.6 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії, сторони погодили, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань, позивач проводить відповідачеві нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу, та 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена відповідачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач надав обґрунтований розрахунок пені на суму 741,14 грн., який відповідає вимогам договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Однак, враховуючи те, що установа відповідача є неприбутковою та фінансується з Державного бюджету України, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача, та у відповідності до ст.233 ГК України, п.3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені на 90%. За таких обставин вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 74,11 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв'язку з тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов'язання, своєчасно не оплачував надані позивачем послуги за договором, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача збитків від інфляції та 3 % річних на підставі ст.625 ЦК України.

Позивачем наданий обґрунтований розрахунок збитків від інфляції в сумі 62,21грн. та 3 % річних в сумі 143,54 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.11р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки. Таким чином, судові витрати в сумі 142,74 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 12, 33, 43, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Раднаркомівська, 5, код ЄДРПОУ 08592313, п/р 35220003000033 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго", (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931, код 00131954) - 74,11 грн. пені, 62,21 грн. збитків від інфляції, 143,54 грн. 3% річних, 142,71 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову - відмовити.

Суддя Лавренюк Т.А.

Повний текст рішення складено та підписано 25.04.12р.