Ухвала суду № 23914305, 08.05.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 101

УХВАЛА

08.05.2012Справа №5002-7/60-2012

За заявою Державного підприємства «Видавництво і друкарня «Таврида» (вул. Генерала Васильєва, 44, м. Сімферополь, 95000, АР Крим, Україна, ідентифікаційний код 05905680) про розстрочку виконання рішення ГС АР Крим від 28.02.2012 р. у справі №5002-7/60-2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед форест» (вул. Генерала Наумова, 23-Б, м. Київ, 03164, Україна; вул. Микільсько-Слобідська, 2Б, 4 під'їзд, 2 поверх, м. Київ, 02002, Україна, ідентифікаційний код 22902499)

До відповідача Державного підприємства «Видавництво і друкарня «Таврида» (вул. Генерала Васильєва, 44, м. Сімферополь, 95000, АР Крим, Україна, ідентифікаційний код 05905680)

Про стягнення 148 778,93 грн.

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від заявника (відповідача, боржника) - ОСОБА_2, предст., дов. №01 від 05.01.2012 р.

Від стягувача (позивача) - ОСОБА_3, предст., дов. №16 від 10.05.2011 р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед форест» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства «Видавництво і друкарня «Таврида» суми основного боргу у розмірі 148 778,93 грн.

Рішенням ГС АР Крим від 28.02.2012 р. позов був задоволений частково. Стягнуто з Державного підприємства «Видавництво і друкарня «Таврида» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед форест» 133 741,08 грн. заборгованості, 5 625,88 грн. пені, 6 687,05 грн штрафу, 3 221,84 грн. судового збору. Відмовлено в позові в частині стягнення з Державного підприємства «Видавництво і друкарня «Таврида» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед форест» пені в сумі 1 490,24 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед форест» на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 276,06 грн.

12.03.2012 р. на примусове виконання рішення був виданий наказ.

23 квітня 2012 року Державне підприємство «Видавництво і друкарня «Таврида» звернулося до ГС АР Крим з заявою про розстрочку виконання рішення ГС АР Крим від 28.02.2012 р. строком на 2 роки.

Заява відповідача мотивована скрутним фінансовим становищем підприємства та неможливістю погасити весь розмір заборгованості одразу, при цьому 2 роки боржник вважає саме тим строком, впродовж якого підприємство зможе сплатити всю суму боргу, не зашкодивши при цьому господарській діяльності.

За результатом розподілу заяви автоматизованою системою документообігу суду суддею по її розгляду визначено І. І. Дворного. Ухвалою ГС АР Крим від 26.04.2012 р. заява була прийнята до розгляду.

У судовому засіданні представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед форест» були надані заперечення на заяву про розстрочку виконання судового рішення, в якій стягувач зазначив, що обставини, на які посилається Державне підприємство «Видавництво і друкарня «Таврида» в обґрунтування необхідності розстрочки виконання судового рішення, не є виключними, та просить суд відмовити в задоволенні заяви.

Оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи документи та фактичні обставини, суд дійшов висновку, що заява Державного підприємства «Видавництво і друкарня «Таврида» про надання розстрочки виконання рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Разом з тим Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.12.03 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" в пункті 10 зазначено, що при вирішенні питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 Цивільного процесуального кодексу України і статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Відповідно до пункту 2 Роз'яснень Президії Вищого Арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України» від 12.09.1996 № 02-5/333 (зі змінами та доповненнями) підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених в Постанові від 26.12.2003 № 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 Цивільного процесуального кодексу України і статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Із вказаного вище випливає, що розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Як вже було вказано вище, заява боржника про надання розстрочки мотивована скрутним фінансовим положенням, збитковістю діяльності підприємства.

Проте, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладання на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Стаття 617 Цивільного кодексу України визначає, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

З урахування цього, наявність заборгованості перед відповідачем інших осіб, його тяжкий фінансовий стан тощо в розумінні статті 121 ГПК України не можуть бути розцінені в якості підстави для розстрочки виконання рішення суду, оскільки не є винятковими.

Крім того, суд зазначає, що зниження доходів боржника та зріст валових витрат, укладання договорів з контрагентами, є лише доводами, які відносяться до господарської діяльності підприємства. В даному випадку, з огляду на викладені боржником обставини, ненадання розстрочки виконання рішення може спричинити лише завданню збитків Державному підприємству «Видавництво і друкарня «Таврида» та ніяким чином не впливає на можливість чи ускладнення виконання рішення. При цьому суд зазначає, що додані заявником договори з контрагентами взагалі не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не свідчать про безумовне їх виконання в майбутньому та фактичне отримання за ними грошових коштів.

В свою чергу, суд зазначає, що вирішення питання про надання розстрочки виконання рішення потребує порівняння фінансового стану боржника з фінансовим станом стягувача, оскільки врахування майнових інтересів лише однієї зі сторін суперечить проголошеному статтею 4-2 Господарського процесуального кодексу України принципу рівності учасників процесу перед законом і судом. Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед форест» заперечує проти надання розстрочки виконання судового рішення та стверджує про значний розмір власної кредиторської заборгованості. Так, зокрема, з доданої до заперечень довідки Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» вбачається, що станом на 03.05.2012 р. заборгованість ТОВ «Юнайтед форест» за генеральною угодою про врахування векселів з реверсом №35309Q1 від 24.04.2009 р. становить 2 176 047,39 грн., що навіть перебільшує загальний розмір кредиторської заборгованості Державного підприємства «Видавництво і друкарня «Таврида» за товари, роботи і послуги, вказаний в балансі підприємства станом на 31.03.2012 р. (код рядка 530). Наведене дозволяє суду зробити висновок, що встановлення розстрочки виконання даного рішення може негативно вплинути на матеріальні інтереси позивача.

За таких обставин, виходячи з принципу рівності сторін та враховуючи матеріальне становище обох підприємств, суд вважає, що посилання Державного підприємства «Видавництво і друкарня «Таврида» на наявність виняткових обставин не підтверджуються відповідними доказами, а тому що заява про надання розстрочки виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Державного підприємства «Видавництво і друкарня «Таврида» про розстрочку виконання рішення ГС АР Крим від 28.02.2012 р. у справі №5002-7/60-2012.

Ухвалу суду направити на адресу сторін.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.